1 У тікайте, сини Веніямина, з середини Єрусалиму, і засурміте в сурму у Текої, і знак підійміть на Бет-Гаккерем, бо з півночі грізно підноситься зло та велике нещастя!

“Flee for safety, you children of Benjamin, out of the middle of Jerusalem, and blow the trumpet in Tekoa, and raise up a signal on Beth Haccherem; for evil looks out from the north, and a great destruction.

2 І викореню Я Сіонську дочку, вродливу та випещену.

I will cut off the comely and delicate one, the daughter of Zion.

3 П астухи поприходять до неї з своїми стадами, понапинають намети навколо при ній, кожен місце своє випасатиме.

Shepherds with their flocks shall come to her; they shall pitch their tents against her all around; they shall feed everyone in his place.”

4 П риготуйте війну проти неї, вставайте та вдармо опівдні! Горе нам, бо минає вже день, бо вже тягнуться тіні вечірні!

“Prepare war against her; arise, and let us go up at noon. Woe to us! For the day declines, for the shadows of the evening are stretched out.

5 У ставайте та підемо вночі і понищмо палати її!

Arise, and let us go up by night, and let us destroy her palaces.”

6 Б о так промовляє Господь Саваот: Постинайте дерева та вала насипте при Єрусалимі! Він те місто, що має зруйноване бути, в ньому повно насильства:

For Yahweh of Armies said, “Cut down trees, and cast up a mound against Jerusalem: this is the city to be visited; she is wholly oppression within her.

7 я к виприскує воду свою джерело, так виприскує він своє зло... Насилля й грабіж чуті в ньому, перед обличчям Моїм безперестань хвороба та рана...

As a well produces its waters, so she produces her wickedness: violence and destruction is heard in her; before me continually is sickness and wounds.

8 Б удь навчений, Єрусалиме, щоб душа Моя не відвернулась від тебе, щоб тебе не вчинив Я спустошенням, незаселеним краєм!

Be instructed, Jerusalem, lest my soul be alienated from you; lest I make you a desolation, a land not inhabited.”

9 Т ак говорить Господь Саваот: Позбирають дорешти останки Ізраїля, мов виноградові рештки, простягни свою руку, немов виноградар по грона!

Yahweh of Armies says, “They shall thoroughly glean the remnant of Israel like a vine. Turn again your hand as a grape gatherer into the baskets.”

10 Д о кого я буду казати та свідчити буду, і слухатимуть? Необрізане ось їхнє вухо і слухати уважно не можуть вони, ось слово Господнє для них стало посміхом вони не жадають його!

To whom shall I speak and testify, that they may hear? Behold, their ear is uncircumcised, and they can’t listen. Behold, Yahweh’s word has become a reproach to them. They have no delight in it.

11 І гніву Господнього повен я став, змучився я, його стримуючи, на вулиці виллю його на дітей та на збір юнаків одночасно, бо схоплені будуть чоловік із жінкою, старий із віджилим літа,

Therefore I am full of Yahweh’s wrath. I am weary with holding in. “Pour it out on the children in the street, and on the assembly of young men together; for even the husband with the wife shall be taken, the aged with him who is full of days.

12 і дістануться іншим доми їхні, теж поля та жінки... Бо Я руку Свою простягну на мешканців цієї землі, говорить Господь.

Their houses shall be turned to others, their fields and their wives together; for I will stretch out my hand on the inhabitants of the land, says Yahweh.”

13 Б о вони від малого свого й до великого, усі пожадливі на зиски, і від пророка та аж до священика роблять неправду...

“For from their least even to their greatest, everyone is given to covetousness; and from the prophet even to the priest, everyone deals falsely.

14 І рани народу Мого легковажно лікують, говорячи: Мир, мир, а миру нема!

They have healed also the hurt of my people superficially, saying, ‘Peace, peace!’ when there is no peace.

15 Ч и вони засоромилися, що гидоту робили? не засоромилися ані трохи вони й застидатись не вміють... Тому то впадуть між упалими в часі, коли їх навіщу Я, спіткнуться, говорить Господь.

