1 І сказав Він до них: Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не бачитимуть Царства Божого, що прийшло воно в силі.

And he said to them, `Verily I say to you, That there are certain of those standing here, who may not taste of death till they see the reign of God having come in power.'

2 А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, та й веде їх осібно на гору високу самих. І Він переобразивсь перед ними.

And after six days doth Jesus take Peter, and James, and John, and bringeth them up to a high mount by themselves, alone, and he was transfigured before them,

3 І стала одежа Його осяйна, дуже біла, як сніг, якої білильник не зміг би так вибілити на землі!

and his garments became glittering, white exceedingly, as snow, so as a fuller upon the earth is not able to whiten.

4 І з'явивсь їм Ілля та Мойсей, і розмовляли з Ісусом.

And there appeared to them Elijah with Moses, and they were talking with Jesus.

5 І озвався Петро та й сказав до Ісуса: Учителю, добре бути нам тут! Поставмо ж собі три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі...

And Peter answering saith to Jesus, `Rabbi, it is good to us to be here; and we may make three booths, for thee one, and for Moses one, and for Elijah one:'

6 Б о не знав, що казати, бо були перелякані.

for he was not knowing what he might say, for they were greatly afraid.

7 Т а хмара ось їх заслонила, і голос почувся із хмари: Це Син Мій Улюблений, Його слухайтеся!

And there came a cloud overshadowing them, and there came a voice out of the cloud, saying, `This is My Son -- the Beloved, hear ye him;'

8 І зараз, звівши очі свої, вони вже нікого з собою не бачили, крім Самого Ісуса.

and suddenly, having looked around, they saw no one any more, but Jesus only with themselves.

9 А коли з гори сходили, Він їм наказав, щоб нікому того не казали, що бачили, аж поки Син Людський із мертвих воскресне.

And as they are coming down from the mount, he charged them that they may declare to no one the things that they saw, except when the Son of Man may rise out of the dead;

10 І вони заховали те слово в собі, сперечаючися, що то є: воскреснути з мертвих.

and the thing they kept to themselves, questioning together what the rising out of the dead is.

11 І вони запитали Його та сказали: Що це книжники кажуть, ніби треба Іллі перш прийти?

And they were questioning him, saying, that the scribes say that Elijah it behoveth to come first.

12 А Він відказав їм: Тож Ілля, коли прийде попереду, усе приготує. Та як же про Людського Сина написано, що мусить багато Він витерпіти, і буде зневажений?

And he answering said to them, `Elijah indeed, having come first, doth restore all things; and how hath it been written concerning the Son of Man, that many things he may suffer, and be set at nought?

13 А ле вам кажу, що й Ілля був прийшов, та зробили йому, що тільки хотіли, як про нього написано...

But I say to you, That also Elijah hath come, and they did to him what they willed, as it hath been written of him.'

14 А коли повернулись до учнів, коло них вони вгледіли безліч народу та книжників, що сперечалися з ними.

And having come unto the disciples, he saw a great multitude about them, and scribes questioning with them,

15 І негайно ввесь натовп, як побачив Його, сполохнувся із дива, і назустріч побіг, і став вітати Його.

and immediately, all the multitude having seen him, were amazed, and running near, were saluting him.

16 І запитався Він їх: Про що сперечаєтесь з ними?

And he questioned the scribes, `What dispute ye with them?'

17 І Йому відповів один із натовпу: Учителю, привів я до Тебе ось сина свого, що духа німого він має.

and one out of the multitude answering said, `Teacher, I brought my son unto thee, having a dumb spirit;

18 А як він де схопить його, то об землю кидає ним, і він піну пускає й зубами скрегоче та сохне. Я казав Твоїм учням, щоб прогнали його, та вони не змогли.

and wherever it doth seize him, it doth tear him, and he foameth, and gnasheth his teeth, and pineth away; and I spake to thy disciples that they may cast it out, and they were not able.'

19 А Він їм у відповідь каже: О, роде невірний, доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене його!

And he answering him, said, `O generation unbelieving, till when shall I be with you? till when shall I suffer you? bring him unto me;'

20 І до Нього того привели. І як тільки побачив Його, то дух зараз затряс ним. А той, повалившись на землю, став качатися та заливатися піною...

and they brought him unto him, and he having seen him, immediately the spirit tare him, and he, having fallen upon the earth, was wallowing -- foaming.

21 І Він запитав його батька: Як давно йому сталося це? Той сказав: Із дитинства.

And he questioned his father, `How long time is it since this came to him?' and he said, `From childhood,

22 І почасту кидав він ним і в огонь, і до води, щоб його погубити. Але коли можеш що Ти, то змилуйсь над нами, і нам поможи!

and many times also it cast him into fire, and into water, that it might destroy him; but if thou art able to do anything, help us, having compassion on us.'

23 І сус же йому відказав: Щодо того твого коли можеш, то тому, хто вірує, все можливе!

And Jesus said to him, `If thou art able to believe! all things are possible to the one that is believing;'

24 З араз батько хлоп'яти з слізьми закричав і сказав: Вірую, Господи, поможи недовірству моєму!

and immediately the father of the child, having cried out, with tears said, `I believe, sir; be helping mine unbelief.'

25 А Ісус, як побачив, що натовп збігається, то нечистому духові заказав, і сказав йому: Душе німий і глухий, тобі Я наказую: вийди з нього, і більше у нього не входь!

