1 Б о цей Мелхиседек, цар Салиму, священик Бога Всевишнього, що був стрів Авраама, як той вертався по поразці царів, і його поблагословив.

For this Melchizedek, king of Salem, priest of God Most High, who met Abraham returning from the slaughter of the kings and blessed him,

2 А враам відділив йому й десятину від усього, найперше бо він визначає цар правди, а потім цар Салиму, цебто цар миру.

to whom also Abraham divided a tenth part of all (being first, by interpretation, King of righteousness, and then also King of Salem, which is King of peace;

3 В ін без батька, без матері, без родоводу, не мав ані початку днів, ані кінця життя, уподобився Божому Сину, пробуває священиком завжди.

without father, without mother, without genealogy, having neither beginning of days nor end of life, but made like unto the Son of God), abideth a priest continually.

4 П обачте ж, який він великий, що йому й десятину з добичі найліпшої дав патріярх Авраам!

Now consider how great this man was, unto whom Abraham, the patriarch, gave a tenth out of the chief spoils.

5 Т і з синів Левієвих, що священство приймають, мають заповідь брати за Законом десятину з народу, цебто з братів своїх, хоч і вийшли вони з Авраамових стегон.

And they indeed of the sons of Levi that receive the priest's office have commandment to take tithes of the people according to the law, that is, of their brethren, though these have come out of the loins of Abraham:

6 А ле цей, що не походить з їхнього роду, десятину одержав від Авраама, і поблагословив того, хто обітницю мав.

but he whose genealogy is not counted from them hath taken tithes of Abraham, and hath blessed him that hath the promises.

7 І без усякої суперечки більший меншого благословляє.

But without any dispute the less is blessed of the better.

8 І тут люди смертельні беруть десятину, а там той, про якого засвідчується, що живе.

And here men that die receive tithes; but there one, of whom it is witnessed that he liveth.

9 І , щоб сказати отак, через Авраама і Левій, що бере десятини, дав сам десятини.

And, so to say, through Abraham even Levi, who receiveth tithes, hath paid tithes;

10 Б о ще в батькових стегнах він був, коли стрів його Мелхиседек.

for he was yet in the loins of his father, when Melchizedek met him.

11 О тож, коли б досконалість була через священство левитське, бо люди Закона одержали з ним, то яка ще потреба була, щоб Інший Священик повстав за чином Мелхиседековим, а не зватися за чином Аароновим?

Now if there was perfection through the Levitical priesthood (for under it hath the people received the law), what further need was there that another priest should arise after the order of Melchizedek, and not be reckoned after the order of Aaron?

12 К оли бо священство зміняється, то з потреби буває переміна й Закону.

For the priesthood being changed, there is made of necessity a change also of the law.

13 Б о Той, що про Нього говориться це, належав до іншого племени, з якого ніхто не ставав був до жертівника.

For he of whom these things are said belongeth to another tribe, from which no man hath given attendance at the altar.

14 Б ож відомо, що Господь наш походить від Юди, а про це плем'я, про священство його, нічого Мойсей не сказав.

For it is evident that our Lord hath sprung out of Judah; as to which tribe Moses spake nothing concerning priests.

15 І ще більше відомо, коли повстає на подобу Мелхиседека Інший Священик,

And what we say is yet more abundantly evident, if after the likeness of Melchizedek there ariseth another priest,

16 щ о був не за законом тілесної заповіді, але з сили незнищального життя.

who hath been made, not after the law of a carnal commandment, but after the power of an endless life:

17 Б о свідчить: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим.

for it is witnessed of him, Thou art a priest for ever After the order of Melchizedek.

18 П опередня бо заповідь відкладається через неміч її та некорисність.

For there is a disannulling of a foregoing commandment because of its weakness and unprofitableness

19 Б о не вдосконалив нічого Закон. Запроваджена ж краща надія, що нею ми наближуємось до Бога.

(for the law made nothing perfect), and a bringing in thereupon of a better hope, through which we draw nigh unto God.

20 І поскільки воно не без клятви,

And inasmuch as it is not without the taking of an oath

21 в они бо без клятви були священиками, Цей же з клятвою через Того, Хто говорить до Нього: Клявся Господь і не буде Він каятися: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим,

(for they indeed have been made priests without an oath; but he with an oath by him that saith of him, The Lord sware and will not repent himself, Thou art a priest for ever);

22 т о постільки Ісус став запорукою кращого Заповіту!

by so much also hath Jesus become the surety of a better covenant.

23 І багато було їх священиків, бо смерть боронила лишатися їм,

And they indeed have been made priests many in number, because that by death they are hindered from continuing:

24 а ле Цей, що навіки лишається, безперестанне Священство Він має.

but he, because he abideth for ever, hath his priesthood unchangeable.

25 Т ому може Він завжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитись.

Wherefore also he is able to save to the uttermost them that draw near unto God through him, seeing he ever liveth to make intercession for them.

26 О такий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлобивий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса,

For such a high priest became us, holy, guileless, undefiled, separated from sinners, and made higher than the heavens;

27 щ о потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше приносити жертви за власні гріхи, а потому за людські гріхи, бо Він це раз назавжди вчинив, принісши Самого Себе.

who needeth not daily, like those high priests, to offer up sacrifices, first for his own sins, and then for the sins of the people: for this he did once for all, when he offered up himself.

28 З акон бо людей ставить первосвящениками, що немочі мають, але слово клятви, що воно за Законом, ставить Сина, Який досконалий навіки!

For the law appointeth men high priests, having infirmity; but the word of the oath, which was after the law, appointeth a Son, perfected for evermore.