1 А коли промовляли вони до народу оце, до них приступили священики, і влада сторожі храму й саддукеї,

And as they spake unto the people, the priests and the captain of the temple and the Sadducees came upon them,

2 о бурюючись, що навчають народ та звіщають в Ісусі воскресіння з мертвих.

being sore troubled because they taught the people, and proclaimed in Jesus the resurrection from the dead.

3 І руки наклали на них, і до в'язниці всадили до ранку, бо вже вечір настав був.

And they laid hands on them, and put them in ward unto the morrow: for it was now eventide.

4 І багато-хто з тих, хто слухав слово, увірували; число ж мужів таких було тисяч із п'ять.

But many of them that heard the word believed; and the number of the men came to be about five thousand.

5 І сталось, що ранком зібралися в Єрусалимі начальники їхні, і старші та книжники,

And it came to pass on the morrow, that their rulers and elders and scribes were gathered together in Jerusalem;

6 і Анна первосвященик, і Кайяфа, і Іван, і Олександер, і скільки було їх із роду первосвященичого.

and Annas the high priest was there, and Caiaphas, and John, and Alexander, and as many as were of the kindred of the high priest.

7 І , поставивши їх посередині, запиталися: Якою ви силою чи яким ви ім'ям те робили?

And when they had set them in the midst, they inquired, By what power, or in what name, have ye done this?

8 Т оді Петро, переповнений Духом Святим, промовив до них: Начальники люду та старшини Ізраїлеві!

Then Peter, filled with the Holy Spirit, said unto them, Ye rulers of the people, and elders,

9 Я к сьогодні беруть нас на допит про те добродійство недужій людині, як вона вздоровлена,

if we this day are examined concerning a good deed done to an impotent man, by what means this man is made whole;

10 н ехай буде відомо всім вам, і всім людям Ізраїлевим, що Ім'ям Ісуса Христа Назарянина, що Його розп'яли ви, то Його воскресив Бог із мертвих, Ним поставлений він перед вами здоровий!

be it known unto you all, and to all the people of Israel, that in the name of Jesus Christ of Nazareth, whom ye crucified, whom God raised from the dead, even in him doth this man stand here before you whole.

11 В ін камінь, що ви, будівничі, відкинули, але каменем став Він наріжним!

He is the stone which was set at nought of you the builders, which was made the head of the corner.

12 І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали.

And in none other is there salvation: for neither is there any other name under heaven, that is given among men, wherein we must be saved.

13 А бачивши сміливість Петра та Івана, і спостерігши, що то люди обидва невчені та прості, дивувалися, і пізнали їх, що вони з Ісусом були.

Now when they beheld the boldness of Peter and John, and had perceived that they were unlearned and ignorant men, they marvelled; and they took knowledge of them, that they had been with Jesus.

14 Т а бачивши, що вздоровлений чоловік стоїть з ними, нічого навпроти сказати не могли.

And seeing the man that was healed standing with them, they could say nothing against it.

15 І , звелівши їм вийти із синедріону, зачали радитися між собою,

But when they had commanded them to go aside out of the council, they conferred among themselves,

16 г оворячи: Що робити нам із цими людьми? Бож усім мешканцям Єрусалиму відомо, що вчинили вони явне чудо, і не можемо того заперечити.

saying, What shall we do to these men? for that indeed a notable miracle hath been wrought through them, is manifest to all that dwell in Jerusalem; and we cannot deny it.

17 Т а щоб більш не поширювалось це в народі, то з погрозою заборонімо їм, щоб нікому з людей вони не говорили про Це Ім'я.

But that it spread no further among the people, let us threaten them, that they speak henceforth to no man in this name.

18 І , закликавши їх, наказали їм не говорити, і взагалі не навчати про Ісусове Ймення.

And they called them, and charged them not to speak at all nor teach in the name of Jesus.

19 І відповіли їм Петро та Іван, та й сказали: Розсудіть, чи це справедливе було б перед Богом, щоб слухатись вас більш, як Бога?

But Peter and John answered and said unto them, Whether it is right in the sight of God to hearken unto you rather than unto God, judge ye:

20 Б о не можемо ми не казати про те, що ми бачили й чули!

for we cannot but speak the things which we saw and heard.

