1 А постол Павло, поставлений ні від людей, ані від чоловіка, але від Ісуса Христа й Бога Отця, що з мертвих Його воскресив,

Paul, an apostle (not from men, nor through man, but through Jesus Christ, and God the Father, who raised him from the dead),

2 і присутня зо мною вся браття, до Церков галатійських:

and all the brothers who are with me, to the assemblies of Galatia:

3 б лагодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа,

Grace to you and peace from God the Father, and our Lord Jesus Christ,

4 щ о за наші гріхи дав Самого Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого,

who gave himself for our sins, that he might deliver us out of this present evil age, according to the will of our God and Father—

5 Й ому слава на віки вічні, амінь!

to whom be the glory forever and ever. Amen.

6 Д ивуюся я, що ви так скоро відхилюєтесь від того, хто покликав Христовою благодаттю вас, на іншу Євангелію,

I marvel that you are so quickly deserting him who called you in the grace of Christ to a different “good news”;

7 щ о не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Євангелію.

and there isn’t another “good news.” Only there are some who trouble you, and want to pervert the Good News of Christ.

8 А ле якби й ми або Ангол із неба зачав благовістити вам не те, що ми вам благовістили, нехай буде проклятий!

But even though we, or an angel from heaven, should preach to you any “good news” other than that which we preached to you, let him be cursed.

9 Я к ми перше казали, і тепер знов кажу: коли хто вам не те благовістить, що ви прийняли, нехай буде проклятий!

As we have said before, so I now say again: if any man preaches to you any “good news” other than that which you received, let him be cursed.

10 Б о тепер чи я в людей шукаю признання чи в Бога? Чи людям дбаю я догоджати? Бо коли б догоджав я ще людям, я не був би рабом Христовим.

For am I now seeking the favor of men, or of God? Or am I striving to please men? For if I were still pleasing men, I wouldn’t be a servant of Christ.

11 З віщаю ж вам, браття, що Євангелія, яку я благовістив, вона не від людей.

But I make known to you, brothers, concerning the Good News which was preached by me, that it is not according to man.

12 Б о я не прийняв, ні навчився її від людини, але відкриттям Ісуса Христа.

For neither did I receive it from man, nor was I taught it, but it came to me through revelation of Jesus Christ.

13 Ч ули бо ви про моє поступовання перше в юдействі, що Божу Церкву жорстоко я переслідував та руйнував її.

For you have heard of my way of living in time past in the Jews’ religion, how that beyond measure I persecuted the assembly of God, and ravaged it.

14 І я перевищував в юдействі багатьох своїх ровесників роду мого, бувши запеклим прихильником моїх отцівських передань.

I advanced in the Jews’ religion beyond many of my own age among my countrymen, being more exceedingly zealous for the traditions of my fathers.

15 К оли ж Бог, що вибрав мене від утроби матері моєї і покликав благодаттю Своєю, уподобав

But when it was the good pleasure of God, who separated me from my mother’s womb, and called me through his grace,

16 в иявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, я не радився зараз із тілом та кров'ю,

to reveal his Son in me, that I might preach him among the Gentiles, I didn’t immediately confer with flesh and blood,

17 і не відправився в Єрусалим до апостолів, що передо мною були, а пішов я в Арабію, і знову вернувся в Дамаск.

nor did I go up to Jerusalem to those who were apostles before me, but I went away into Arabia. Then I returned to Damascus.

18 П о трьох роках потому пішов я в Єрусалим побачити Кифу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять.

Then after three years I went up to Jerusalem to visit Peter, and stayed with him fifteen days.

19 А іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.

But of the other apostles I saw no one, except James, the Lord’s brother.

20 А що вам пишу, ось кажу перед Богом, що я не обманюю!

Now about the things which I write to you, behold, before God, I’m not lying.

21 П отому пішов я до сирських та кілікійських країн.

Then I came to the regions of Syria and Cilicia.

22 Ц ерквам же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто,

I was still unknown by face to the assemblies of Judea which were in Christ,

23 т ільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовістить тепер віру, що колись руйнував був її.

but they only heard: “He who once persecuted us now preaches the faith that he once tried to destroy.”

24 І славили Бога вони через мене!

And they glorified God in me.