1 І впав Йосип на лице батька свого, та й плакав над ним, і цілував його.

Joseph fell on his father’s face, wept on him, and kissed him.

2 І звелів Йосип рабам своїм лікарям забальзамувати батька його. І забальзамували ці лікарі Ізраїля.

Joseph commanded his servants, the physicians, to embalm his father; and the physicians embalmed Israel.

3 І сповнилося йому сорок день, бо так сповняються дні бальзамування. І оплакував його Єгипет сімдесят день.

Forty days were fulfilled for him, for that is how many the days it takes to embalm. The Egyptians wept for him for seventy days.

4 А як минули дні оплакування його, то сказав Йосип до дому фараонового, говорячи: Коли знайшов я ласку в очах ваших, то говоріть до ушей фараонових так:

When the days of weeping for him were past, Joseph spoke to the house of Pharaoh, saying, “If now I have found favor in your eyes, please speak in the ears of Pharaoh, saying,

5 Б атько мій заприсяг був мене, говорячи: Ось я вмираю. У гробі моїм, що я собі викопав у Країні ханаанській, там поховаєш мене. А тепер нехай я піду, і поховаю батька свого, та й вернуся.

‘My father made me swear, saying, “Behold, I am dying. Bury me in my grave which I have dug for myself in the land of Canaan.” Now therefore, please let me go up and bury my father, and I will come again.’”

6 І сказав фараон: Піди, і поховай свого батька, як заприсяг він тебе.

Pharaoh said, “Go up, and bury your father, just like he made you swear.”

7 І пішов Йосип поховати батька свого, а з ним пішли всі раби фараонові, старші дому його, і всі старші єгипетського краю,

Joseph went up to bury his father; and with him went up all the servants of Pharaoh, the elders of his house, all the elders of the land of Egypt,

8 і ввесь дім Йосипів, і браття його, і дім батька його. Тільки дітей своїх та дрібну й велику худобу свою вони позоставили в країні Ґошен.

All the house of Joseph, his brothers, and his father’s house. Only their little ones, their flocks, and their herds, they left in the land of Goshen.

9 І вирушили з ним також колесниці та комонники. І був табір їх дуже великий.

There went up with him both chariots and horsemen. It was a very great company.

10 І прийшли вони до Ґорен-Атаду, що по другім боці Йордану, і плакали там великим та дуже ревним плачем... І він учинив батькові своєму семиденну жалобу.

They came to the threshing floor of Atad, which is beyond the Jordan, and there they lamented with a very great and severe lamentation. He mourned for his father seven days.

11 І побачили мешканці того Краю, ханаанеяни, жалобу в Ґорен-Атаді, та й сказали:

When the inhabitants of the land, the Canaanites, saw the mourning in the floor of Atad, they said, “This is a grievous mourning by the Egyptians.” Therefore its name was called Abel Mizraim, which is beyond the Jordan.

12 І вчинили йому сини його так, як він їм заповів був.

His sons did to him just as he commanded them,

13 І понесли його сини його до ханаанського Краю, та й поховали його в печері поля Махпели, яке поле купив був Авраам на володіння для гробу від хіттеянина Ефрона, навпроти Мамре.

for his sons carried him into the land of Canaan, and buried him in the cave of the field of Machpelah, which Abraham bought with the field, for a possession of a burial site, from Ephron the Hittite, before Mamre.

14 А Йосип, як поховав він батька свого, вернувся до Єгипту, він і брати його, та всі, хто ходив з ним ховати батька його.

Joseph returned into Egypt—he, and his brothers, and all that went up with him to bury his father, after he had buried his father.

15 І побачили Йосипові брати, що вмер їхній батько, та й сказали: А що як зненавидить нас Йосип, і справді верне нам усе зло, що ми йому були заподіяли?

When Joseph’s brothers saw that their father was dead, they said, “It may be that Joseph will hate us, and will fully pay us back for all the evil which we did to him.”

16 І переказали вони Йосипові, говорячи: Батько твій заповів був перед своєю смертю, кажучи:

They sent a message to Joseph, saying, “Your father commanded before he died, saying,

17 О так скажіть Йосипові: Прошу, вибач гріх братів твоїх та їхню провину, бо вони тобі зло були заподіяли! А тепер вибач гріх рабам Бога батька твого! І заплакав Йосип, як вони говорили до нього...

‘You shall tell Joseph, “Now please forgive the disobedience of your brothers, and their sin, because they did evil to you.”’ Now, please forgive the disobedience of the servants of the God of your father.” Joseph wept when they spoke to him.

18 І пішли також браття його, і впали перед лицем його, та й сказали: Ось ми тобі за рабів!

His brothers also went and fell down before his face; and they said, “Behold, we are your servants.”

19 А Йосип промовив до них: Не бійтеся, бо хіба ж я замість Бога?

Joseph said to them, “Don’t be afraid, for am I in the place of God?

20 В и задумували були на мене зло, та Бог задумав те на добре, щоб зробити, як вийшло сьогодні, щоб заховати при житті великий народ!

As for you, you meant evil against me, but God meant it for good, to bring to pass, as it is today, to save many people alive.

21 А тепер не лякайтеся, я буду утримувати вас та дітей ваших! І він потішав їх, і промовляв до їхнього серця.

Now therefore don’t be afraid. I will nourish you and your little ones.” He comforted them, and spoke kindly to them.

22 І осівся Йосип в Єгипті, він та дім батька його. І жив Йосип сто і десять літ.

Joseph lived in Egypt, he, and his father’s house. Joseph lived one hundred ten years.

23 І побачив Йосип в Єфрема дітей третього покоління. Також сини Махіра, сина Манасіїного, були народилися на Йосипові коліна.

Joseph saw Ephraim’s children to the third generation. The children also of Machir, the son of Manasseh, were born on Joseph’s knees.

24 І сказав Йосип до братів своїх: Я вмираю, а Бог конче згадає вас, і виведе вас із цієї землі до Краю, якого присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову.

Joseph said to his brothers, “I am dying, but God will surely visit you, and bring you up out of this land to the land which he swore to Abraham, to Isaac, and to Jacob.”

25 І Йосип заприсяг Ізраїлевих синів, говорячи: Конче згадає Бог вас, а ви винесете звідси кості мої!

Joseph took an oath of the children of Israel, saying, “God will surely visit you, and you shall carry up my bones from here.”

26 І впокоївся Йосип у віці ста й десяти літ. І забальзамували його, і він був покладений у труну в Єгипті.

So Joseph died, being one hundred ten years old, and they embalmed him, and he was put in a coffin in Egypt.