1 І сталось, коли закінчив Ісус усі ці слова, Він сказав Своїм учням:

And it came to pass, when Jesus finished all these words, he said to his disciples,

2 В и знаєте, що через два дні буде Пасха, і Людський Син буде виданий на розп'яття.

`Ye have known that after two days the passover cometh, and the Son of Man is delivered up to be crucified.'

3 Т оді первосвященики, і книжники, і старші народу зібралися в домі первосвященика, званого Кайяфою,

Then were gathered together the chief priests, and the scribes, and the elders of the people, to the court of the chief priest who was called Caiaphas;

4 і радилися, щоб підступом взяти Ісуса й забити.

and they consulted together that they might take Jesus by guile, and kill,

5 І вони говорили: Та не в свято, щоб бува колотнеча в народі не сталась.

and they said, `Not in the feast, that there may not be a tumult among the people.'

6 К оли ж Ісус був у Віфанії, у домі Симона прокаженого,

And Jesus having been in Bethany, in the house of Simon the leper,

7 п ідійшла одна жінка до Нього, маючи алябастрову пляшечку дорогоцінного мира, і вилила на Його голову, як сидів при столі Він.

there came to him a woman having an alabaster box of ointment, very precious, and she poured on his head as he is reclining (at meat).

8 Я к побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: Нащо таке марнотратство?

And having seen, his disciples were much displeased, saying, `To what purpose this waste?

9 Б о дорого можна було б це продати, і віддати убогим.

for this ointment could have been sold for much, and given to the poor.'

10 З розумівши Ісус, промовив до них: Чого прикрість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені.

And Jesus having known, said to them, `Why do ye give trouble to the woman? for a good work she wrought for me;

11 Б о вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.

for the poor always ye have with you, and me ye have not always;

12 Б о, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на похорон Мій.

for she having put this ointment on my body -- for my burial she did.

13 П оправді кажу вам: де тільки оця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!

Verily I say to you, Wherever this good news may be proclaimed in the whole world, what this did shall also be spoken of -- for a memorial of her.'

14 Т оді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників,

Then one of the twelve, who is called Judas Iscariot, having gone unto the chief priests, said,

15 і сказав: Що хочете дати мені, і я вам Його видам? І вони йому виплатили тридцять срібняків.

`What are ye willing to give me, and I will deliver him up to you?' and they weighed out to him thirty silverlings,

16 І він відтоді шукав слушного часу, щоб видати Його.

and from that time he was seeking a convenient season to deliver him up.

17 А першого дня Опрісноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: Де хочеш, щоб ми приготували пасху спожити Тобі?

And on the first of the unleavened food came the disciples near to Jesus, saying to him, `Where wilt thou we may prepare for thee to eat the passover?'

18 А Він відказав: Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близький, справлю Пасху з Своїми учнями в тебе.

and he said, `Go away to the city, unto such a one, and say to him, The Teacher saith, My time is nigh; near thee I keep the passover, with my disciples;'

19 І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали пасху готувати.

and the disciples did as Jesus appointed them, and prepared the passover.

20 А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл.

And evening having come, he was reclining (at meat) with the twelve,

21 І , як вони споживали, Він сказав: Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене...

and while they are eating, he said, `Verily I say to you, that one of you shall deliver me up.'

22 А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: Чи не я то, о Господи?

And being grieved exceedingly, they began to say to him, each of them, `Is it I, Sir?'

23 А Він відповів і промовив: Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене.

And he answering said, `He who did dip with me the hand in the dish, he will deliver me up;

24 Л юдський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Людського Сина! Було б краще йому, коли б той чоловік не родився!

the Son of Man doth indeed go, as it hath been written concerning him, but wo to that man through whom the Son of Man is delivered up! good it were for him if that man had not been born.'

25 Ю да ж, зрадник Його, відповів і сказав: Чи не я то, Учителю? Відказав Він йому: Ти сказав...

And Judas -- he who delivered him up -- answering said, `Is it I, Rabbi?' He saith to him, `Thou hast said.'

26 Я к вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє.

And while they were eating, Jesus having taken the bread, and having blessed, did brake, and was giving to the disciples, and said, `Take, eat, this is my body;'

27 А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі,

and having taken the cup, and having given thanks, he gave to them, saying, `Drink ye of it -- all;

28 б о це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!

for this is my blood of the new covenant, that for many is being poured out -- to remission of sins;

29 К ажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його новим питиму в Царстві Мого Отця.

and I say to you, that I may not drink henceforth on this produce of the vine, till that day when I may drink it with you new in the reign of my Father.'

30 А коли відспівали вони, то на гору Оливну пішли.

