1 І сталось, коли закінчив Ісус усі ці слова, Він сказав Своїм учням:

Cuando hubo acabado Jesús todas estas palabras, dijo a sus discípulos:

2 В и знаєте, що через два дні буде Пасха, і Людський Син буде виданий на розп'яття.

Sabéis que dentro de dos días se celebra la pascua, y el Hijo del Hombre será entregado para ser crucificado.

3 Т оді первосвященики, і книжники, і старші народу зібралися в домі первосвященика, званого Кайяфою,

Entonces los principales sacerdotes, los escribas, y los ancianos del pueblo se reunieron en el patio del sumo sacerdote llamado Caifás,

4 і радилися, щоб підступом взяти Ісуса й забити.

y tuvieron consejo para prender con engaño a Jesús, y matarle.

5 І вони говорили: Та не в свято, щоб бува колотнеча в народі не сталась.

Pero decían: No durante la fiesta, para que no se haga alboroto en el pueblo. Jesús es ungido en Betania (Mr. 14. 3-9; Jn. 12. 1-8)

6 К оли ж Ісус був у Віфанії, у домі Симона прокаженого,

Y estando Jesús en Betania, en casa de Simón el leproso,

7 п ідійшла одна жінка до Нього, маючи алябастрову пляшечку дорогоцінного мира, і вилила на Його голову, як сидів при столі Він.

vino a él una mujer, con un vaso de alabastro de perfume de gran precio, y lo derramó sobre la cabeza de él, estando sentado a la mesa.

8 Я к побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: Нащо таке марнотратство?

Al ver esto, los discípulos se enojaron, diciendo: ¿Para qué este desperdicio?

9 Б о дорого можна було б це продати, і віддати убогим.

Porque esto podía haberse vendido a gran precio, y haberse dado a los pobres.

10 З розумівши Ісус, промовив до них: Чого прикрість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені.

Y entendiéndolo Jesús, les dijo: ¿Por qué molestáis a esta mujer? pues ha hecho conmigo una buena obra.

11 Б о вбогих ви маєте завжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.

Porque siempre tendréis pobres con vosotros, pero a mí no siempre me tendréis.

12 Б о, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на похорон Мій.

Porque al derramar este perfume sobre mi cuerpo, lo ha hecho a fin de prepararme para la sepultura.

13 П оправді кажу вам: де тільки оця Євангелія проповідувана буде в цілому світі, на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!

De cierto os digo que dondequiera que se predique este evangelio, en todo el mundo, también se contará lo que ésta ha hecho, para memoria de ella. Judas ofrece entregar a Jesús (Mr. 14. 10-11; Lc. 22. 3-6)

14 Т оді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників,

Entonces uno de los doce, que se llamaba Judas Iscariote, fue a los principales sacerdotes,

15 і сказав: Що хочете дати мені, і я вам Його видам? І вони йому виплатили тридцять срібняків.

y les dijo: ¿Qué me queréis dar, y yo os lo entregaré? Y ellos le asignaron treinta piezas de plata.

16 І він відтоді шукав слушного часу, щоб видати Його.

Y desde entonces buscaba oportunidad para entregarle. Institución de la Cena del Señor (Mr. 14. 12-25; Lc. 22. 7-23; Jn. 13. 21-30; 1 Co. 11. 23-26)

17 А першого дня Опрісноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: Де хочеш, щоб ми приготували пасху спожити Тобі?

El primer día de la fiesta de los panes sin levadura, vinieron los discípulos a Jesús, diciéndole: ¿Dónde quieres que preparemos para que comas la pascua?

18 А Він відказав: Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близький, справлю Пасху з Своїми учнями в тебе.

Y él dijo: Id a la ciudad a cierto hombre, y decidle: El Maestro dice: Mi tiempo está cerca; en tu casa celebraré la pascua con mis discípulos.

19 І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали пасху готувати.

Y los discípulos hicieron como Jesús les mandó, y prepararon la pascua.

20 А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл.

Cuando llegó la noche, se sentó a la mesa con los doce.

21 І , як вони споживали, Він сказав: Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене...

Y mientras comían, dijo: De cierto os digo, que uno de vosotros me va a entregar.

