1 Т ож кажу я: поки спадкоємець дитина, він нічим від раба не різниться, хоч він пан над усім,

But I say that so long as the heir is a child, he differeth nothing from a bondservant though he is lord of all;

2 а ле під опікунами та керівниками знаходиться він аж до часу, що визначив батько.

but is under guardians and stewards until the day appointed of the father.

3 Т ак і ми, поки дітьми були, то були поневолені стихіями світу.

So we also, when we were children, were held in bondage under the rudiments of the world:

4 Я к настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Законом,

but when the fulness of the time came, God sent forth his Son, born of a woman, born under the law,

5 щ об викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли.

that he might redeem them that were under the law, that we might receive the adoption of sons.

6 А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: Авва, Отче!

And because ye are sons, God sent forth the Spirit of his Son into our hearts, crying, Abba, Father.

7 Т ому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоємець Божий через Христа.

So that thou art no longer a bondservant, but a son; and if a son, then an heir through God.

8 Т а тоді, не знаючи Бога, служили ви тим, що з істоти богами вони не були.

Howbeit at that time, not knowing God, ye were in bondage to them that by nature are no gods:

9 А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще як Бог вас пізнав, як вертаєтесь знов до слабих та вбогих стихій, яким хочете знов, як давніше, служити?

but now that ye have come to know God, or rather to be known by God, how turn ye back again to the weak and beggarly rudiments, whereunto ye desire to be in bondage over again?

10 В и вважаєте пильно на дні та на місяці, і на пори та роки.

Ye observe days, and months, and seasons, and years.

11 Я боюся за вас, чи не дармо я працював коло вас?...

I am afraid of you, lest by any means I have bestowed labor upon you in vain.

12 П рошу я вас, браття, будьте, як я, бо й я такий самий, як ви. Нічим ви мене не покривдили!

I beseech you, brethren, become as I am, for I also am become as ye are. Ye did me no wrong:

13 І знаєте ви, що в немочі тіла я перше звіщав вам Євангелію,

but ye know that because of an infirmity of the flesh I preached the gospel unto you the first time:

14 в и ж моєю спокусою в тілі моїм не погордували, і мене не відкинули, але, немов Ангола Божого, ви прийняли мене, як Христа Ісуса!

and that which was a temptation to you in my flesh ye despised not, nor rejected; but ye received me as an angel of God, even as Christ Jesus.

15 Т ож де ваше тодішнє блаженство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали б!

Where then is that gratulation of yourselves? for I bear you witness, that, if possible, ye would have plucked out your eyes and given them to me.

16 Ч и ж я став для вас ворогом, правду говорячи вам?

So then am I become your enemy, by telling you the truth?

17 Н едобре пильнують про вас, але вас відлучити хочуть, щоб ви пильнували про них.

They zealously seek you in no good way; nay, they desire to shut you out, that ye may seek them.

18 Т о добре, пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як приходжу до вас.

But it is good to be zealously sought in a good matter at all times, and not only when I am present with you.

19 Д ітки мої, я знову для вас терплю муки породу, поки образ Христа не відіб'ється в вас!

My little children, of whom I am again in travail until Christ be formed in you--

20 Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я сумнів за вас.

but I could wish to be present with you now, and to change my tone; for I am perplexed about you.

21 С кажіть мені ви, що хочете бути під Законом: чи не слухаєтесь ви Закону?

Tell me, ye that desire to be under the law, do ye not hear the law?

22 Б о написано: Мав Авраам двох синів, одного від рабині, а другого від вільної.

For it is written, that Abraham had two sons, one by the handmaid, and one by the freewoman.

23 А ле той, хто був від рабині, народився за тілом, а хто був від вільної, за обітницею.

Howbeit the son by the handmaid is born after the flesh; but the son by the freewoman is born through promise.

24 Р озуміти це треба інакше, бо це два заповіти: один від гори Сінай, що в рабство народжує, а він то Аґар.

Which things contain an allegory: for these women are two covenants; one from mount Sinai, bearing children unto bondage, which is Hagar.

25 Б о Аґар то гора Сінай в Арабії, а відповідає сучасному Єрусалимові, який у рабстві з своїми дітьми.

Now this Hagar is mount Sinai in Arabia and answereth to the Jerusalem that now is: for she is in bondage with her children.

26 А вишній Єрусалим вільний, він мати всім нам!

But the Jerusalem that is above is free, which is our mother.

27 Б о написано: Звеселися, неплідна, ти, що не родиш! Гукай та викликуй ти, що в породі не мучилась, бо в полишеної значно більше дітей, ніж у тієї, що має вона чоловіка!

For it is written, Rejoice, thou barren that bearest not; Break forth and cry, thou that travailest not: For more are the children of the desolate than of her that hath the husband.

28 А ви, браття, діти обітниці за Ісаком!

Now we, brethren, as Isaac was, are children of promise.

29 А ле як і тоді, хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так само й тепер.

But as then he that was born after the flesh persecuted him that was born after the Spirit, so also it is now.

30 Т а що каже Писання? Прожени рабиню й сина її, бо не буде спадкувати син рабині разом із сином вільної.

Howbeit what saith the scripture? Cast out the handmaid and her son: for the son of the handmaid shall not inherit with the son of the freewoman.

31 Т ому, браття, не сини ми рабині, але вільної!

Wherefore, brethren, we are not children of a handmaid, but of the freewoman.