And having sung a hymn, they went forth to the mount of the Olives;

31 П ромовляє тоді їм Ісус: Усі ви через Мене спокуситеся ночі цієї. Бо написано: Уражу пастиря, і розпорошаться вівці отари.

then saith Jesus to them, `All ye shall be stumbled at me this night; for it hath been written, I will smite the shepherd, and the sheep of the flock shall be scattered abroad;

32 П о воскресенні ж Своїм Я вас випереджу в Галілеї.

but, after my having risen, I will go before you to Galilee.'

33 А Петро відповів і сказав Йому: Якби й усі спокусились про Тебе, я не спокушуся ніколи.

And Peter answering said to him, `Even if all shall be stumbled at thee, I will never be stumbled.'

34 П ромовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі, що ночі цієї, перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене...

Jesus said to him, `Verily I say to thee, that, this night, before cock-crowing, thrice thou wilt deny me.'

35 Г оворить до Нього Петро: Коли б мені навіть умерти з Тобою, я не відречуся від Тебе! Так сказали й усі учні.

Peter saith to him, `Even if it may be necessary for me to die with thee, I will not deny thee;' in like manner also said all the disciples.

36 Т оді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсиманія, і промовляє до учнів: Посидьте ви тут, аж поки піду й помолюся отам.

Then come with them doth Jesus to a place called Gethsemane, and he saith to the disciples, `Sit ye here, till having gone away, I shall pray yonder.'

37 І , взявши Петра й двох синів Зеведеєвих, зачав сумувати й тужити.

And having taken Peter, and the two sons of Zebedee, he began to be sorrowful, and to be very heavy;

38 Т оді промовляє до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут, і попильнуйте зо Мною...

then saith he to them, `Exceedingly sorrowful is my soul -- unto death; abide ye here, and watch with me.'

39 І , трохи далі пройшовши, упав Він долілиць, та молився й благав: Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене... Та проте, не як Я хочу, а як Ти...

And having gone forward a little, he fell on his face, praying, and saying, `My Father, if it be possible, let this cup pass from me; nevertheless, not as I will, but as Thou.'

40 І , вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: Отак, не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною?...

And he cometh unto the disciples, and findeth them sleeping, and he saith to Peter, `So! ye were not able one hour to watch with me!

41 П ильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, бадьорий бо дух, але немічне тіло.

watch, and pray, that ye may not enter into temptation: the spirit indeed is forward, but the flesh weak.'

42 В ідійшовши ще вдруге, Він молився й благав: Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, нехай станеться воля Твоя!

Again, a second time, having gone away, he prayed, saying, `My Father, if this cup cannot pass away from me except I drink it, Thy will be done;'

43 І , прийшовши, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були.

and having come, he findeth them again sleeping, for their eyes were heavy.

44 І , залишивши їх, знов пішов, і помолився втретє, те саме слово промовивши.

And having left them, having gone away again, he prayed a third time, saying the same word;

45 П отому приходить до учнів і їм промовляє: Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година наблизилась, і до рук грішникам виданий буде Син Людський...

then cometh he unto his disciples, and saith to them, `Sleep on henceforth, and rest! lo, the hour hath come nigh, and the Son of Man is delivered up to the hands of sinners.

46 У ставайте, ходім, ось наблизився Мій зрадник!

Rise, let us go; lo, he hath come nigh who is delivering me up.'

47 І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьох, а з ним люду багато від первосвящеників і старших народу з мечами та киями.

And while he is yet speaking, lo, Judas, one of the twelve did come, and with him a great multitude, with swords and sticks, from the chief priests and elders of the people.

48 А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: Кого поцілую, то Він, беріть Його.

And he who did deliver him up did give them a sign, saying, `Whomsoever I will kiss, it is he: lay hold on him;'

49 І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Радій, Учителю! І поцілував Його.

and immediately, having come to Jesus, he said, `Hail, Rabbi,' and kissed him;

50 І сус же йому відказав: Чого, друже, прийшов ти? Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, і схопили Його.

and Jesus said to him, `Comrade, for what art thou present?' Then having come near, they laid hands on Jesus, and took hold on him.

51 А ось один із тих, що з Ісусом були, витягнув руку, і меча свого вихопив та й рубонув раба первосвященика, і відтяв йому вухо.

And lo, one of those with Jesus, having stretched forth the hand, drew his sword, and having struck the servant of the chief priest, he took off his ear.

52 Т оді промовляє до нього Ісус: Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто візьме меча, від меча і загинуть.

Then saith Jesus to him, `Turn back thy sword to its place; for all who did take the sword, by the sword shall perish;

53 Ч и ти думаєш, що не можу тепер упросити Свого Отця, і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти леґіонів Анголів?

dost thou think that I am not able now to call upon my Father, and He will place beside me more than twelve legions of messengers?

