1 М удрість свій дім збудувала, сім стовпів своїх витесала.

2 З арізала те, що було на заріз, змішала вино своє, і трапезу свою приготовила.

3 Д івчат своїх вислала, і кличе вона на висотах міських:

4 Х то бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, говорить йому:

5 Х одіть, споживайте із хліба мого, та пийте з вина, що його я змішала!

6 П окиньте глупоту і будете жити, і ходіте дорогою розуму!

7 Х то картає насмішника, той собі ганьбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.

8 Н е дорікай пересмішникові, щоб тебе не зненавидів він, викартай мудрого й він покохає тебе.

9 Д ай мудрому й він помудріє іще, навчи праведного і прибільшить він мудрости!

10 С трах Господній початок премудрости, а пізнання Святого це розум,

11 б о мною помножаться дні твої, і додадуть тобі років життя.

12 Я кщо ти змудрів то для себе змудрів, а як станеш насмішником, сам понесеш!

13 Ж інка безглузда криклива, нерозумна, і нічого не знає!

14 С ідає вона на сидінні при вході до дому свого, на високостях міста,

15 щ об кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю простує:

16 Х то бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, то каже йому:

17 В ода крадена солодка, і приємний прихований хліб...

18 І не відає він, що самі там мерці, у глибинах шеолу запрошені нею!...