1 П існя прочан. Свої очі я зводжу до Тебе, що на небесах пробуваєш!

A ti alcé mis ojos, A ti que habitas en los cielos.

2 О то бо, як очі рабів до руки їх панів, як очі невільниці до руки її пані, отак наші очі до Господа, нашого Бога, аж поки не змилується Він над нами!

He aquí, como los ojos de los siervos miran a la mano de sus señores, Y como los ojos de la sierva a la mano de su señora, Así nuestros ojos miran a Jehová nuestro Dios, Hasta que tenga misericordia de nosotros.

3 П омилуй нас, Господи, помилуй нас, бо погорди ми досить наситились!

Ten misericordia de nosotros, oh Jehová, ten misericordia de nosotros, Porque estamos muy hastiados de menosprecio.

4 Д уша наша наситилась досить собі: від безпечних наруги, від пишних погорди!...

Hastiada está nuestra alma Del escarnio de los que están en holgura, Y del menosprecio de los soberbios.