1 Л іпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою.

Better is a dry morsel with quietness, than a house full of feasting with strife.

2 Р аб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.

A servant who deals wisely will rule over a son who causes shame, and shall have a part in the inheritance among the brothers.

3 Д ля срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує.

The refining pot is for silver, and the furnace for gold, but Yahweh tests the hearts.

4 Л иходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного.

An evildoer heeds wicked lips. A liar gives ear to a mischievous tongue.

5 Х то сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини.

Whoever mocks the poor reproaches his Maker. He who is glad at calamity shall not be unpunished.

6 К орона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки.

Children’s children are the crown of old men; the glory of children are their parents.

7 Н е пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива.

Arrogant speech isn’t fitting for a fool, much less do lying lips fit a prince.

8 Х абар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому.

A bribe is a precious stone in the eyes of him who gives it; wherever he turns, he prospers.

9 Х то шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.

He who covers an offense promotes love; but he who repeats a matter separates best friends.

10 Н а розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів.

A rebuke enters deeper into one who has understanding than a hundred lashes into a fool.

11 З лий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.

An evil man seeks only rebellion; therefore a cruel messenger shall be sent against him.

12 Л іпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.

Let a bear robbed of her cubs meet a man, rather than a fool in his folly.

13 Х то відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому.

Whoever rewards evil for good, evil shall not depart from his house.

14 П очин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!

The beginning of strife is like breaching a dam, therefore stop contention before quarreling breaks out.

15 Х то оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.

He who justifies the wicked, and he who condemns the righteous, both of them alike are an abomination to Yahweh.

16 Н ащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?

Why is there money in the hand of a fool to buy wisdom, since he has no understanding?

17 П равдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.

A friend loves at all times; and a brother is born for adversity.

18 Л юдина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого.

A man void of understanding strikes hands, and becomes collateral in the presence of his neighbor.

19 Х то сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.

He who loves disobedience loves strife. One who builds a high gate seeks destruction.

20 Л юдина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.

One who has a perverse heart doesn’t find prosperity, and one who has a deceitful tongue falls into trouble.

21 Х то родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.

He who becomes the father of a fool grieves. The father of a fool has no joy.

22 С ерце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.

A cheerful heart makes good medicine, but a crushed spirit dries up the bones.

23 Б езбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя.

A wicked man receives a bribe in secret, to pervert the ways of justice.

24 З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі.

Wisdom is before the face of one who has understanding, but the eyes of a fool wander to the ends of the earth.

25 Н ерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість.

A foolish son brings grief to his father, and bitterness to her who bore him.

26 Н е добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість!

Also to punish the righteous is not good, nor to flog officials for their integrity.

27 Х то слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина.

He who spares his words has knowledge. He who is even tempered is a man of understanding.

28 І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.

Even a fool, when he keeps silent, is counted wise. When he shuts his lips, he is thought to be discerning.