1 ( 40-25) Чи левіятана потягнеш гачком, і йому язика стягнеш шнуром?

Canst thou draw out leviathan with a fishhook? Or press down his tongue with a cord?

2 ( 40-26) Чи очеретину вкладеш йому в ніздря, чи терниною щоку йому продіравиш?

Canst thou put a rope into his nose? Or pierce his jaw through with a hook?

3 ( 40-27) Чи він буде багато благати тебе, чи буде тобі говорити лагідне?

Will he make many supplications unto thee? Or will he speak soft words unto thee?

4 ( 40-28) Чи складе він умову з тобою, і ти візьмеш його за раба собі вічного?

Will he make a covenant with thee, That thou shouldest take him for a servant for ever?

5 ( 40-29) Чи ним бавитись будеш, як птахом, і прив'яжеш його для дівчаток своїх?

Wilt thou play with him as with a bird? Or wilt thou bind him for thy maidens?

6 ( 40-30) Чи ним спільники торгуватимуть, чи поділять його між купців-хананеїв?

Will the bands of fishermen make traffic of him? Will they part him among the merchants?

7 ( 40-31) Чи шпильками проколиш ти шкіру його, а острогою риб'ячою його голову?

Canst thou fill his skin with barbed irons, Or his head with fish-spears?

8 ( 40-32) Поклади ж свою руку на нього, й згадай про війну, і більше того не чини!

Lay thy hand upon him; Remember the battle, and do so no more.

9 ( 41-1) Тож надія твоя неправдива, на сам вигляд його упадеш.

Behold, the hope of him is in vain: Will not one be cast down even at the sight of him?

10 ( 41-2) Нема смільчака, щоб його він збудив, а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?

None is so fierce that he dare stir him up; Who then is he that can stand before me?

11 ( 41-3) Хто вийде навпроти Мене й буде цілий? Що під небом усім це Моє!

Who hath first given unto me, that I should repay him? Whatsoever is under the whole heaven is mine.

12 ( 41-4) Не буду мовчати про члени його, про стан його сили й красу його складу.

I will not keep silence concerning his limbs, Nor his mighty strength, nor his goodly frame.

13 ( 41-5) Хто відкриє поверхню одежі його? Хто підійде коли до двійних його щелепів?

Who can strip off his outer garment? Who shall come within his jaws?

14 ( 41-6) Двері обличчя його хто відчинить? Навколо зубів його жах!

Who can open the doors of his face? Round about his teeth is terror.

15 ( 41-7) Його спина канали щитів, поєднання їх крем'яная печать.

His strong scales are his pride, Shut up together as with a close seal.

16 ( 41-8) Одне до одного доходить, а вітер між ними не пройде.

One is so near to another, That no air can come between them.

17 ( 41-9) Одне до одного притверджені, сполучені, і не відділяться.

They are joined one to another; They stick together, so that they cannot be sundered.

18 ( 41-10) Його чхання засвічує світло, а очі його як повіки зорі світової!

His sneezings flash forth light, And his eyes are like the eyelids of the morning.

19 ( 41-11) Бухає полум'я з пащі його, вириваються іскри огненні!

Out of his mouth go burning torches, And sparks of fire leap forth.

20 ( 41-12) Із ніздер його валить дим, немов з того горшка, що кипить та біжить.

Out of his nostrils a smoke goeth, As of a boiling pot and burning rushes.

21 ( 41-13) Його подих розпалює вугіль, і бухає полум'я з пащі його.

His breath kindleth coals, And a flame goeth forth from his mouth.

22 ( 41-14) Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.

In his neck abideth strength, And terror danceth before him.

23 ( 41-15) М'ясо нутра його міцно тримається, воно в ньому тверде, не хитається.

The flakes of his flesh are joined together: They are firm upon him; they cannot be moved.

24 ( 41-16) Його серце, мов з каменя вилите, і тверде, як те долішнє жорно!

His heart is as firm as a stone; Yea, firm as the nether millstone.

25 ( 41-17) Як підводиться він, перелякуються силачі, та й ховаються з жаху.

When he raiseth himself up, the mighty are afraid: By reason of consternation they are beside themselves.

26 ( 41-18) Той меч, що досягне його, не встоїть, ані спис, ані ратище й панцер.

If one lay at him with the sword, it cannot avail; Nor the spear, the dart, nor the pointed shaft.

27 ( 41-19) За солому залізо вважає, а мідь за гнилу деревину!

He counteth iron as straw, And brass as rotten wood.

28 ( 41-20) Син лука, стріла, не примусит увтікати його, каміння із пращі для нього зміняється в сіно.

The arrow cannot make him flee: Sling-stones are turned with him into stubble.

29 ( 41-21) Булаву уважає він за соломинку, і сміється із посвисту ратища.

Clubs are counted as stubble: He laugheth at the rushing of the javelin.

30 ( 41-22) Під ним гостре череп'я, лягає на гостре, немов у болото.

His underparts are like sharp potsherds: He spreadeth as it were a threshing-wain upon the mire.

31 ( 41-23) Чинить він, що кипить глибочінь, мов горня, і обертає море в окріп.

He maketh the deep to boil like a pot: He maketh the sea like a pot of ointment.

32 ( 41-24) Стежка світить за ним, а безодня здається йому сивиною.

He maketh a path to shine after him; One would think the deep to be hoary.

33 ( 41-25) Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,

Upon earth there is not his like, That is made without fear.

34 ( 41-26) він бачить усе, що високе, він цар над усім пишним звір'ям!

He beholdeth everything that is high: He is king over all the sons of pride.