1 К оли сядеш хліб їсти з володарем, то пильно вважай, що перед тобою,

When you sit to eat with a ruler, consider diligently what is before you;

2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненажера:

put a knife to your throat, if you are a man given to appetite.

3 н е жадай його ласощів, бо вони хліб обманливий!

Don’t be desirous of his dainties, since they are deceitful food.

4 Н е мордуйся, щоб мати багатство, відступися від думки своєї про це,

Don’t weary yourself to be rich. In your wisdom, show restraint.

5 с вої очі ти звернеш на нього, й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба...

Why do you set your eyes on that which is not? For it certainly sprouts wings like an eagle and flies in the sky.

6 Н е їж хліба в злоокого, і не пожадай лакоминок його,

Don’t eat the food of him who has a stingy eye, and don’t crave his delicacies:

7 б о як у душі своїй він обраховує, такий є. Він скаже тобі: Їж та пий! але серце його не з тобою,

for as he thinks about the cost, so he is. “Eat and drink!” he says to you, but his heart is not with you.

8 т ой кавалок, якого ти з'їв, із себе викинеш, і свої гарні слова надаремно потратиш!

The morsel which you have eaten you shall vomit up, and lose your good words.

9 Н е кажи до ушей нерозумному, бо погордить він мудрістю слів твоїх.

Don’t speak in the ears of a fool, for he will despise the wisdom of your words.

10 Н е пересувай вікової границі, і не входь на сирітські поля,

Don’t move the ancient boundary stone. Don’t encroach on the fields of the fatherless:

11 б о їхній Визволитель міцний, Він за справу їхню буде судитись з тобою!

for their Defender is strong. He will plead their case against you.

12 С воє серце зверни до навчання, а уші свої до розумних речей.

Apply your heart to instruction, and your ears to the words of knowledge.

13 Н е стримуй напучування юнака, коли різкою виб'єш його, не помре:

Don’t withhold correction from a child. If you punish him with the rod, he will not die.

14 т и різкою виб'єш його, і душу його від шеолу врятуєш.

Punish him with the rod, and save his soul from Sheol.

15 М ій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,

My son, if your heart is wise, then my heart will be glad, even mine:

16 і нутро моє буде тішитись, коли уста твої говоритимуть слушне.

yes, my heart will rejoice, when your lips speak what is right.

17 Н ехай серце твоє не завидує грішним, і повсякчас пильнуй тільки страху Господнього,

Don’t let your heart envy sinners; but rather fear Yahweh all the day long.

18 б о існує майбутнє, і надія твоя не загине.

Indeed surely there is a future hope, and your hope will not be cut off.

19 П ослухай, мій сину, та й помудрій, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.

Listen, my son, and be wise, and keep your heart on the right path!

20 Н е будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожирають,

Don’t be among ones drinking too much wine, or those who gorge themselves on meat:

21 б о п'яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття.

for the drunkard and the glutton shall become poor; and drowsiness clothes them in rags.

22 С лухай батька свого, він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя.

Listen to your father who gave you life, and don’t despise your mother when she is old.

23 К упи собі й не продавай правду, мудрість, і картання та розум.

Buy the truth, and don’t sell it. Get wisdom, discipline, and understanding.

24 Б уде вельми радіти батько праведного, і родитель премудрого втішиться ним.

The father of the righteous has great joy. Whoever fathers a wise child delights in him.

25 Х ай радіє твій батько та мати твоя, хай потішиться та, що тебе породила.

Let your father and your mother be glad! Let her who bore you rejoice!

26 Д ай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої.

My son, give me your heart; and let your eyes keep in my ways.

27 Б о блудниця то яма глибока, а криниця тісна чужа жінка.

For a prostitute is a deep pit; and a wayward wife is a narrow well.

28 І вона, мов грабіжник, чатує, і примножує зрадників поміж людьми.

Yes, she lies in wait like a robber, and increases the unfaithful among men.

29 В кого ой, в кого ай, в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні?

Who has woe? Who has sorrow? Who has strife? Who has complaints? Who has needless bruises? Who has bloodshot eyes?

30 У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного.

Those who stay long at the wine; those who go to seek out mixed wine.

31 Н е дивись на вино, як воно рум'яніє, як виблискує в келіху й рівненько ллється,

Don’t look at the wine when it is red, when it sparkles in the cup, when it goes down smoothly.

32 к інець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка,

In the end, it bites like a snake, and poisons like a viper.

33 п антруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі...

Your eyes will see strange things, and your mind will imagine confusing things.

34 І ти будеш, як той, хто лежить у середині моря, й як той, хто лежить на щогловім верху.

Yes, you will be as he who lies down in the middle of the sea, or as he who lies on top of the rigging:

35 І скажеш: Побили мене, та мені не боліло, мене штурхали, я ж не почув, коли я прокинусь, шукатиму далі того ж...

“They hit me, and I was not hurt! They beat me, and I don’t feel it! When will I wake up? I can do it again. I can find another.”