1 А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика,

But Saul, still breathing threats and slaughter against the disciples of the Lord, went to the high priest,

2 п опросив від нього листи у Дамаск синагогам, щоб, коли знайде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й привести до Єрусалиму.

and asked for letters from him to the synagogues of Damascus, that if he found any who were of the Way, whether men or women, he might bring them bound to Jerusalem.

3 А коли він ішов й наближався до Дамаску, то ось нагло осяяло світло із неба його,

As he traveled, he got close to Damascus, and suddenly a light from the sky shone around him.

4 а він повалився на землю, і голос почув, що йому говорив: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?

He fell on the earth, and heard a voice saying to him, “Saul, Saul, why do you persecute me?”

5 А він запитав: Хто Ти, Пане? А Той: Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку!

He said, “Who are you, Lord?” The Lord said, “I am Jesus, whom you are persecuting.

6 А він, затрусившися та налякавшися, каже: Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив? А до нього Господь: Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що маєш робити!

But rise up, and enter into the city, and you will be told what you must do.”

7 А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та нікого не бачили.

The men who traveled with him stood speechless, hearing the sound, but seeing no one.

8 Т оді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплющені мав, нікого не бачив... І за руку його повели й привели до Дамаску.

Saul arose from the ground, and when his eyes were opened, he saw no one. They led him by the hand, and brought him into Damascus.

9 І три дні невидющий він був, і не їв, і не пив.

He was without sight for three days, and neither ate nor drank.

10 А в Дамаску був учень один, на ймення Ананій. І Господь у видінні промовив до нього: Ананію! А він відказав: Ось я, Господи!

Now there was a certain disciple at Damascus named Ananias. The Lord said to him in a vision, “Ananias!” He said, “Behold, it’s me, Lord.”

11 Г осподь же до нього: Устань, і піди на вулицю, що Простою зветься, і пошукай в домі Юдовім Савла на ймення, тарсянина, ось бо він молиться,

The Lord said to him, “Arise, and go to the street which is called Straight, and inquire in the house of Judah for one named Saul, a man of Tarsus. For behold, he is praying,

12 і мужа в видінні він бачив, на ймення Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видющий...

and in a vision he has seen a man named Ananias coming in, and laying his hands on him, that he might receive his sight.”

13 В ідповів же Ананій: Чув я, Господи, від багатьох про цього чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм!

But Ananias answered, “Lord, I have heard from many about this man, how much evil he did to your saints at Jerusalem.

14 І тут має владу від первосвящеників, щоб в'язати усіх, хто кличе Ім'я Твоє.

Here he has authority from the chief priests to bind all who call on your name.”

15 І промовив до нього Господь: Іди, бо для Мене посудина вибрана він, щоб носити Ім'я Моє перед народами, і царями, і синами Ізраїля.

But the Lord said to him, “Go your way, for he is my chosen vessel to bear my name before the nations and kings, and the children of Israel.

16 Б о Я покажу йому, скільки має він витерпіти за Ім'я Моє.

For I will show him how many things he must suffer for my name’s sake.”

17 І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: Савле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видющий, і наповнився Духа Святого!

Ananias departed, and entered into the house. Laying his hands on him, he said, “Brother Saul, the Lord, who appeared to you on the road by which you came, has sent me, that you may receive your sight, and be filled with the Holy Spirit.”

18 І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска, і зараз видющий він став... І, вставши, охристився,

Immediately something like scales fell from his eyes, and he received his sight. He arose and was baptized.

19 і , прийнявши поживу, на силах зміцнів.

He took food and was strengthened. Saul stayed several days with the disciples who were at Damascus.

20 І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він Божий Син,

Immediately in the synagogues he proclaimed the Christ, that he is the Son of God.

21 І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визнавців оцього Ім'я, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й привести до первосвящеників?

All who heard him were amazed, and said, “Isn’t this he who in Jerusalem made havoc of those who called on this name? And he had come here intending to bring them bound before the chief priests!”

22 А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удоводнюючи, що Той то Христос.

But Saul increased more in strength, and confounded the Jews who lived at Damascus, proving that this is the Christ.

