1 І молилася Анна та й проказала: Звеселилося Господом серце моє, мій ріг став високим у Господі! Розкрилися уста мої на моїх ворогів, бо радію з спасіння Твого!

Hannah prayed, and said: “My heart exults in Yahweh! My horn is exalted in Yahweh. My mouth is enlarged over my enemies, because I rejoice in your salvation.

2 Н емає святого, подібного Господу, немає нікого, крім Тебе, і скелі немає, як Бог наш!

There is no one as holy as Yahweh, For there is no one besides you, nor is there any rock like our God.

3 Б ільше не говоріть зарозуміло, нехай з ваших уст не виходить зухвальство, бо Господь Бог знання, і Він упляновує вчинки!

“Don’t keep talking so exceedingly proudly. Don’t let arrogance come out of your mouth, For Yahweh is a God of knowledge. By him actions are weighed.

4 Л ук сильних поламаний, а немічні оперезалися силою!

“The bows of the mighty men are broken. Those who stumbled are armed with strength.

5 Н аймаються ситі за хліб, а голодні відпочивають, аж неплідна сімох породила, а многодітна знесиліла.

Those who were full have hired themselves out for bread. Those who were hungry are satisfied. Yes, the barren has borne seven. She who has many children languishes.

6 Г осподь побиває й оживлює, до шеолу знижає й підносить до неба.

“Yahweh kills, and makes alive. He brings down to Sheol, and brings up.

7 Г осподь зубожує та збагачує, понижує Він та звеличує.

Yahweh makes poor, and makes rich. He brings low, he also lifts up.

8 П ідіймає нужденного з пороху, підносить убогого зо смітників, щоб посадити з вельможами й престол слави їм дать на спадщину, бо Господні основи землі, і на них Він поставив вселенну.

He raises up the poor out of the dust. He lifts up the needy from the dunghill, To make them sit with princes, and inherit the throne of glory. For the pillars of the earth are Yahweh’s. He has set the world on them.

9 В ін ноги святих Своїх стереже, нечестиві ж погинуть у темряві, бо сильним не з сили стає чоловік.

He will keep the feet of his holy ones, but the wicked shall be put to silence in darkness; for no man shall prevail by strength.

10 Г осподь хай поламані будуть Його супротивники! У небі Господь загримить, і розсудить Він кінці землі! І Він подасть силу Своєму цареві, і рога повищить Свого помазанця!

Those who strive with Yahweh shall be broken to pieces. He will thunder against them in the sky. “Yahweh will judge the ends of the earth. He will give strength to his king, and exalt the horn of his anointed.”

11 І пішов Елкана до Рами, до дому свого. А той отрок служив Господеві при священикові Ілії.

Elkanah went to Ramah to his house. The child served Yahweh before Eli the priest.

12 А сини Ілія були люди негідні, вони не знали Господа,

Now the sons of Eli were wicked men. They didn’t know Yahweh.

13 а ні звичаю священичого з народом. Коли хто приносив жертву, то, як варилося м'ясо, приходив священиків слуга, а в його руці тризубе видельце.

The custom of the priests with the people was that when anyone offered a sacrifice, the priest’s servant came while the flesh was boiling, with a fork of three teeth in his hand;

14 І він із грюкотом стромляв до мідниці, або до кітла, або до горшка, або до горняти, і все, що витягне видельце, священик собі брав. Так вони робили всьому Ізраїлеві, що приходив туди до Шіло.

and he stabbed it into the pan, or kettle, or cauldron, or pot. The priest took all that the fork brought up for himself. So they did in Shiloh to all the Israelites who came there.

15 Т акож поки палили лій, то приходив священиків слуга, та й говорив до чоловіка, що приносив жертву: Дай м'яса на печеню для священика, бо він не візьме від тебе м'яса вареного, а тільки сире!

Yes, before they burnt the fat, the priest’s servant came, and said to the man who sacrificed, “Give meat to roast for the priest; for he will not accept boiled meat from you, but raw.”

16 А як той чоловік відповідав йому: Нехай перше спалять і той лій, а ти потім візьми собі, скільки буде жадати душа твоя! А той говорив: Ні, таки зараз давай! А коли ні, візьму силою!

If the man said to him, “Let the fat be burned first, and then take as much as your soul desires”; then he would say, “No, but you shall give it to me now; and if not, I will take it by force.”

17 І був гріх тих юнаків дуже великий перед Господнім лицем, бо ті люди безчестили Господню жертву.

The sin of the young men was very great before Yahweh; for the men despised the offering of Yahweh.

18 А Самуїл служив перед Господнім лицем. Отрок був оперезаний лляним ефодом.

But Samuel ministered before Yahweh, being a child, clothed with a linen ephod.

19 А малу верхню одежину робила йому його мати, і приносила йому з року на рік, коли приходила з своїм мужем приносити річну жертву.

Moreover his mother made him a little robe, and brought it to him from year to year, when she came up with her husband to offer the yearly sacrifice.

20 А Ілій поблагословив Елкану й його жінку та й сказав: Нехай Господь дасть тобі нащадків від цієї жінки, за відданого, що Господь узяв. І пішли вони на місце своє.

Eli blessed Elkanah and his wife, and said, “May Yahweh give you offspring from this woman for the petition which was asked of Yahweh.” Then they went to their own home.