21 А вони пригрозили їм ще, і відпустили їх, не знайшовши нічого, щоб їх покарати, через людей, бо всі славили Бога за теє, що сталось.

And they, when they had further threatened them, let them go, finding nothing how they might punish them, because of the people; for all men glorified God for that which was done.

22 Б о років більш сорока мав той чоловік, що на нім відбулося це чудо вздоровлення.

For the man was more than forty years old, on whom this miracle of healing was wrought.

23 К оли ж їх відпустили, вони до своїх прибули й сповістили, про що первосвященики й старші до них говорили.

And being let go, they came to their own company, and reported all that the chief priests and the elders had said unto them.

24 В они ж, вислухавши, однодушно свій голос до Бога піднесли й промовили: Владико, що небо, і землю, і море, і все, що в них є, Ти створив!

And they, when they heard it, lifted up their voice to God with one accord, and said, O Lord, thou that didst make the heaven and the earth and the sea, and all that in them is:

25 Т и устами Давида, Свого слуги, отця нашого, сказав Духом Святим: Чого люди бунтуються, а народи задумують марне?

who by the Holy Spirit, by the mouth of our father David thy servant, didst say, Why did the Gentiles rage, And the peoples imagine vain things?

26 П овстають царі земні, і збираються старші докупи на Господа та на Христа Його.

The kings of the earth set themselves in array, And the rulers were gathered together, Against the Lord, and against his Anointed:

27 Б о справді зібралися в місці оцім проти Отрока Святого Твого Ісуса, що Його намастив Ти, Ірод та Понтій Пилат із поганами та з народом Ізраїлевим,

for of a truth in this city against thy holy Servant Jesus, whom thou didst anoint, both Herod and Pontius Pilate, with the Gentiles and the peoples of Israel, were gathered together,

28 у чинити оте, що рука Твоя й воля Твоя наперед встановили були, щоб збулося.

to do whatsoever thy hand and thy council foreordained to come to pass.

29 І тепер споглянь, Господи, на їхні погрози, і дай Своїм рабам із повною сміливістю слово Твоє повідати,

And now, Lord, look upon their threatenings: and grant unto thy servants to speak thy word with all boldness,

30 к оли руку Свою простягатимеш Ти на вздоровлення, і щоб знамена та чуда чинились Ім'ям Твого Святого Отрока Ісуса.

while thy stretchest forth thy hand to heal; and that signs and wonders may be done through the name of thy holy Servant Jesus.

31 Я к вони ж помолились, затряслося те місце, де зібрались були, і переповнилися всі Святим Духом, і зачали говорити Слово Боже з сміливістю!

And when they had prayed, the place was shaken wherein they were gathered together; and they were all filled with the Holy Spirit, and they spake the word of God with boldness.

32 А люди, що ввірували, мали серце одне й одну душу, і жаден із них не вважав що з маєтку свого за своє, але в них усе спільним було.

And the multitude of them that believed were of one heart and soul: and not one of them said that aught of the things which he possessed was his own; but they had all things common.

33 І апостоли з великою силою свідчили про воскресення Ісуса Господа, і благодать велика на всіх них була!

And with great power gave the apostles their witness of the resurrection of the Lord Jesus: and great grace was upon them all.

34 Б о жаден із них не терпів недостачі: бо, хто мав поле чи дім, продавали, і заплату за продаж приносили,

For neither was there among them any that lacked: for as many as were possessors of lands or houses sold them, and brought the prices of the things that were sold,

35 т а й клали в ногах у апостолів, і роздавалося кожному, хто потребу в чім мав.

and laid them at the apostles' feet: and distribution was made unto each, according as any one had need.

36 Т ак, Йосип, що Варнавою що в перекладі є син потіхи був прозваний від апостолів, Левит, родом кіпрянин,

And Joseph, who by the apostles was surnamed Barnabas (which is, being interpreted, Son of exhortation), a Levite, a man of Cyprus by race,

37 м авши поле, продав, а гроші приніс, та й поклав у ногах у апостолів.

having a field, sold it, and brought the money and laid it at the apostles' feet.