1 І сказав Він до учнів Своїх: Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому, через кого приходять вони!

And he said unto his disciples, It is impossible but that occasions of stumbling should come; but woe unto him, through whom they come!

2 К раще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одного з малих цих!

It were well for him if a millstone were hanged about his neck, and he were thrown into the sea, rather than that he should cause one of these little ones to stumble.

3 У важайте на себе! Коли провиниться твій брат, докори йому, а коли він покається, то вибач йому.

Take heed to yourselves: if thy brother sin, rebuke him; and if he repent, forgive him.

4 І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: Каюся, вибач йому!

And if he sin against thee seven times in the day, and seven times turn again to thee, saying, I repent; thou shalt forgive him.

5 І сказали апостоли Господу: Додай Ти нам віри!

And the apostles said unto the Lord, Increase our faith.

6 А Господь відказав: Коли б мали ви віру, хоч як зерно гірчичне, і сказали шовковиці цій: Вирвися з коренем і посадися до моря, то й послухала б вас!

And the Lord said, If ye had faith as a grain of mustard seed, ye would say unto this sycamine tree, Be thou rooted up, and be thou planted in the sea; and it would obey you.

7 Х то ж із вас, мавши раба, що оре чи пасе, скаже йому, як він вернеться з поля: Негайно йди та сідай до столу?

But who is there of you, having a servant plowing or keeping sheep, that will say unto him, when he is come in from the field, Come straightway and sit down to meat;

8 А ле чи ж не скаже йому: Приготуй що вечеряти, і підпережись, і мені прислуговуй, аж поки я їстиму й питиму, а потому ти сам будеш їсти та пити?

and will not rather say unto him, Make ready wherewith I may sup, and gird thyself, and serve me, till I have eaten and drunken; and afterward thou shalt eat and drink?

9 Ч и ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?

Doth he thank the servant because he did the things that were commanded?

10 Т ак і ви, коли зробите все вам наказане, то кажіть: Ми нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були!

Even so ye also, when ye shall have done all the things that are commanded you, say, We are unprofitable servants; we have done that which it was our duty to do.

11 І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то проходив поміж Самарією та Галілеєю.

And it came to pass, as they were on their way to Jerusalem, that he was passing along the borders of Samaria and Galilee.

12 І , коли входив до одного села, перестріли Його десять мужів, слабих на проказу, що стали здалека.

And as he entered into a certain village, there met him ten men that were lepers, who stood afar off:

13 І голос піднесли вони та й казали: Ісусе, Наставнику, змилуйсь над нами!

and they lifted up their voices, saying, Jesus, Master, have mercy on us.

14 І , побачивши їх, Він промовив до них: Підіть і покажіться священикам! І сталось, коли вони йшли, то очистились...

And when he saw them, he said unto them, Go and show yourselves unto the priests. And it came to pass, as they went, they were cleansed.

15 О дин же з них, як побачив, що видужав, то вернувся, і почав гучним голосом славити Бога.

And one of them, when he saw that he was healed, turned back, with a loud voice glorifying God;

16 І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самарянин був...

and he fell upon his face at his feet, giving him thanks: and he was a Samaritan.

17 І сус же промовив у відповідь: Чи не десять очистилось, а дев'ять же де?

And Jesus answering said, Were not the ten cleansed? but where are the nine?

18 Ч ому не вернулись вони хвалу Богові віддати, крім цього чужинця?

Were there none found that returned to give glory to God, save this stranger?

19 І сказав Він йому: Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!

And he said unto him, Arise, and go thy way: thy faith hath made thee whole.

20 А як фарисеї спитали Його, коли Царство Божеє прийде, то Він їм відповів і сказав: Царство Боже не прийде помітно,

And being asked by the Pharisees, when the kingdom of God cometh, he answered them and said, The kingdom of God cometh not with observation:

21 і не скажуть: Ось тут, або: Там. Бо Божеє Царство всередині вас!

neither shall they say, Lo, here! or, There! for lo, the kingdom of God is within you.

22 І сказав Він до учнів: Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Людського, та не побачите...

And he said unto the disciples, The days will come, when ye shall desire to see one of the days of the Son of man, and ye shall not see it.

23 І скажуть до вас: Ось тут, чи: Ось там, не йдіть, і за ним не біжіть!

And they shall say to you, Lo, there! Lo, here! go not away, nor follow after them:

24 Б о як блискавка, блиснувши, світить із одного краю під небом до другого краю під небом, так буде Свого дня й Син Людський.

for as the lightning, when it lighteneth out of the one part under the heaven, shineth unto the other part under heaven; so shall the Son of man be in his day.

25 А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього...

But first must he suffer many things and be rejected of this generation.

26 І , як було за днів Ноєвих, то буде так само й за днів Сина Людського:

And as it came to pass in the days of Noah, even so shall it be also in the days of the Son of man.

27 ї ли, пили, женилися, заміж виходили, аж до того дня, коли Ной увійшов до ковчегу; прийшов же потоп, і всіх вигубив.

They ate, they drank, they married, they were given in marriage, until the day that Noah entered into the ark, and the flood came, and destroyed them all.

28 Т ак само, як було за днів Лотових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;

Likewise even as it came to pass in the days of Lot; they ate, they drank, they bought, they sold, they planted, they builded;

29 т ого ж дня, як Лот вийшов із Содому, огонь із сіркою з неба линув, і всіх погубив.

but in the day that Lot went out from Sodom it rained fire and brimstone from heaven, and destroyed them all:

30 Т ак буде й того дня, як Син Людський з'явиться!

after the same manner shall it be in the day that the Son of man is revealed.

31 Х то буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не злазить. Хто ж на полі, так само нехай назад не вертається,

In that day, he that shall be on the housetop, and his goods in the house, let him not go down to take them away: and let him that is in the field likewise not return back.

32 п ам'ятайте про Лотову дружину!

Remember Lot's wife.

33 Х то дбатиме зберегти свою душу, той погубить її, а коли хто погубить, той оживить її.

Whosoever shall seek to gain his life shall lose it: but whosoever shall lose his life shall preserve it.

34 К ажу вам: удвох будуть ночі тієї на одному ліжкові: один візьметься, а другий полишиться.

I say unto you, In that night there shall be two men on one bed; the one shall be taken, and the other shall be left.

35 Д ві молотимуть разом, одна візьметься, а друга полишиться.

There shall be two women grinding together; the one shall be taken, and the other shall be left.

36 Д воє будуть на полі, один візьметься, а другий полишиться!

There shall be two men in the field; the one shall be taken, and the other shall be left.

37 І казали вони Йому в відповідь: Де, Господи? А Він відказав їм: Де труп, там зберуться й орли...

And they answering say unto him, Where, Lord? And he said unto them, Where the body is, thither will the eagles also be gathered together.