1 С поконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово.

In the beginning was the Word, and the Word was with God, and the Word was God.

2 В оно в Бога було споконвіку.

The same was in the beginning with God.

3 У се через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього.

All things were made through him. Without him was not anything made that has been made.

4 І життя було в Нім, а життя було Світлом людей.

In him was life, and the life was the light of men.

5 А Світло у темряві світить, і темрява не обгорнула його.

The light shines in the darkness, and the darkness hasn’t overcome it.

6 Б ув один чоловік, що від Бога був посланий, йому ймення Іван.

There came a man, sent from God, whose name was John.

7 В ін прийшов на свідоцтво, щоб засвідчити про Світло, щоб повірили всі через нього.

The same came as a witness, that he might testify about the light, that all might believe through him.

8 В ін тим Світлом не був, але свідчити мав він про Світло.

He was not the light, but was sent that he might testify about the light.

9 С вітлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну людину, що приходить на світ.

The true light that enlightens everyone was coming into the world.

10 В оно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його.

He was in the world, and the world was made through him, and the world didn’t recognize him.

11 Д о свого Воно прибуло, та свої відцурались Його.

He came to his own, and those who were his own didn’t receive him.

12 А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його,

But as many as received him, to them he gave the right to become God’s children, to those who believe in his name:

13 щ о не з крови, ані з пожадливости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога.

who were born not of blood, nor of the will of the flesh, nor of the will of man, but of God.

14 І Слово сталося тілом, і перебувало між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця.

The Word became flesh, and lived among us. We saw his glory, such glory as of the one and only Son of the Father, full of grace and truth.

15 І ван свідчить про Нього, і кликав, говорячи: Це був Той, що про Нього казав я: Той, Хто прийде за мною, існував передо мною, бо був перше, ніж я.

John testified about him. He cried out, saying, “This was he of whom I said, ‘He who comes after me has surpassed me, for he was before me.’”

16 А з Його повноти ми одержали всі, а то благодать на благодать.

From his fullness we all received grace upon grace.

17 З акон бо через Мойсея був даний, а благодать та правда з'явилися через Ісуса Христа.

For the law was given through Moses. Grace and truth were realized through Jesus Christ.

18 Н іхто Бога ніколи не бачив, Однороджений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був.

No one has seen God at any time. The one and only Son, who is in the bosom of the Father, he has declared him.

19 А це ось свідоцтво Іванове, як юдеї послали були з Єрусалиму священиків та Левитів, щоб спитали його: Хто ти такий?

This is John’s testimony, when the Jews sent priests and Levites from Jerusalem to ask him, “Who are you?”

20 І він визнав, і не зрікся, а визнав: Я не Христос.

He declared, and didn’t deny, but he declared, “I am not the Christ.”

21 І запитали його: А хто ж? Чи Ілля? І відказує: Ні! Чи пророк? І дав відповідь: Ні!

They asked him, “What then? Are you Elijah?” He said, “I am not.” “Are you the prophet?” He answered, “No.”

22 С казали ж йому: Хто ж ти такий? щоб дати відповідь тим, хто послав нас. Що ти кажеш про себе самого?

They said therefore to him, “Who are you? Give us an answer to take back to those who sent us. What do you say about yourself?”

23 В ідказав: Я голос того, хто кличе: В пустині рівняйте дорогу Господню, як Ісая пророк заповів.

He said, “I am the voice of one crying in the wilderness, ‘Make straight the way of the Lord,’ as Isaiah the prophet said.”

24 П осланці ж із фарисеїв були.

The ones who had been sent were from the Pharisees.

25 І вони запитали його та сказали йому: Для чого ж ти христиш, коли ти не Христос, ні Ілля, ні пророк?

They asked him, “Why then do you baptize, if you are not the Christ, nor Elijah, nor the prophet?”

26 В ідповів їм Іван, промовляючи: Я водою хрищу, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте.

John answered them, “I baptize in water, but among you stands one whom you don’t know.

27 В ін Той, Хто за мною йде, Хто до мене був, Кому розв'язати ремінця від узуття Його я негідний.

He is the one who comes after me, who is preferred before me, whose sandal strap I’m not worthy to loosen.”

28 Ц е в Віфанії діялося, на тім боці Йордану, де христив був Іван.

These things were done in Bethany beyond the Jordan, where John was baptizing.

29 Н аступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!

The next day, he saw Jesus coming to him, and said, “Behold, the Lamb of God, who takes away the sin of the world!

30 Ц е Той, що про Нього казав я: За мною йде Муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж я.

This is he of whom I said, ‘After me comes a man who is preferred before me, for he was before me.’

31 І не знав я Його; та для того прийшов я, христивши водою, щоб Ізраїлеві Він з'явився.