22 А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: Чи не я то, о Господи?

Y entristecidos en gran manera, comenzó cada uno de ellos a decirle: ¿Soy yo, Señor?

23 А Він відповів і промовив: Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене.

Entonces él respondiendo, dijo: El que mete la mano conmigo en el plato, ése me va a entregar.

24 Л юдський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Людського Сина! Було б краще йому, коли б той чоловік не родився!

A la verdad el Hijo del Hombre va, según está escrito de él, mas!! ay de aquel hombre por quien el Hijo del Hombre es entregado! Bueno le fuera a ese hombre no haber nacido.

25 Ю да ж, зрадник Його, відповів і сказав: Чи не я то, Учителю? Відказав Він йому: Ти сказав...

Entonces respondiendo Judas, el que le entregaba, dijo: ¿Soy yo, Maestro? Le dijo: Tú lo has dicho.

26 Я к вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє.

Y mientras comían, tomó Jesús el pan, y bendijo, y lo partió, y dio a sus discípulos, y dijo: Tomad, comed; esto es mi cuerpo.

27 А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: Пийте з неї всі,

Y tomando la copa, y habiendo dado gracias, les dio, diciendo: Bebed de ella todos;

28 б о це кров Моя Нового Заповіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів!

porque esto es mi sangre del nuevo pacto, que por muchos es derramada para remisión de los pecados.

29 К ажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його новим питиму в Царстві Мого Отця.

Y os digo que desde ahora no beberé más de este fruto de la vid, hasta aquel día en que lo beba nuevo con vosotros en el reino de mi Padre. Jesús anuncia la negación de Pedro (Mr. 14. 26-31; Lc. 22. 31-34; Jn. 13. 36-38)

30 А коли відспівали вони, то на гору Оливну пішли.

Y cuando hubieron cantado el himno, salieron al monte de los Olivos.

31 П ромовляє тоді їм Ісус: Усі ви через Мене спокуситеся ночі цієї. Бо написано: Уражу пастиря, і розпорошаться вівці отари.

Entonces Jesús les dijo: Todos vosotros os escandalizaréis de mí esta noche; porque escrito está: Heriré al pastor, y las ovejas del rebaño serán dispersadas.

32 П о воскресенні ж Своїм Я вас випереджу в Галілеї.

Pero después que haya resucitado, iré delante de vosotros a Galilea.

33 А Петро відповів і сказав Йому: Якби й усі спокусились про Тебе, я не спокушуся ніколи.

Respondiendo Pedro, le dijo: Aunque todos se escandalicen de ti, yo nunca me escandalizaré.

34 П ромовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі, що ночі цієї, перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене...

Jesús le dijo: De cierto te digo que esta noche, antes que el gallo cante, me negarás tres veces.

35 Г оворить до Нього Петро: Коли б мені навіть умерти з Тобою, я не відречуся від Тебе! Так сказали й усі учні.

Pedro le dijo: Aunque me sea necesario morir contigo, no te negaré. Y todos los discípulos dijeron lo mismo. Jesús ora en Getsemaní (Mr. 14. 32-42; Lc. 22. 39-46)

36 Т оді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсиманія, і промовляє до учнів: Посидьте ви тут, аж поки піду й помолюся отам.

Entonces llegó Jesús con ellos a un lugar que se llama Getsemaní, y dijo a sus discípulos: Sentaos aquí, entre tanto que voy allí y oro.

37 І , взявши Петра й двох синів Зеведеєвих, зачав сумувати й тужити.

Y tomando a Pedro, y a los dos hijos de Zebedeo, comenzó a entristecerse y a angustiarse en gran manera.

38 Т оді промовляє до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут, і попильнуйте зо Мною...

Entonces Jesús les dijo: Mi alma está muy triste, hasta la muerte; quedaos aquí, y velad conmigo.

39 І , трохи далі пройшовши, упав Він долілиць, та молився й благав: Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене... Та проте, не як Я хочу, а як Ти...

Yendo un poco adelante, se postró sobre su rostro, orando y diciendo: Padre mío, si es posible, pase de mí esta copa; pero no sea como yo quiero, sino como tú.

40 І , вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: Отак, не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною?...

