1 О тож, святі брати, учасники небесного покликання, уважайте на Апостола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса,

Therefore, holy brothers, partakers of a heavenly calling, consider the Apostle and High Priest of our confession, Jesus;

2 щ о вірний Тому, Хто настановив Його, як був і Мойсей у всім домі Його,

who was faithful to him who appointed him, as also was Moses in all his house.

3 б о гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівничий має більшу честь, аніж дім.

For he has been counted worthy of more glory than Moses, because he who built the house has more honor than the house.

4 У сякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, то Бог.

For every house is built by someone; but he who built all things is God.

5 І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було.

Moses indeed was faithful in all his house as a servant, for a testimony of those things which were afterward to be spoken,

6 Х ристос же, як Син, у Його домі. А дім Його ми, коли тільки відвагу й похвалу надії додержимо певними аж до кінця.

but Christ is faithful as a Son over his house; whose house we are, if we hold fast our confidence and the glorying of our hope firm to the end.

7 Т ому то, як каже Дух Святий: Сьогодні, як голос Його ви почуєте,

Therefore, even as the Holy Spirit says, “Today if you will hear his voice,

8 н е робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань, за дня випробовування на пустині,

don’t harden your hearts, as in the rebellion, like as in the day of the trial in the wilderness,

9 д е Мене випробовували отці ваші, Мене випробовували, і бачили працю Мою сорок років.

where your fathers tested me by proving me, and saw my deeds for forty years.

10 Ч ерез це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блудять серцем, вони не пізнали доріг Моїх,

Therefore I was displeased with that generation, and said, ‘They always err in their heart, but they didn’t know my ways;’

11 т ому Я присягнув був у гніві Своїм, що вони до Мого відпочинку не ввійдуть!

as I swore in my wrath, ‘They will not enter into my rest.’”

12 С тережіться, брати, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!

Beware, brothers, lest perhaps there be in any one of you an evil heart of unbelief, in falling away from the living God;

13 А ле кожного дня заохочуйте один одного, доки зветься Сьогодні, щоб запеклим не став котрий з вас через підступ гріха.

but exhort one another day by day, so long as it is called “today”; lest any one of you be hardened by the deceitfulness of sin.

14 Б о ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затримаємо певним аж до кінця,

For we have become partakers of Christ, if we hold fast the beginning of our confidence firm to the end:

15 а ж поки говориться: Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань!

while it is said, “Today if you will hear his voice, don’t harden your hearts, as in the rebellion.”

16 К отрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм?

For who, when they heard, rebelled? No, didn’t all those who came out of Egypt by Moses?

17 Н а кого ж Він гнівався був сорок років? Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні кості в пустині полягли?

With whom was he displeased forty years? Wasn’t it with those who sinned, whose bodies fell in the wilderness?

18 П роти кого Він був присягався, що не ввійдуть вони до Його відпочинку, як не проти неслухняних?

To whom did he swear that they wouldn’t enter into his rest, but to those who were disobedient?

19 І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство.

We see that they were not able to enter in because of unbelief.