1 І сказав Він до них: Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не бачитимуть Царства Божого, що прийшло воно в силі.

He said to them, “Most certainly I tell you, there are some standing here who will in no way taste death until they see God’s Kingdom come with power.”

2 А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, та й веде їх осібно на гору високу самих. І Він переобразивсь перед ними.

After six days Jesus took with him Peter, James, and John, and brought them up onto a high mountain privately by themselves, and he was changed into another form in front of them.

3 І стала одежа Його осяйна, дуже біла, як сніг, якої білильник не зміг би так вибілити на землі!

His clothing became glistening, exceedingly white, like snow, such as no launderer on earth can whiten them.

4 І з'явивсь їм Ілля та Мойсей, і розмовляли з Ісусом.

Elijah and Moses appeared to them, and they were talking with Jesus.

5 І озвався Петро та й сказав до Ісуса: Учителю, добре бути нам тут! Поставмо ж собі три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі...

Peter answered Jesus, “Rabbi, it is good for us to be here. Let’s make three tents: one for you, one for Moses, and one for Elijah.”

6 Б о не знав, що казати, бо були перелякані.

For he didn’t know what to say, for they were very afraid.

7 Т а хмара ось їх заслонила, і голос почувся із хмари: Це Син Мій Улюблений, Його слухайтеся!

A cloud came, overshadowing them, and a voice came out of the cloud, “This is my beloved Son. Listen to him.”

8 І зараз, звівши очі свої, вони вже нікого з собою не бачили, крім Самого Ісуса.

Suddenly looking around, they saw no one with them any more, except Jesus only.

9 А коли з гори сходили, Він їм наказав, щоб нікому того не казали, що бачили, аж поки Син Людський із мертвих воскресне.

As they were coming down from the mountain, he commanded them that they should tell no one what things they had seen, until after the Son of Man had risen from the dead.

10 І вони заховали те слово в собі, сперечаючися, що то є: воскреснути з мертвих.

They kept this saying to themselves, questioning what the “rising from the dead” meant.

11 І вони запитали Його та сказали: Що це книжники кажуть, ніби треба Іллі перш прийти?

They asked him, saying, “Why do the scribes say that Elijah must come first?”

12 А Він відказав їм: Тож Ілля, коли прийде попереду, усе приготує. Та як же про Людського Сина написано, що мусить багато Він витерпіти, і буде зневажений?

He said to them, “Elijah indeed comes first, and restores all things. How is it written about the Son of Man, that he should suffer many things and be despised?

13 А ле вам кажу, що й Ілля був прийшов, та зробили йому, що тільки хотіли, як про нього написано...

But I tell you that Elijah has come, and they have also done to him whatever they wanted to, even as it is written about him.”

14 А коли повернулись до учнів, коло них вони вгледіли безліч народу та книжників, що сперечалися з ними.

Coming to the disciples, he saw a great multitude around them, and scribes questioning them.

15 І негайно ввесь натовп, як побачив Його, сполохнувся із дива, і назустріч побіг, і став вітати Його.

Immediately all the multitude, when they saw him, were greatly amazed, and running to him greeted him.

16 І запитався Він їх: Про що сперечаєтесь з ними?

He asked the scribes, “What are you asking them?”

17 І Йому відповів один із натовпу: Учителю, привів я до Тебе ось сина свого, що духа німого він має.

One of the multitude answered, “Teacher, I brought to you my son, who has a mute spirit;

18 А як він де схопить його, то об землю кидає ним, і він піну пускає й зубами скрегоче та сохне. Я казав Твоїм учням, щоб прогнали його, та вони не змогли.

and wherever it seizes him, it throws him down, and he foams at the mouth, and grinds his teeth, and wastes away. I asked your disciples to cast it out, and they weren’t able.”

19 А Він їм у відповідь каже: О, роде невірний, доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене його!

He answered him, “Unbelieving generation, how long shall I be with you? How long shall I bear with you? Bring him to me.”

20 І до Нього того привели. І як тільки побачив Його, то дух зараз затряс ним. А той, повалившись на землю, став качатися та заливатися піною...

They brought him to him, and when he saw him, immediately the spirit convulsed him, and he fell on the ground, wallowing and foaming at the mouth.

21 І Він запитав його батька: Як давно йому сталося це? Той сказав: Із дитинства.

He asked his father, “How long has it been since this has come to him?” He said, “From childhood.

22 І почасту кидав він ним і в огонь, і до води, щоб його погубити. Але коли можеш що Ти, то змилуйсь над нами, і нам поможи!

Often it has cast him both into the fire and into the water, to destroy him. But if you can do anything, have compassion on us, and help us.”

23 І сус же йому відказав: Щодо того твого коли можеш, то тому, хто вірує, все можливе!

Jesus said to him, “If you can believe, all things are possible to him who believes.”

24 З араз батько хлоп'яти з слізьми закричав і сказав: Вірую, Господи, поможи недовірству моєму!

Immediately the father of the child cried out with tears, “I believe. Help my unbelief!”

25 А Ісус, як побачив, що натовп збігається, то нечистому духові заказав, і сказав йому: Душе німий і глухий, тобі Я наказую: вийди з нього, і більше у нього не входь!

