1 К оли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!

Si yo hablase lenguas humanas y angélicas, y no tengo amor, vengo a ser como metal que resuena, o címbalo que retiñe.

2 І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!

Y si tuviese profecía, y entendiese todos los misterios y toda ciencia, y si tuviese toda la fe, de tal manera que trasladase los montes, y no tengo amor, nada soy.

3 І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного!

Y si repartiese todos mis bienes para dar de comer a los pobres, y si entregase mi cuerpo para ser quemado, y no tengo amor, de nada me sirve.

4 Л юбов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,

El amor es sufrido, es benigno; el amor no tiene envidia, el amor no es jactancioso, no se envanece;

5 н е поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,

no hace nada indebido, no busca lo suyo, no se irrita, no guarda rencor;

6 н е радіє з неправди, але тішиться правдою,

no se goza de la injusticia, mas se goza de la verdad.

7 у се зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!

Todo lo sufre, todo lo cree, todo lo espera, todo lo soporta.

8 Н іколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.

El amor nunca deja de ser; pero las profecías se acabarán, y cesarán las lenguas, y la ciencia acabará.

9 Б о ми знаємо частинно, і пророкуємо частинно;

Porque en parte conocemos, y en parte profetizamos;

10 к оли ж досконале настане, тоді зупиниться те, що частинне.

mas cuando venga lo perfecto, entonces lo que es en parte se acabará.

11 К оли я дитиною був, то я говорив, як дитина, як дитина я думав, розумів, як дитина. Коли ж мужем я став, то відкинув дитяче.

Cuando yo era niño, hablaba como niño, pensaba como niño, juzgaba como niño; mas cuando ya fui hombre, dejé lo que era de niño.

12 О тож, тепер бачимо ми ніби у дзеркалі, у загадці, але потім обличчям в обличчя; тепер розумію частинно, а потім пізнаю, як і пізнаний я.

Ahora vemos por espejo, oscuramente; mas entonces veremos cara a cara. Ahora conozco en parte; pero entonces conoceré como fui conocido.

13 А тепер залишаються віра, надія, любов, оці три. А найбільша між ними любов!

Y ahora permanecen la fe, la esperanza y el amor, estos tres; pero el mayor de ellos es el amor.