1 К ажу правду в Христі, не обманюю, як свідчить мені моє сумління через Духа Святого,

2 щ о маю велику скорботу й невпинну муку для серця свого!

3 Б о я бажав би сам бути відлучений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом;

4 в они ізраїльтяни, що їм належить синівство, і слава, і заповіти, і законодавство, і Богослужба, і обітниці,

5 щ о їхні й отці, і від них же тілом Христос, що Він над усіма Бог, благословенний, навіки, амінь.

6 Н е так, щоб Слово Боже не збулося. Бо не всі ті ізраїльтяни, хто від Ізраїля,

7 і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: в Ісаку буде насіння тобі.

8 Ц ебто, не тілесні діти то діти Божі, але діти обітниці признаються за насіння.

9 А слово обітниці таке: На той час прийду, і буде син у Сари.

10 І не тільки це, але й Ревекка зачала дітей від одного ложа отця нашого Ісака,

11 б о коли вони ще не народились, і нічого доброго чи злого не вчинили, щоб позосталась постанова Божа у вибранні

12 н е від учинків, але від Того, Хто кличе, сказано їй: Більший служитиме меншому,

13 я к і написано: Полюбив Я Якова, а Ісава зненавидів.

14 Щ о ж скажемо? Може в Бога неправда? Зовсім ні!

15 Б о Він каже Мойсеєві: Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджуся, над ким хочу змилосердитись.

16 О тож, не залежить це ні від того, хто хоче, ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує.

17 Б о Писання говорить фараонові: Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показати Свою силу, і щоб звістилось по цілій землі Моє Ймення.

18 О тож, кого хоче Він милує, і кого хоче ожорсточує.

19 А ти скажеш мені: Чого ж іще Він докоряє, бо хто може противитись волі Його?

20 О тже, хто ти, чоловіче, що ти сперечаєшся з Богом? Чи скаже твориво творцеві: Пощо ти зробив мене так?

21 Ч и ганчар не має влади над глиною, щоб із того самого місива зробити одну посудину на честь, а одну на нечесть?

22 Т ож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щадив із великим терпінням посудини гніву, що готові були на погибіль,

23 і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготував на славу,

24 н а нас, що їх і покликав не тільки від юдеїв, але й від поган.

25 Я к і в Осії Він говорить: Назву Своїм народом не людей Моїх, і не улюблену улюбленою,

26 і на місці, де сказано їм: Ви не Мій народ, там названі будуть синами Бога Живого!

27 А Ісая взиває про Ізраїля: Коли б число синів Ізраїлевих було, як морський пісок, то тільки останок спасеться,

28 б о вирок закінчений та скорочений учинить Господь на землі!

29 І як Ісая віщував: Коли б Господь Саваот не лишив нам насіння, то ми стали б, як Содом, і подібні були б до Гоморри!

30 Щ о ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, досягли праведности, тієї праведности, що від віри,

31 а Ізраїль, що шукав Закона праведности, не досяг Закону праведности.

32 Ч ому? Бо шукали не з віри, але якби з учинків Закону; вони бо спіткнулись об камінь спотикання,

33 я к написано: Ось Я кладу на Сіоні камінь спотикання та скелю спокуси, і кожен, хто вірує в Нього, не посоромиться!