I didn’t know him, but for this reason I came baptizing in water: that he would be revealed to Israel.”

32 І свідчив Іван, промовляючи: Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому.

John testified, saying, “I have seen the Spirit descending like a dove out of heaven, and it remained on him.

33 І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, це Той, Хто христитиме Духом Святим.

I didn’t recognize him, but he who sent me to baptize in water, he said to me, ‘On whomever you will see the Spirit descending, and remaining on him, the same is he who baptizes in the Holy Spirit.’

34 І я бачив, і засвідчив, що Він Божий Син!

I have seen, and have testified that this is the Son of God.”

35 Н аступного дня стояв знову Іван та двоє з учнів його.

Again, the next day, John was standing with two of his disciples,

36 І , поглянувши на Ісуса, що проходив, Він сказав: Ото Агнець Божий!

and he looked at Jesus as he walked, and said, “Behold, the Lamb of God!”

37 І почули два учні, як він говорив, та й пішли за Ісусом.

The two disciples heard him speak, and they followed Jesus.

38 А Ісус обернувся й побачив, що вони йшли за Ним, та й каже до них: Чого ви шукаєте? А вони відказали Йому: Равві перекладене це визначає: Учителю, де Ти живеш?

Jesus turned, and saw them following, and said to them, “What are you looking for?” They said to him, “Rabbi” (which is to say, being interpreted, Teacher), “where are you staying?”

39 В ін говорить до них: Ходіть і побачте! Ті пішли та й побачили, де Він жив, і в Нього той день перебули. Було ж коло години десятої.

He said to them, “Come, and see.” They came and saw where he was staying, and they stayed with him that day. It was about the tenth hour.

40 А один із тих двох, що чули від Івана та йшли вслід за Ним, був Андрій, брат Симона Петра.

One of the two who heard John, and followed him, was Andrew, Simon Peter’s brother.

41 В ін знайшов перше Симона, брата свого, та й говорить до нього: Знайшли ми Месію, що визначає: Христос.

He first found his own brother, Simon, and said to him, “We have found the Messiah!” (which is, being interpreted, Christ ).

42 І привів він його до Ісуса. На нього ж споглянувши, промовив Ісус: Ти Симон, син Йонин; будеш званий ти Кифа, що визначає: скеля.

He brought him to Jesus. Jesus looked at him, and said, “You are Simon the son of Jonah. You shall be called Cephas” (which is by interpretation, Peter).

43 Н аступного дня захотів Він піти в Галілею. І знайшов Він Пилипа та й каже йому: Іди за Мною!

On the next day, he was determined to go out into Galilee, and he found Philip. Jesus said to him, “Follow me.”

44 А Пилип із Віфсаїди походив, із міста Андрія й Петра.

Now Philip was from Bethsaida, of the city of Andrew and Peter.

45 П илип Нафанаїла знаходить та й каже йому: Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Законі й Пророки, Ісуса, сина Йосипового, із Назарету.

Philip found Nathanael, and said to him, “We have found him, of whom Moses in the law, and the prophets, wrote: Jesus of Nazareth, the son of Joseph.”

46 І сказав йому Нафанаїл: Та хіба ж може бути з Назарету що добре? Пилип йому каже: Прийди та побач.

Nathanael said to him, “Can any good thing come out of Nazareth?” Philip said to him, “Come and see.”

47 І сус, угледівши Нафанаїла, що до Нього йде, говорить про нього: Ото справді ізраїльтянин, що немає в нім підступу!

Jesus saw Nathanael coming to him, and said about him, “Behold, an Israelite indeed, in whom is no deceit!”

48 Г оворить Йому Нафанаїл: Звідки знаєш мене? Ісус відповів і до нього сказав: Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фіґовим деревом був ти.

Nathanael said to him, “How do you know me?” Jesus answered him, “Before Philip called you, when you were under the fig tree, I saw you.”

49 В ідповів Йому Нафанаїл: Учителю, Ти Син Божий, Ти Цар Ізраїлів!

Nathanael answered him, “Rabbi, you are the Son of God! You are King of Israel!”

50 І сус відповів і до нього сказав: Через те віриш ти, що сказав Я тобі, що під фіґовим деревом бачив тебе? Більш від цього побачиш!

Jesus answered him, “Because I told you, ‘I saw you underneath the fig tree,’ do you believe? You will see greater things than these!”

51 І Він каже йому: Поправді, поправді кажу вам: Відтепер ви побачите небо відкрите та Анголів Божих, що на Людського Сина підіймаються та спускаються.

He said to him, “Most certainly, I tell you, hereafter you will see heaven opened, and the angels of God ascending and descending on the Son of Man.”