Vino luego a sus discípulos, y los halló durmiendo, y dijo a Pedro: ¿Así que no habéis podido velar conmigo una hora?

41 П ильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, бадьорий бо дух, але немічне тіло.

Velad y orad, para que no entréis en tentación; el espíritu a la verdad está dispuesto, pero la carne es débil.

42 В ідійшовши ще вдруге, Він молився й благав: Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, нехай станеться воля Твоя!

Otra vez fue, y oró por segunda vez, diciendo: Padre mío, si no puede pasar de mí esta copa sin que yo la beba, hágase tu voluntad.

43 І , прийшовши, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були.

Vino otra vez y los halló durmiendo, porque los ojos de ellos estaban cargados de sueño.

44 І , залишивши їх, знов пішов, і помолився втретє, те саме слово промовивши.

Y dejándolos, se fue de nuevo, y oró por tercera vez, diciendo las mismas palabras.

45 П отому приходить до учнів і їм промовляє: Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година наблизилась, і до рук грішникам виданий буде Син Людський...

Entonces vino a sus discípulos y les dijo: Dormid ya, y descansad. He aquí ha llegado la hora, y el Hijo del Hombre es entregado en manos de pecadores.

46 У ставайте, ходім, ось наблизився Мій зрадник!

Levantaos, vamos; ved, se acerca el que me entrega. Arresto de Jesús (Mr. 14. 43-50; Lc. 22. 47-53; Jn. 18. 2-11)

47 І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьох, а з ним люду багато від первосвящеників і старших народу з мечами та киями.

Mientras todavía hablaba, vino Judas, uno de los doce, y con él mucha gente con espadas y palos, de parte de los principales sacerdotes y de los ancianos del pueblo.

48 А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: Кого поцілую, то Він, беріть Його.

Y el que le entregaba les había dado señal, diciendo: Al que yo besare, ése es; prendedle.

49 І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Радій, Учителю! І поцілував Його.

Y en seguida se acercó a Jesús y dijo:!! Salve, Maestro! Y le besó.

50 І сус же йому відказав: Чого, друже, прийшов ти? Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, і схопили Його.

Y Jesús le dijo: Amigo, ¿a qué vienes? Entonces se acercaron y echaron mano a Jesús, y le prendieron.

51 А ось один із тих, що з Ісусом були, витягнув руку, і меча свого вихопив та й рубонув раба первосвященика, і відтяв йому вухо.

Pero uno de los que estaban con Jesús, extendiendo la mano, sacó su espada, e hiriendo a un siervo del sumo sacerdote, le quitó la oreja.

52 Т оді промовляє до нього Ісус: Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто візьме меча, від меча і загинуть.

Entonces Jesús le dijo: Vuelve tu espada a su lugar; porque todos los que tomen espada, a espada perecerán.

53 Ч и ти думаєш, що не можу тепер упросити Свого Отця, і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти леґіонів Анголів?

¿Acaso piensas que no puedo ahora orar a mi Padre, y que él no me daría más de doce legiones de ángeles?

54 А ле як має збутись Писання, що так статися мусить?

¿Pero cómo entonces se cumplirían las Escrituras, de que es necesario que así se haga?

55 Т ієї години промовив Ісус до народу: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями, щоб узяти Мене! Я щоденно у храмі сидів і навчав, і Мене не взяли ви.

En aquella hora dijo Jesús a la gente: ¿Como contra un ladrón habéis salido con espadas y con palos para prenderme? Cada día me sentaba con vosotros enseñando en el templo, y no me prendisteis.

56 Ц е ж сталось усе, щоб збулися писання пророків. Усі учні тоді залишили Його й повтікали...

Mas todo esto sucede, para que se cumplan las Escrituras de los profetas. Entonces todos los discípulos, dejándole, huyeron. Jesús ante el concilio (Mr. 14. 53-65; Lc. 22. 54, 63-71; Jn. 18. 12-14, 19-24)

57 А вони схопили Ісуса, і повели до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.

Los que prendieron a Jesús le llevaron al sumo sacerdote Caifás, adonde estaban reunidos los escribas y los ancianos.

58 П етро ж здалека йшов услід за Ним аж до двору первосвященика, і, ввійшовши всередину, сів із службою, щоб бачити кінець.

