1 Т ого часу, як зібралися десятитисячні натовпи народу, аж топтали вони один одного, Він почав промовляти перш до учнів Своїх: Стережіться розчини фарисейської, що є лицемірство!

In the mean time, when the many thousands of the multitude were gathered together, insomuch that they trod one upon another, he began to say unto his disciples first of all, Beware ye of the leaven of the Pharisees, which is hypocrisy.

2 Б о немає нічого захованого, що не відкриється, ні таємного, що не виявиться.

But there is nothing covered up, that shall not be revealed; and hid, that shall not be known.

3 Т ому все, що казали ви потемки, при світлі почується, що ж шептали на вухо в коморах, на дахах проповідане буде.

Wherefore whatsoever ye have said in the darkness shall be heard in the light; and what ye have spoken in the ear in the inner chambers shall be proclaimed upon the housetops.

4 К ажу ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!

And I say unto you my friends, Be not afraid of them that kill the body, and after that have no more that they can do.

5 А ле вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того, хто має владу, убивши, укинути в геєнну. Так, кажу вам: Того бійтеся!

But I will warn you whom ye shall fear: Fear him, who after he hath killed hath power to cast into hell; yea, I say unto you, Fear him.

6 Ч и ж не п'ять горобців продають за два гроші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.

Are not five sparrows sold for two pence? and not one of them is forgotten in the sight of God.

7 А ле навіть волосся вам на голові пораховане все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!

But the very hairs of your head are all numbered. Fear not: ye are of more value than many sparrows.

8 К ажу ж вам: Кожного, хто перед людьми Мене визнає, того визнає й Син Людський перед Анголами Божими.

And I say unto you, Every one who shall confess me before men, him shall the Son of man also confess before the angels of God:

9 Х то ж Мене відцурається перед людьми, того відцураються перед Анголами Божими.

but he that denieth me in the presence of men shall be denied in the presence of the angels of God.

10 І кожному, хто скаже слово на Людського Сина, йому проститься; а хто зневажатиме Духа Святого, не проститься.

And every one who shall speak a word against the Son of man, it shall be forgiven him: but unto him that blasphemeth against the Holy Spirit it shall not be forgiven.

11 А коли вас водитимуть до синагог, і до урядів, і до влад, не турбуйтеся, як або що відповідати чи що говорити,

And when they bring you before the synagogues, and the rulers, and the authorities, be not anxious how or what ye shall answer, or what ye shall say:

12 Д ух бо Святий вас навчить тієї години, що потрібно казати!

for the Holy Spirit shall teach you in that very hour what ye ought to say.

13 І озвався до Нього один із народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб він спадщиною поділився зо мною.

And one out of the multitude said unto him, Teacher, bid my brother divide the inheritance with me.

14 А Він відказав йому: Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за подільника?

But he said unto him, Man, who made me a judge or a divider over you?

15 І промовив до них: Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливости, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його.

And he said unto them, Take heed, and keep yourselves from all covetousness: for a man's life consisteth not in the abundance of the things which he possesseth.

16 І Він розповів їм притчу, говорячи: В одного багача гойно нива вродила була.

And he spake a parable unto them, saying, The ground of a certain rich man brought forth plentifully:

17 І міркував він про себе й казав: Що робити, що не маю куди зібрати плодів своїх?

and he reasoned within himself, saying, What shall I do, because I have not where to bestow my fruits?

18 І сказав: Оце я зроблю, порозвалюю клуні свої, і просторніші поставлю, і позбираю туди пашню свою всю та свій достаток.

And he said, This will I do: I will pull down my barns, and build greater; and there will I bestow all my grain and my goods.

19 І скажу я душі своїй: Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися!

And I will say to my soul, Soul, thou hast much goods laid up for many years; take thine ease, eat, drink, be merry.

20 Б ог же до нього прорік: Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?...

But God said unto him, Thou foolish one, this night is thy soul required of thee; and the things which thou hast prepared, whose shall they be?

21 Т ак буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога.

So is he that layeth up treasure for himself, and is not rich toward God.

22 І промовив Він учням Своїм: Через це кажу вам: Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся.

And he said unto his disciples, Therefore I say unto you, Be not anxious for your life, what ye shall eat; nor yet for your body, what ye shall put on.

23 Б о більше від їжі життя, а тіло від одягу.

For the life is more than the food, and the body than the raiment.

24 П огляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!

Consider the ravens, that they sow not, neither reap; which have no store-chamber nor barn; and God feedeth them: of how much more value are ye than the birds!

25 Х то ж із вас, коли журиться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одного?

And which of you by being anxious can add a cubit unto the measure of his life?

26 Т ож коли ви й найменшого не подолаєте, то чого ж ви про інше клопочетеся?

If then ye are not able to do even that which is least, why are ye anxious concerning the rest?

27 П огляньте на ті он лілеї, як вони не прядуть, ані тчуть. Але говорю вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!

Consider the lilies, how they grow: they toil not, neither do they spin; yet I say unto you, Even Solomon in all his glory was not arrayed like one of these.

28 І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до печі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!

But if God doth so clothe the grass in the field, which to-day is, and to-morrow is cast into the oven; how much more shall he clothe you, O ye of little faith?

29 І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться.

And seek not ye what ye shall eat, and what ye shall drink, neither be ye of doubtful mind.

30 Б о всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно.

For all these things do the nations of the world seek after: but your Father knoweth that ye have need of these things.

31 Ш укайте отож Його Царства, а це вам додасться!

Yet seek ye his kingdom, and these things shall be added unto you.