Were they ashamed when they had committed abomination? No, they were not at all ashamed, neither could they blush. Therefore they shall fall among those who fall; at the time that I visit them, they shall be cast down,” says Yahweh.

16 Т ак говорить Господь: На дорогах спиніться та гляньте, і спитайте про давні стежки, де то добра дорога, то нею ідіть, і знайдете мир для своєї душі! Та вони відказали: Не підемо!

Yahweh says, “Stand in the ways and see, and ask for the old paths, ‘Where is the good way?’ and walk in it, and you will find rest for your souls. But they said, ‘We will not walk in it.’

17 І Я сторожів був поставив над вами, говорячи: Прислухайтесь до голосу сурми! Та вони відказали: Не будем прислухуватись!

I set watchmen over you, saying, ‘Listen to the sound of the trumpet!’ But they said, ‘We will not listen!’

18 Т ому слухайте, люди, і пізнай, ти громадо, що станеться з ними.

Therefore hear, you nations, and know, congregation, what is among them.

19 П ослухай, ти земле: Ось Я веду на народ цей лихе, плід їхніх думок, бо до слів Моїх не прислухались вони, а Законом Моїм погордили!

Hear, earth! Behold, I will bring evil on this people, even the fruit of their thoughts, because they have not listened to my words; and as for my law, they have rejected it.

20 Н авіщо Мені те кадило, що з Шеви приходить, запашний очерет із далекого краю? Цілопалення ваші не любі Мені, ваші ж жертви Мені не приємні!

To what purpose comes there to me frankincense from Sheba, and the sweet cane from a far country? your burnt offerings are not acceptable, nor your sacrifices pleasing to me.”

21 Т ому то Господь каже так: Ось Я дам спотикання оцьому народові, і спіткнуться об них разом ваші батьки та сини, сусід та приятель його, і загинуть!

Therefore Yahweh says, “Behold, I will lay stumbling blocks before this people. The fathers and the sons together shall stumble against them. The neighbor and his friend shall perish.”

22 Т ак говорить Господь: Ось приходить народ із північного краю, і збуджується люд великий із кінців землі.

Yahweh says, “Behold, a people comes from the north country. A great nation shall be stirred up from the uttermost parts of the earth.

23 Л ука та ратище міцно тримають, жорстокі вони й милосердя не мають, їхній голос, як море реве, і гарцюють на конях вони... Ушикований, мов чоловік той до бою, на тебе, о дочко Сіону!

They take hold of bow and spear. They are cruel, and have no mercy. Their voice roars like the sea, and they ride on horses, everyone set in array, as a man to the battle, against you, daughter of Zion.”

24 Я к почули ми звістку про нього, омліли нам руки, обняла нас тривога та біль, немов в породіллі...

We have heard its report; our hands become feeble: anguish has taken hold of us, and pains as of a woman in labor.

25 Н е виходьте на поле й не йдіте дорогою, бо в ворога меч та страхіття навколо!

Don’t go out into the field, nor walk by the way; for the sword of the enemy and terror, are on every side.

26 Д очко народу Мого, веретою підпережись та качайся у попелі! Справ жалобу собі, немов над однородженим, голосіння гірке, бо прийде зненацька руїнник на нас!

Daughter of my people, clothe yourself with sackcloth, and wallow in ashes! Mourn, as for an only son, most bitter lamentation; for the destroyer shall suddenly come on us.

27 Я дав був тебе випробовувачем у народі Моїм, за твердиню, щоб ти знав і випробовував їхню дорогу.

“I have made you a tester of metals and a fortress among my people; that you may know and try their way.

28 В они всі відступники над відступниками, чинять наклепи, усі вони мідь та залізо, вони згубники!...

They are all grievous rebels, going about with slanders; they are brass and iron: they all of them deal corruptly.

29 С палилося духало, від огню зникло оливо, надармо старанно розтоплювано, бо злих не відділено...

The bellows blow fiercely; the lead is consumed of the fire: in vain do they go on refining; for the wicked are not plucked away.

30 С ріблом відкиненим названо їх, бо Господь їх відкинув.

Men will call them rejected silver, because Yahweh has rejected them.”