54 А ле як має збутись Писання, що так статися мусить?

how then may the Writings be fulfilled, that thus it behoveth to happen?'

55 Т ієї години промовив Ісус до народу: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями, щоб узяти Мене! Я щоденно у храмі сидів і навчав, і Мене не взяли ви.

In that hour said Jesus to the multitudes, `As against a robber ye did come forth, with swords and sticks, to take me! daily with you I was sitting teaching in the temple, and ye did not lay hold on me;

56 Ц е ж сталось усе, щоб збулися писання пророків. Усі учні тоді залишили Його й повтікали...

but all this hath come to pass, that the Writings of the prophets may be fulfilled;' then all the disciples, having left him, fled.

57 А вони схопили Ісуса, і повели до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.

And those laying hold on Jesus led away unto Caiaphas the chief priest, where the scribes and the elders were gathered together,

58 П етро ж здалека йшов услід за Ним аж до двору первосвященика, і, ввійшовши всередину, сів із службою, щоб бачити кінець.

and Peter was following him afar off, unto the court of the chief priest, and having gone in within, he was sitting with the officers, to see the end.

59 А первосвященики та ввесь синедріон шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,

And the chief priests, and the elders, and all the council, were seeking false witness against Jesus, that they might put him to death,

60 і не знаходили, хоч кривосвідків багато підходило. Аж ось накінець з'явилися двоє,

and they did not find; and many false witnesses having come near, they did not find; and at last two false witnesses having come near,

61 і сказали: Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, і за три дні збудувати його.

said, `This one said, I am able to throw down the sanctuary of God, and after three days to build it.'

62 Т оді первосвященик устав і до Нього сказав: Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать супроти Тебе?

And the chief priest having stood up, said to him, `Nothing thou dost answer! what do these witness against thee?

63 І сус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, чи Христос Ти, Син Божий?

and Jesus was silent. And the chief priest answering said to him, `I adjure thee, by the living God, that thou mayest say to us, if thou art the Christ -- the Son of God.'

64 П ромовляє до нього Ісус: Ти сказав... А навіть повім вам: відтепер ви побачите Людського Сина, що сидітиме праворуч сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме!

Jesus saith to him, `Thou hast said; nevertheless I say to you, hereafter ye shall see the Son of Man sitting on the right hand of the power, and coming upon the clouds, of the heaven.'

65 Т оді первосвященик роздер одежу свою та й сказав: Він богозневажив! Нащо нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богозневагу!

Then the chief priest rent his garments, saying, -- `He hath spoken evil; what need have we yet of witnesses? lo, now ye heard his evil speaking;

66 Я к вам іздається? Вони ж відповіли та сказали: Повинен умерти!

what think ye?' and they answering said, `He is worthy of death.'

67 Т оді стали плювати на обличчя Йому, та бити по щоках Його, інші ж киями били,

Then did they spit in his face and buffet him, and others did slap,

68 і казали: Пророкуй нам, Христе, хто то вдарив Тебе?...

saying, `Declare to us, O Christ, who he is that struck thee?'

69 А Петро перед домом сидів на подвір'ї. І приступила до нього служниця одна та й сказала: І ти був з Ісусом Галілеянином!

And Peter without was sitting in the court, and there came near to him a certain maid, saying, `And thou wast with Jesus of Galilee!'

70 А він перед всіма відрікся, сказавши: Не відаю я, що ти кажеш...

And he denied before all, saying, `I have not known what thou sayest.'

71 А коли до воріт він підходив, побачила інша його та й сказала приявним там людям: Оцей був з Ісусом Назарянином!

And he having gone forth to the porch, another female saw him, and saith to those there, `And this one was with Jesus of Nazareth;'

72 І він знову відрікся та став присягатись: Не знаю Цього Чоловіка!...

and again did he deny with an oath -- `I have not known the man.'

73 П ідійшли ж трохи згодом присутні й сказали Петрові: І ти справді з отих, та й мова твоя виявляє тебе.

And after a little those standing near having come, said to Peter, `Truly thou also art of them, for even thy speech doth make thee manifest.'

74 Т оді він став клястись та божитись: Не знаю Цього Чоловіка! І заспівав півень хвилі тієї...

Then began he to anathematise, and to swear -- `I have not known the man;' and immediately did a cock crow,

75 І згадав Петро сказане слово Ісусове: Перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене. І, вийшовши звідти, він гірко заплакав...

and Peter remembered the saying of Jesus, he having said to him -- `Before cock-crowing, thrice thou wilt deny me;' and having gone without, he did weep bitterly.