23 А як часу минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,

When many days were fulfilled, the Jews conspired together to kill him,

24 т а Савлові стала відома їхня змова. А вони день і ніч чатували в воротях, щоб убити його.

but their plot became known to Saul. They watched the gates both day and night that they might kill him,

25 Т ому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші.

but his disciples took him by night, and let him down through the wall, lowering him in a basket.

26 А коли він до Єрусалиму прибув, то силкувався пристати до учнів, та його всі лякалися, не вірячи, що він учень.

When Saul had come to Jerusalem, he tried to join himself to the disciples; but they were all afraid of him, not believing that he was a disciple.

27 В арнава тоді взяв його та й привів до апостолів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміливо навчав у Дамаску в Ісусове Ймення.

But Barnabas took him, and brought him to the apostles, and declared to them how he had seen the Lord on the way, and that he had spoken to him, and how at Damascus he had preached boldly in the name of Jesus.

28 І він із ними входив і виходив до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім'я Господа.

He was with them entering into Jerusalem,

29 В ін також розмовляв й сперечався з огреченими, а вони намагалися вбити його.

preaching boldly in the name of the Lord Jesus. He spoke and disputed against the Hellenists, but they were seeking to kill him.

30 Т ому браття, довідавшися, відвели його до Кесарії, і до Тарсу його відіслали.

When the brothers knew it, they brought him down to Caesarea, and sent him off to Tarsus.

31 А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарії мала мир, будуючись і ходячи в страсі Господньому, і сповнялася втіхою Духа Святого.

So the assemblies throughout all Judea and Galilee and Samaria had peace, and were built up. They were multiplied, walking in the fear of the Lord and in the comfort of the Holy Spirit.

32 І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що мешкали в Лідді.

As Peter went throughout all those parts, he came down also to the saints who lived at Lydda.

33 З найшов же він там чоловіка одного, на ймення Еней, що на ліжку лежав вісім років, він розслаблений був.

There he found a certain man named Aeneas, who had been bedridden for eight years, because he was paralyzed.

34 І промовив до нього Петро: Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели собі сам! І той зараз устав...

Peter said to him, “Aeneas, Jesus Christ heals you. Get up and make your bed!” Immediately he arose.

35 І його оглядали усі, хто мешкав у Лідді й Сароні, які навернулися до Господа.

All who lived at Lydda and in Sharon saw him, and they turned to the Lord.

36 А в Йоппії була одна учениця, на ймення Тавіта, що в перекладі Сарною зветься. Вона повна була добрих вчинків та милостині, що чинила.

Now there was at Joppa a certain disciple named Tabitha, which when translated, means Dorcas. This woman was full of good works and acts of mercy which she did.

37 І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й поклали в горниці.

In those days, she became sick, and died. When they had washed her, they laid her in an upper room.

38 А що Лідда лежить недалеко Йоппії, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох мужів, що благали: Не гайся прибути до нас!

As Lydda was near Joppa, the disciples, hearing that Peter was there, sent two men to him, imploring him not to delay in coming to them.

39 І , вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в горницю. І обступили його всі вдовиці, плачучи та показуючи йому сукні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була.

Peter got up and went with them. When he had come, they brought him into the upper room. All the widows stood by him weeping, and showing the coats and garments which Dorcas had made while she was with them.

40 П етро ж із кімнати всіх випровадив, і, ставши навколішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: Тавіто, вставай! А вона свої очі розплющила, і сіла, уздрівши Петра...

Peter sent them all out, and knelt down and prayed. Turning to the body, he said, “Tabitha, get up!” She opened her eyes, and when she saw Peter, she sat up.

41 В ін же руку подав їй, і підвів її, і закликав святих і вдовиць, та й поставив живою її.

He gave her his hand, and raised her up. Calling the saints and widows, he presented her alive.

42 А це стало відоме по цілій Йоппії, і багато-хто в Господа ввірували.

And it became known throughout all Joppa, and many believed in the Lord.

43 І сталось, що він багато днів пробув у Йоппії, в одного гарбарника Симона.

He stayed many days in Joppa with a tanner named Simon.