1 А Йов відповів та й сказав:

Then Job answered and said,

2 М оя мова й сьогодні гірка, тяжче страждання моє за стогнання мої...

Even to-day is my complaint rebellious: My stroke is heavier than my groaning.

3 О , якби то я знав, де Його я знайду, то прийшов би до місця Його пробування!

Oh that I knew where I might find him! That I might come even to his seat!

4 Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я наповнив би доводами,

I would set my cause in order before him, And fill my mouth with arguments.

5 р озізнав би слова, що мені відповість, і я зрозумів би, що скаже мені.

I would know the words which he would answer me, And understand what he would say unto me.

6 Ч и зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, тільки б увагу звернув Він на мене!

Would he contend with me in the greatness of his power? Nay; but he would give heed unto me.

7 С праведливий судився б там з Ним, я ж назавжди б звільнивсь від свойого Судді.

There the upright might reason with him; So should I be delivered for ever from my judge.

8 Т а піду я на схід і немає Його, а на захід удамся Його не побачу,

Behold, I go forward, but he is not there; And backward, but I cannot perceive him;

9 н а півночі шукаю Його й не вхоплю, збочу на південь і не добачаю...

On the left hand, when he doth work, but I cannot behold him; He hideth himself on the right hand, that I cannot see him.

10 А Він знає дорогу, яка при мені, хай би випробував Він мене, мов те золото, вийду!

But he knoweth the way that I take; When he hath tried me, I shall come forth as gold.

11 Т рималась нога моя коло стопи Його, дороги Його я держався й не збочив.

My foot hath held fast to his steps; His way have I kept, and turned not aside.

12 Я не відступався від заповідей Його губ, над уставу свою я ховав слова уст Його.

I have not gone back from the commandment of his lips; I have treasured up the words of his mouth more than my necessary food.

13 А ле Він при одному, й хто заверне Його? Як чого зажадає душа Його, те Він учинить:

But he is in one mind, and who can turn him? And what his soul desireth, even that he doeth.

14 б о Він виконає, що про мене призначив, і в Нього багато такого, як це!

For he performeth that which is appointed for me: And many such things are with him.

15 Т ому перед обличчям Його я тремчу, розважаю й жахаюсь Його...

Therefore am I terrified at his presence; When I consider, I am afraid of him.

16 А Бог пом'якшив моє серце, і Всемогутній мене настрашив,

For God hath made my heart faint, And the Almighty hath terrified me;

17 б о не знищений я від темноти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!

Because I was not cut off before the darkness, Neither did he cover the thick darkness from my face.