Mas Pedro le seguía de lejos hasta el patio del sumo sacerdote; y entrando, se sentó con los alguaciles, para ver el fin.

59 А первосвященики та ввесь синедріон шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,

Y los principales sacerdotes y los ancianos y todo el concilio, buscaban falso testimonio contra Jesús, para entregarle a la muerte,

60 і не знаходили, хоч кривосвідків багато підходило. Аж ось накінець з'явилися двоє,

y no lo hallaron, aunque muchos testigos falsos se presentaban. Pero al fin vinieron dos testigos falsos,

61 і сказали: Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, і за три дні збудувати його.

que dijeron: Este dijo: Puedo derribar el templo de Dios, y en tres días reedificarlo.

62 Т оді первосвященик устав і до Нього сказав: Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать супроти Тебе?

Y levantándose el sumo sacerdote, le dijo: ¿No respondes nada? ¿Qué testifican éstos contra ti?

63 І сус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, чи Христос Ти, Син Божий?

Mas Jesús callaba. Entonces el sumo sacerdote le dijo: Te conjuro por el Dios viviente, que nos digas si eres tú el Cristo, el Hijo de Dios.

64 П ромовляє до нього Ісус: Ти сказав... А навіть повім вам: відтепер ви побачите Людського Сина, що сидітиме праворуч сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме!

Jesús le dijo: Tú lo has dicho; y además os digo, que desde ahora veréis al Hijo del Hombre sentado a la diestra del poder de Dios, y viniendo en las nubes del cielo.

65 Т оді первосвященик роздер одежу свою та й сказав: Він богозневажив! Нащо нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богозневагу!

Entonces el sumo sacerdote rasgó sus vestiduras, diciendo:!! Ha blasfemado! ¿Qué más necesidad tenemos de testigos? He aquí, ahora mismo habéis oído su blasfemia.

66 Я к вам іздається? Вони ж відповіли та сказали: Повинен умерти!

¿Qué os parece? Y respondiendo ellos, dijeron:!! Es reo de muerte!

67 Т оді стали плювати на обличчя Йому, та бити по щоках Його, інші ж киями били,

Entonces le escupieron en el rostro, y le dieron de puñetazos, y otros le abofeteaban,

68 і казали: Пророкуй нам, Христе, хто то вдарив Тебе?...

diciendo: Profetízanos, Cristo, quién es el que te golpeó. Pedro niega a Jesús (Mr. 14. 66-72; Lc. 22. 55-62; Jn. 18. 15-18, 25-27)

69 А Петро перед домом сидів на подвір'ї. І приступила до нього служниця одна та й сказала: І ти був з Ісусом Галілеянином!

Pedro estaba sentado fuera en el patio; y se le acercó una criada, diciendo: Tú también estabas con Jesús el galileo.

70 А він перед всіма відрікся, сказавши: Не відаю я, що ти кажеш...

Mas él negó delante de todos, diciendo: No sé lo que dices.

71 А коли до воріт він підходив, побачила інша його та й сказала приявним там людям: Оцей був з Ісусом Назарянином!

Saliendo él a la puerta, le vio otra, y dijo a los que estaban allí: También éste estaba con Jesús el nazareno.

72 І він знову відрікся та став присягатись: Не знаю Цього Чоловіка!...

Pero él negó otra vez con juramento: No conozco al hombre.

73 П ідійшли ж трохи згодом присутні й сказали Петрові: І ти справді з отих, та й мова твоя виявляє тебе.

Un poco después, acercándose los que por allí estaban, dijeron a Pedro: Verdaderamente también tú eres de ellos, porque aun tu manera de hablar te descubre.

74 Т оді він став клястись та божитись: Не знаю Цього Чоловіка! І заспівав півень хвилі тієї...

Entonces él comenzó a maldecir, y a jurar: No conozco al hombre. Y en seguida cantó el gallo.

75 І згадав Петро сказане слово Ісусове: Перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене. І, вийшовши звідти, він гірко заплакав...

Entonces Pedro se acordó de las palabras de Jesús, que le había dicho: Antes que cante el gallo, me negarás tres veces. Y saliendo fuera, lloró amargamente.