1 І заговорив нааматянин Цофар та й сказав:

Then Zophar, the Naamathite, answered,

2 Ч и має зостатись без відповіді безліч слів? І хіба язиката людина невинною буде?

“Shouldn’t the multitude of words be answered? Should a man full of talk be justified?

3 Ч и мужі замовчать твої теревені, й не буде кому засоромити тебе?

Should your boastings make men hold their peace? When you mock, shall no man make you ashamed?

4 О сь говориш ти: Чисте моє міркування, і я чистий в очах Твоїх, Боже!

For you say, ‘My doctrine is pure. I am clean in your eyes.’

5 О , коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до тебе,

But oh that God would speak, and open his lips against you,

6 і представив тобі таємниці премудрости, бо вони як ті чуда роздумування! І знай, вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті!

that he would show you the secrets of wisdom! For true wisdom has two sides. Know therefore that God exacts of you less than your iniquity deserves.

7 Ч и ти Божу глибінь дослідиш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогутнього?

“Can you fathom the mystery of God? Or can you probe the limits of the Almighty?

8 В она вища від неба, що зможеш зробити? І глибша вона за шеол, як пізнаєш її?

They are high as heaven. What can you do? They are deeper than Sheol. What can you know?

9 Ї ї міра довша за землю, і ширша за море вона!

Its measure is longer than the earth, and broader than the sea.

10 Я кщо Він перейде й замкне щось, і згромадить, то хто заборонить Йому?

If he passes by, or confines, or convenes a court, then who can oppose him?

11 Б о Він знає нікчемності людські та бачить насилля, і Він не догляне?

For he knows false men. He sees iniquity also, even though he doesn’t consider it.

12 Т ож людина порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля!

An empty-headed man becomes wise when a man is born as a wild donkey’s colt.

13 Я кщо ти зміцниш своє серце, і свої руки до Нього простягнеш,

“If you set your heart aright, stretch out your hands toward him.

14 я кщо є беззаконня в руці твоїй, то прожени ти його, і кривда в наметах твоїх нехай не пробуває,

If iniquity is in your hand, put it far away. Don’t let unrighteousness dwell in your tents.

15 т ож тоді ти підіймеш обличчя невинне своє, і будеш міцний, і не будеш боятись!

Surely then you shall lift up your face without spot; Yes, you shall be steadfast, and shall not fear:

16 Б о забудеш страждання, про них будеш згадувати, як про воду, яка пропливла...

for you shall forget your misery. You shall remember it like waters that have passed away.

17 В ід півдня повстане життя, а темрява буде, як ранок.

Life shall be clearer than the noonday. Though there is darkness, it shall be as the morning.

18 І будеш ти певний, бо маєш надію, і викопаєш собі яму та й будеш безпечно лежати,

You shall be secure, because there is hope. Yes, you shall search, and shall take your rest in safety.

19 і будеш лежати, й ніхто не сполошить, і багато-хто будуть підлещуватися до обличчя твого...

Also you shall lie down, and no one shall make you afraid. Yes, many shall court your favor.

20 А очі безбожних минуться, і згине притулок у них, а їхня надія то стогін душі!

But the eyes of the wicked shall fail. They shall have no way to flee. Their hope shall be the giving up of the spirit.”