1 О тже, біймося, коли зостається обітниця входу до Його відпочинку, щоб не виявилось, що хтось із вас опізнився.

Let us fear therefore, lest perhaps anyone of you should seem to have come short of a promise of entering into his rest.

2 Б о Євангелія була звіщена нам, як і тим. Але не принесло пожитку їм слово почуте, бо воно не злучилося з вірою слухачів.

For indeed we have had good news preached to us, even as they also did, but the word they heard didn’t profit them, because it wasn’t mixed with faith by those who heard.

3 Б о до Його відпочинку входимо ми, що ввірували, як Він провістив: Я присяг був у гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не ввійдуть вони, хоч діла Його були вчинені від закладин світу.

For we who have believed do enter into that rest, even as he has said, “As I swore in my wrath, they will not enter into my rest”; although the works were finished from the foundation of the world.

4 Б о колись про день сьомий сказав Він отак: І Бог відпочив сьомого дня від усієї праці Своєї.

For he has said this somewhere about the seventh day, “God rested on the seventh day from all his works”;

5 А ще тут: До Мого відпочинку не ввійдуть вони!

and in this place again, “They will not enter into my rest.”

6 К оли ж залишається ото, що деякі ввійдуть до нього, а ті, кому Євангелія була перше звіщена, не ввійшли за непослух,

Seeing therefore it remains that some should enter therein, and they to whom the good news was before preached failed to enter in because of disobedience,

7 т о ще призначає Він деякий день, сьогодні, бо через Давида говорить по такім довгім часі, як вище вже сказано: Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець!

he again defines a certain day, today, saying through David so long a time afterward (just as has been said), “Today if you will hear his voice, don’t harden your hearts.”

8 Б о коли б Ісус Навин дав їм відпочинок, то про інший день не казав би по цьому.

For if Joshua had given them rest, he would not have spoken afterward of another day.

9 О тож, людові Божому залишається суботство, спочинок.

There remains therefore a Sabbath rest for the people of God.

10 Х то бо ввійшов був у Його відпочинок, то й той відпочив від учинків своїх, як і Бог від Своїх.

For he who has entered into his rest has himself also rested from his works, as God did from his.

11 О тож, попильнуймо ввійти до того відпочинку, щоб ніхто не потрапив у непослух за прикладом тим.

Let us therefore give diligence to enter into that rest, lest anyone fall after the same example of disobedience.

12 Б о Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця.

For the word of God is living and active, and sharper than any two-edged sword, piercing even to the dividing of soul and spirit, of both joints and marrow, and is able to discern the thoughts and intentions of the heart.

13 І немає створіння, щоб сховалось перед Ним, але все наге та відкрите перед очима Його, Йому дамо звіт!

There is no creature that is hidden from his sight, but all things are naked and laid open before the eyes of him to whom we must give an account.

14 О тож, мавши великого Первосвященика, що небо перейшов, Ісуса, Сина Божого, тримаймося ісповідання нашого!

Having then a great high priest, who has passed through the heavens, Jesus, the Son of God, let us hold tightly to our confession.

15 Б о ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але випробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха.

For we don’t have a high priest who can’t be touched with the feeling of our infirmities, but one who has been in all points tempted like we are, yet without sin.

16 О тож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать.

Let us therefore draw near with boldness to the throne of grace, that we may receive mercy, and may find grace for help in time of need.