Jesus having seen that a multitude doth run together, rebuked the unclean spirit, saying to it, `Spirit -- dumb and deaf -- I charge thee, come forth out of him, and no more thou mayest enter into him;'

26 І , закричавши та міцно затрясши, той вийшов. І він став, немов мертвий, аж багато-хто стали казати, що помер він...

and having cried, and rent him much, it came forth, and he became as dead, so that many said that he was dead,

27 А Ісус узяв за руку його та й підвів його, і той устав.

but Jesus, having taken him by the hand, lifted him up, and he arose.

28 К оли ж Він до дому прийшов, то учні питали Його самотою: Чому ми не могли його вигнати?

And he having come into the house, his disciples were questioning him by himself -- `Why were we not able to cast it forth?'

29 А Він їм сказав: Цей рід не виходить інакше, як тільки від молитви та посту.

And he said to them, `This kind is able to come forth with nothing except with prayer and fasting.'

30 І вони вийшли звідти, і проходили по Галілеї. А Він не хотів, щоб довідався хто.

And having gone forth thence, they were passing through Galilee, and he did not wish that any may know,

31 Б о Він Своїх учнів навчав і казав їм: Людський Син буде виданий людям до рук, і вони Його вб'ють, але вбитий, воскресне Він третього дня!

for he was teaching his disciples, and he said to them, `The Son of Man is being delivered to the hands of men, and they shall kill him, and having been killed the third day he shall rise,'

32 В они ж не зрозуміли цього слова, та боялись Його запитати.

but they were not understanding the saying, and they were afraid to question him.

33 І прибули вони в Капернаум. А як був Він у домі, то їх запитав: Про що міркували в дорозі?

And he came to Capernaum, and being in the house, he was questioning them, `What were ye reasoning in the way among yourselves?'

34 І мовчали вони, сперечалися бо проміж себе в дорозі, хто найбільший.

and they were silent, for with one another they did reason in the way who is greater;

35 А як сів, то покликав Він Дванадцятьох, і промовив до них: Коли хто бути першим бажає, нехай буде найменшим із усіх і слуга всім!

and having sat down he called the twelve, and he saith to them, `If any doth will to be first, he shall be last of all, and minister of all.'

36 І взяв Він дитину, і поставив її серед них. І, обнявши її, Він промовив до них:

And having taken a child, he set him in the midst of them, and having taken him in his arms, said to them,

37 К оли хто в Ім'я Моє прийме одне з дітей таких, той приймає Мене. Хто ж приймає Мене, не Мене він приймає, а Того, Хто послав Мене!

`Whoever may receive one of such children in my name, doth receive me, and whoever may receive me, doth not receive me, but Him who sent me.'

38 О бізвався до нього Іван: Учителю, ми бачили одного чоловіка, який з нами не ходить, що виганяє Ім'ям Твоїм демонів; і ми заборонили йому, бо він із нами не ходить.

And John did answer him, saying, `Teacher, we saw a certain one in thy name casting out demons, who doth not follow us, and we forbade him, because he doth not follow us.'

39 А Ісус відказав: Не забороняйте йому, бо немає такого, що Ім'ям Моїм чудо зробив би, і зміг би небаром лихословити Мене.

And Jesus said, `Forbid him not, for there is no one who shall do a mighty work in my name, and shall be able readily to speak evil of me:

40 Х то бо не супроти нас, той за нас!

for he who is not against us is for us;

41 І коли хто напоїть вас кухлем води в Ім'я Моє ради того, що ви Христові, поправді кажу вам: той не згубить своєї нагороди!

for whoever may give you to drink a cup of water in my name, because ye are Christ's, verily I say to you, he may not lose his reward;

42 Х то ж спокусить одного з малих цих, що вірять, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, та й кинути в море!

and whoever may cause to stumble one of the little ones believing in me, better is it for him if a millstone is hanged about his neck, and he hath been cast into the sea.

43 І коли рука твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноруким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгасимого,

`And if thy hand may cause thee to stumble, cut it off; it is better for thee maimed to enter into the life, than having the two hands, to go away to the gehenna, to the fire -- the unquenchable --

44 д е їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.

where there worm is not dying, and the fire is not being quenched.

45 І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноногим, ніж з обома ногами бути вкиненому до геєнни, до огню невгасимого,

`And if thy foot may cause thee to stumble, cut it off; it is better for thee to enter into the life lame, than having the two feet to be cast to the gehenna, to the fire -- the unquenchable --

46 д е їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.

where there worm is not dying, and the fire is not being quenched.

47 І коли твоє око тебе спокушає, вибери його: краще тобі однооким ввійти в Царство Боже, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної,

And if thine eye may cause thee to stumble, cast it out; it is better for thee one-eyed to enter into the reign of God, than having two eyes, to be cast to the gehenna of the fire --

48 д е їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь!

where their worm is not dying, and the fire is not being quenched;

49 Б о посолиться кожен огнем, і кожна жертва посолиться сіллю.

for every one with fire shall be salted, and every sacrifice with salt shall be salted.

50 С іль добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим поправити її? Майте сіль у собі, майте й мир між собою!

The salt good, but if the salt may become saltless, in what will ye season ? Have in yourselves salt, and have peace in one another.'