1 М удрість свій дім збудувала, сім стовпів своїх витесала.

La sabiduría edificó su casa, Labró sus siete columnas.

2 З арізала те, що було на заріз, змішала вино своє, і трапезу свою приготовила.

Mató sus víctimas, mezcló su vino, Y puso su mesa.

3 Д івчат своїх вислала, і кличе вона на висотах міських:

Envió sus criadas; Sobre lo más alto de la ciudad clamó.

4 Х то бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, говорить йому:

Dice a cualquier simple: Ven acá. A los faltos de cordura dice:

5 Х одіть, споживайте із хліба мого, та пийте з вина, що його я змішала!

Venid, comed mi pan, Y bebed del vino que yo he mezclado.

6 П окиньте глупоту і будете жити, і ходіте дорогою розуму!

Dejad las simplezas, y vivid, Y andad por el camino de la inteligencia.

7 Х то картає насмішника, той собі ганьбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.

El que corrige al escarnecedor, se acarrea afrenta; El que reprende al impío, se atrae mancha.

8 Н е дорікай пересмішникові, щоб тебе не зненавидів він, викартай мудрого й він покохає тебе.

No reprendas al escarnecedor, para que no te aborrezca; Corrige al sabio, y te amará.

9 Д ай мудрому й він помудріє іще, навчи праведного і прибільшить він мудрости!

Da al sabio, y será más sabio; Enseña al justo, y aumentará su saber.

10 С трах Господній початок премудрости, а пізнання Святого це розум,

El temor de Jehová es el principio de la sabiduría, Y el conocimiento del Santísimo es la inteligencia.

11 б о мною помножаться дні твої, і додадуть тобі років життя.

Porque por mí se aumentarán tus días, Y años de vida se te añadirán.

12 Я кщо ти змудрів то для себе змудрів, а як станеш насмішником, сам понесеш!

Si fueres sabio, para ti lo serás; Y si fueres escarnecedor, pagarás tú solo.

13 Ж інка безглузда криклива, нерозумна, і нічого не знає!

La mujer insensata es alborotadora; Es simple e ignorante.

14 С ідає вона на сидінні при вході до дому свого, на високостях міста,

Se sienta en una silla a la puerta de su casa, En los lugares altos de la ciudad,

15 щ об кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю простує:

Para llamar a los que pasan por el camino, Que van por sus caminos derechos.

16 Х то бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, то каже йому:

Dice a cualquier simple: Ven acá. A los faltos de cordura dijo:

17 В ода крадена солодка, і приємний прихований хліб...

Las aguas hurtadas son dulces, Y el pan comido en oculto es sabroso.

18 І не відає він, що самі там мерці, у глибинах шеолу запрошені нею!...

Y no saben que allí están los muertos; Que sus convidados están en lo profundo del Seol.