1 М удра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.

Every wise woman buildeth her house; But the foolish plucketh it down with her own hands.

2 Х то ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.

He that walketh in his uprightness feareth Jehovah; But he that is perverse in his ways despiseth him.

3 Н а устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.

In the mouth of the foolish is a rod for his pride; But the lips of the wise shall preserve them.

4 Д е немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.

Where no oxen are, the crib is clean; But much increase is by the strength of the ox.

5 С відок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.

A faithful witness will not lie; But a false witness uttereth lies.

6 Н асмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.

A scoffer seeketh wisdom, and findeth it not; But knowledge is easy unto him that hath understanding.

7 Х оди здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.

Go into the presence of a foolish man, And thou shalt not perceive in him the lips of knowledge.

8 М удрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.

The wisdom of the prudent is to understand his way; But the folly of fools is deceit.

9 Н ерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.

A trespass-offering mocketh fools; But among the upright there is good will.

10 С ерце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.

The heart knoweth its own bitterness; And a stranger doth not intermeddle with its joy.

11 Б уде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.

The house of the wicked shall be overthrown; But the tent of the upright shall flourish.

12 Б уває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.

There is a way which seemeth right unto a man; But the end thereof are the ways of death.

13 Т акож іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.

Even in laughter the heart is sorrowful; And the end of mirth is heaviness.

14 Х то підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.

The backslider in heart shall be filled with his own ways; And a good man shall be satisfied from himself.

15 В ірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.

The simple believeth every word; But the prudent man looketh well to his going.

16 М удрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.

A wise man feareth, and departeth from evil; But the fool beareth himself insolently, and is confident.

17 С корий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.

He that is soon angry will deal foolishly; And a man of wicked devices is hated.

18 Н ерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.

The simple inherit folly; But the prudent are crowned with knowledge.

19 П оклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.

The evil bow down before the good; And the wicked, at the gates of the righteous.

20 У богий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.

The poor is hated even of his own neighbor; But the rich hath many friends.

21 Х то погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.

He that despiseth his neighbor sinneth; But he that hath pity on the poor, happy is he.

22 Ч и ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.

Do they not err that devise evil? But mercy and truth shall be to them that devise good.

23 К ожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.

In all labor there is profit; But the talk of the lips tendeth only to penury.

24 К орона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.

The crown of the wise is their riches; But the folly of fools is only folly.

25 С відок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.

A true witness delivereth souls; But he that uttereth lies causeth deceit.

26 У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.

In the fear of Jehovah is strong confidence; And his children shall have a place of refuge.

27 С трах Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.

The fear of Jehovah is a fountain of life, That one may depart from the snares of death.

28 У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.

In the multitude of people is the king's glory; But in the want of people is the destruction of the prince.

29 Т ерпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.

He that is slow to anger is of great understanding; But he that is hasty of spirit exalteth folly.

30 Л агідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.

A tranquil heart is the life of the flesh; But envy is the rottenness of the bones.

31 Х то тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.

He that oppresseth the poor reproacheth his Maker; But he that hath mercy on the needy honoreth him.

32 Б езбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.

The wicked is thrust down in his evil-doing; But the righteous hath a refuge in his death.

33 М удрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.

Wisdom resteth in the heart of him that hath understanding; But that which is in the inward part of fools is made known.

34 П раведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.

Righteousness exalteth a nation; But sin is a reproach to any people.

35 Л аска царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.

The king's favor is toward a servant that dealeth wisely; But his wrath will be against him that causeth shame.