When Jesus saw that a multitude came running together, he rebuked the unclean spirit, saying to him, “You mute and deaf spirit, I command you, come out of him, and never enter him again!”

26 І , закричавши та міцно затрясши, той вийшов. І він став, немов мертвий, аж багато-хто стали казати, що помер він...

Having cried out, and convulsed greatly, it came out of him. The boy became like one dead; so much that most of them said, “He is dead.”

27 А Ісус узяв за руку його та й підвів його, і той устав.

But Jesus took him by the hand, and raised him up; and he arose.

28 К оли ж Він до дому прийшов, то учні питали Його самотою: Чому ми не могли його вигнати?

When he had come into the house, his disciples asked him privately, “Why couldn’t we cast it out?”

29 А Він їм сказав: Цей рід не виходить інакше, як тільки від молитви та посту.

He said to them, “This kind can come out by nothing, except by prayer and fasting.”

30 І вони вийшли звідти, і проходили по Галілеї. А Він не хотів, щоб довідався хто.

They went out from there, and passed through Galilee. He didn’t want anyone to know it.

31 Б о Він Своїх учнів навчав і казав їм: Людський Син буде виданий людям до рук, і вони Його вб'ють, але вбитий, воскресне Він третього дня!

For he was teaching his disciples, and said to them, “The Son of Man is being handed over to the hands of men, and they will kill him; and when he is killed, on the third day he will rise again.”

32 В они ж не зрозуміли цього слова, та боялись Його запитати.

But they didn’t understand the saying, and were afraid to ask him.

33 І прибули вони в Капернаум. А як був Він у домі, то їх запитав: Про що міркували в дорозі?

He came to Capernaum, and when he was in the house he asked them, “What were you arguing among yourselves on the way?”

34 І мовчали вони, сперечалися бо проміж себе в дорозі, хто найбільший.

But they were silent, for they had disputed one with another on the way about who was the greatest.

35 А як сів, то покликав Він Дванадцятьох, і промовив до них: Коли хто бути першим бажає, нехай буде найменшим із усіх і слуга всім!

He sat down, and called the twelve; and he said to them, “If any man wants to be first, he shall be last of all, and servant of all.”

36 І взяв Він дитину, і поставив її серед них. І, обнявши її, Він промовив до них:

He took a little child, and set him in the middle of them. Taking him in his arms, he said to them,

37 К оли хто в Ім'я Моє прийме одне з дітей таких, той приймає Мене. Хто ж приймає Мене, не Мене він приймає, а Того, Хто послав Мене!

“Whoever receives one such little child in my name, receives me, and whoever receives me, doesn’t receive me, but him who sent me.”

38 О бізвався до нього Іван: Учителю, ми бачили одного чоловіка, який з нами не ходить, що виганяє Ім'ям Твоїм демонів; і ми заборонили йому, бо він із нами не ходить.

John said to him, “Teacher, we saw someone who doesn’t follow us casting out demons in your name; and we forbade him, because he doesn’t follow us.”

39 А Ісус відказав: Не забороняйте йому, бо немає такого, що Ім'ям Моїм чудо зробив би, і зміг би небаром лихословити Мене.

But Jesus said, “Don’t forbid him, for there is no one who will do a mighty work in my name, and be able quickly to speak evil of me.

40 Х то бо не супроти нас, той за нас!

For whoever is not against us is on our side.

41 І коли хто напоїть вас кухлем води в Ім'я Моє ради того, що ви Христові, поправді кажу вам: той не згубить своєї нагороди!

For whoever will give you a cup of water to drink in my name, because you are Christ’s, most certainly I tell you, he will in no way lose his reward.

42 Х то ж спокусить одного з малих цих, що вірять, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, та й кинути в море!

Whoever will cause one of these little ones who believe in me to stumble, it would be better for him if he were thrown into the sea with a millstone hung around his neck.

43 І коли рука твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноруким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгасимого,

If your hand causes you to stumble, cut it off. It is better for you to enter into life maimed, rather than having your two hands to go into Gehenna, into the unquenchable fire,

44 д е їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.

‘where their worm doesn’t die, and the fire is not quenched.’

45 І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноногим, ніж з обома ногами бути вкиненому до геєнни, до огню невгасимого,

If your foot causes you to stumble, cut it off. It is better for you to enter into life lame, rather than having your two feet to be cast into Gehenna, into the fire that will never be quenched—

46 д е їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.

‘where their worm doesn’t die, and the fire is not quenched.’

47 І коли твоє око тебе спокушає, вибери його: краще тобі однооким ввійти в Царство Боже, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної,

If your eye causes you to stumble, cast it out. It is better for you to enter into God’s Kingdom with one eye, rather than having two eyes to be cast into the Gehenna of fire,

48 д е їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь!

‘where their worm doesn’t die, and the fire is not quenched.’

49 Б о посолиться кожен огнем, і кожна жертва посолиться сіллю.

For everyone will be salted with fire, and every sacrifice will be seasoned with salt.

50 С іль добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим поправити її? Майте сіль у собі, майте й мир між собою!

Salt is good, but if the salt has lost its saltiness, with what will you season it? Have salt in yourselves, and be at peace with one another.”