21 І Господь згадав про Анну, і вона завагітніла, та й породила трьох синів та дві дочки. А отрок Самуїл ріс із Господом.

Yahweh visited Hannah, and she conceived, and bore three sons and two daughters. The child Samuel grew before Yahweh.

22 А Ілій був дуже старий. І почув він усе, що сини його роблять усьому Ізраїлеві, і що вони злягаються з жінками, які відбувають службу при вході скинії заповіту.

Now Eli was very old; and he heard all that his sons did to all Israel, and how that they slept with the women who served at the door of the Tent of Meeting.

23 І він сказав їм: Нащо ви робите такі речі, про які я чую? Про ваші злі вчинки я чую від усього цього народу.

He said to them, “Why do you do such things? for I hear of your evil dealings from all this people.

24 Н і, сини мої, недобра та чутка, що я чую, ви відхиляєте Господній народ від Закону!

No, my sons; for it is no good report that I hear! You make Yahweh’s people disobey.

25 Я кщо хто згрішить супроти людини, то помоляться за неї перед Богом. А якщо людина згрішить супроти Господа, хто заступиться за неї? Та вони не слухали голосу батька свого, бо Господь постановив погубити їх.

If one man sins against another, God will judge him; but if a man sins against Yahweh, who will intercede for him?” Notwithstanding, they didn’t listen to the voice of their father, because Yahweh intended to kill them.

26 А отрок Самуїл усе ріс, та здобував ласку як у Господа, так і в людей.

The child Samuel grew on, and increased in favor both with Yahweh, and also with men.

27 І прийшов Божий чоловік до Ілія, та й сказав йому: Так сказав Господь: Чи ж Я справді не об'явився домові твого батька, як були вони в Єгипті, у фараоновім домі?

A man of God came to Eli, and said to him, “Yahweh says, ‘Did I reveal myself to the house of your father, when they were in Egypt in bondage to Pharaoh’s house?

28 Я вибрав його Собі зо всіх Ізраїлевих племен за священика, щоб він входив до Мого жертівника, щоб кадив кадило, щоб носив ефода перед Моїм лицем. І дав Я домові твого батька всі жертви Ізраїлевих синів.

Didn’t I choose him out of all the tribes of Israel to be my priest, to go up to my altar, to burn incense, to wear an ephod before me? Didn’t I give to the house of your father all the offerings of the children of Israel made by fire?

29 Ч ого ж ви берете під ноги Мою жертву та Мою жертву хлібну, що Я заповів для скинії? І ти вшанував синів своїх більш, як Мене, щоб ви потовстіли від найкращих частин усякого Ізраїлевого дару перед лицем Моїм.

Why do you kick at my sacrifice and at my offering, which I have commanded in my habitation, and honor your sons above me, to make yourselves fat with the best of all the offerings of Israel my people?’

30 Т ому то слово Господа, Бога Ізраїлевого, таке: Говорячи, сказав Я: Дім твій та дім батька твого будуть ходити перед Моїм лицем аж навіки. А тепер слово Господнє: Не буде в Мене такого, бо Я шаную тих, хто шанує Мене, а ті, хто зневажає Мене, будуть зневажені!

“Therefore Yahweh, the God of Israel, says, ‘I said indeed that your house, and the house of your father, should walk before me forever.’ But now Yahweh says, ‘Far be it from me; for those who honor me I will honor, and those who despise me will be lightly esteemed.

31 О сь приходять дні, і Я відітну рамено твоє та рамено дому батька твого, щоб не було старого в домі твоєму.

Behold, the days come, that I will cut off your arm, and the arm of your father’s house, that there will not be an old man in your house.

32 І побачиш біду Мого мешкання, хоч у всьому Я добре чинив Ізраїлеві, і не буде старого в домі твоїм по всі дні.

You will see the affliction of my habitation, in all the wealth which I will give Israel; and there shall not be an old man in your house forever.

33 Я не витну в тебе всіх від Мого жертівника, щоб вибрати очі твої, і щоб зробити біль душі твоїй, та ввесь доріст твого дому повмирає в силі віку.

The man of yours, whom I don’t cut off from my altar, will consume your eyes and grieve your heart; and all the increase of your house will die in the flower of their age.

34 А оце тобі ознака, що прийде на обох синів твоїх, на Хофні та Пінхаса, обидва вони помруть одного дня.

“‘This will be the sign to you, that will come on your two sons, on Hophni and Phinehas: in one day they will both die.

35 А Я поставлю Собі священика вірного, він буде робити згідно з серцем Моїм та з Моєю душею. І Я збудую йому тривалий дім, і він буде ходити перед Моїм помазанцем по всі дні.

I will raise me up a faithful priest, that will do according to that which is in my heart and in my mind. I will build him a sure house; and he will walk before my anointed forever.

36 І станеться, кожен, хто полишиться в домі твоїм, прийде вклонятися йому за аґору срібла та за буханець хліба, і скаже: Долучи мене до одного з священицтв, щоб їсти кавалок хліба.

It will happen, that everyone who is left in your house will come and bow down to him for a piece of silver and a loaf of bread, and will say, “Please put me into one of the priests’ offices, that I may eat a morsel of bread.”’”