32 Н е лякайся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство.

Fear not, little flock; for it is your Father's good pleasure to give you the kingdom.

33 П родавайте достатки свої та милостиню подавайте. Робіть калитки собі не старіючі, невичерпний скарб той у небі, куди не закрадається злодій, і міль де не точить.

Sell that which ye have, and give alms; make for yourselves purses which wax not old, a treasure in the heavens that faileth not, where no thief draweth near, neither moth destroyeth.

34 Б о де скарб ваш, там буде й серце ваше!

For where your treasure is, there will your heart be also.

35 Н ехай підперезані будуть вам стегна, а світла ручні позасвічувані!

Let your loins be girded about, and your lamps burning;

36 І будьте подібними до людей, що очікують пана свого, коли вернеться він із весілля, щоб, як прийде й застукає, відчинити негайно йому.

and be ye yourselves like unto men looking for their lord, when he shall return from the marriage feast; that, when he cometh and knocketh, they may straightway open unto him.

37 Б лаженні раби ті, що пан, коли прийде, то знайде, що пильнують вони! Поправді кажу вам: підпережеться він і їх посадовить, і, підійшовши, буде їм послуговувати.

Blessed are those servants, whom the lord when he cometh shall find watching: verily I say unto you, that he shall gird himself, and make them sit down to meat, and shall come and serve them.

38 І коли прийде о другій чи прийде о третій сторожі, та знайде так само, блаженні вони!

And if he shall come in the second watch, and if in the third, and find them so blessed are those servants.

39 З найте ж це, що коли б знав господар, о котрій то годині підкрадеться злодій, то він пильнував би, і свого б дому не дав підкопати.

But know this, that if the master of the house had known in what hour the thief was coming, he would have watched, and not have left his house to be broken through.

40 Т ому будьте готові і ви, бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте!

Be ye also ready: for in an hour that ye think not the Son of man cometh.

41 О звався ж Петро: Господи, чи до нас кажеш притчу оцю, чи до всіх?

And Peter said, Lord, speakest thou this parable unto us, or even unto all?

42 А Господь відказав: Хто ж тоді вірний і мудрий домоправитель, що пан настановить його над своїми челядниками, щоб давати харч визначену своєчасно?

And the Lord said, Who then is the faithful and wise steward, whom his lord shall set over his household, to give them their portion of food in due season?

43 Б лаженний той раб, що пан його прийде та знайде, що робить він так!

Blessed is that servant, whom his lord when he cometh shall find so doing.

44 П оправді кажу вам, що над всім маєтком своїм він поставить його.

Of a truth I say unto you, that he will set him over all that he hath.

45 А коли раб той скаже у серці своїм: Забариться пан мій прийти, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,

But if that servant shall say in his heart, My lord delayeth his coming; and shall begin to beat the menservants and the maidservants, and to eat and drink, and to be drunken;

46 т о прийде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, і розітне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!

the lord of that servant shall come in a day when he expecteth not, and in an hour when he knoweth not, and shall cut him asunder, and appoint his portion with the unfaithful.

47 А раб той, що знав волю свого господаря, але не приготував, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.

And that servant, who knew his lord's will, and made not ready, nor did according to his will, shall be beaten with many stripes;

48 Х то ж не знав, а вчинив каригідне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому дано багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато повірено, від того ще більше жадатимуть.

but he that knew not, and did things worthy of stripes, shall be beaten with few stripes. And to whomsoever much is given, of him shall much be required: and to whom they commit much, of him will they ask the more.

49 Я прийшов огонь кинути на землю, і як Я прагну, щоб він уже запалав!

I came to cast fire upon the earth; and what do I desire, if it is already kindled?

50 Я ж маю христитися хрищенням, і як Я мучуся, поки те сповниться!

But I have a baptism to be baptized with; and how am I straitened till it be accomplished!

51 Ч и ви думаєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але поділ!

Think ye that I am come to give peace in the earth? I tell you, Nay; but rather division:

52 В іднині бо п'ятеро в домі одному поділені будуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.

for there shall be from henceforth five in one house divided, three against two, and two against three.

53 С тане батько на сина, а син проти батька, мати проти дочки, а дочка проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!...

They shall be divided, father against son, and son against father; mother against daughter, and daughter against her mother; mother in law against her daughter in law, and daughter in law against her mother in law.

54 П ромовив же Він і до народу: Як побачите хмару, що з заходу суне, то кажете зараз: Зближається дощ, і так і буває.

And he said to the multitudes also, When ye see a cloud rising in the west, straightway ye say, There cometh a shower; and so it cometh to pass.

55 А коли віє вітер південний, то кажете: Буде спекота, і буває.

And when ye see a south wind blowing, ye say, There will be a scorching heat; and it cometh to pass.

56 Л ицеміри, лице неба й землі розпізнати ви вмієте, чому ж не розпізнаєте часу цього?

Ye hypocrites, ye know how to interpret the face of the earth and the heaven; but how is it that ye know not how to interpret this time?

57 Ч ого ж і самі по собі ви не судите, що справедливе?

And why even of yourselves judge ye not what is right?

58 Б о коли до уряду ти йдеш зо своїм супротивником, попильнуй з ним залагодити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в'язниці тебе.

For as thou art going with thine adversary before the magistrate, on the way give diligence to be quit of him; lest haply he drag thee unto the judge, and the judge shall deliver thee to the officer, and the officer shall cast thee into prison.

59 П оправді кажу тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього шеляга!

I say unto thee, Thou shalt by no means come out thence, till thou have paid the very last mite.