1 А Йов відповів та й сказав:

2 М оя мова й сьогодні гірка, тяжче страждання моє за стогнання мої...

3 О , якби то я знав, де Його я знайду, то прийшов би до місця Його пробування!

4 Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я наповнив би доводами,

5 р озізнав би слова, що мені відповість, і я зрозумів би, що скаже мені.

6 Ч и зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, тільки б увагу звернув Він на мене!

7 С праведливий судився б там з Ним, я ж назавжди б звільнивсь від свойого Судді.

8 Т а піду я на схід і немає Його, а на захід удамся Його не побачу,

9 н а півночі шукаю Його й не вхоплю, збочу на південь і не добачаю...

10 А Він знає дорогу, яка при мені, хай би випробував Він мене, мов те золото, вийду!

11 Т рималась нога моя коло стопи Його, дороги Його я держався й не збочив.

12 Я не відступався від заповідей Його губ, над уставу свою я ховав слова уст Його.

13 А ле Він при одному, й хто заверне Його? Як чого зажадає душа Його, те Він учинить:

14 б о Він виконає, що про мене призначив, і в Нього багато такого, як це!

15 Т ому перед обличчям Його я тремчу, розважаю й жахаюсь Його...

16 А Бог пом'якшив моє серце, і Всемогутній мене настрашив,

17 б о не знищений я від темноти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!