1 П риповісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,

The proverbs of Solomon the son of David, king of Israel:

2 щ об пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова,

To know wisdom and instruction; To discern the words of understanding;

3 щ об прийняти напоумлення мудрости, праведности, і права й простоти,

To receive instruction in wise dealing, In righteousness and justice and equity;

4 щ об мудрости дати простодушним, юнакові пізнання й розважність.

To give prudence to the simple, To the young man knowledge and discretion:

5 Х ай послухає мудрий і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок,

That the wise man may hear, and increase in learning; And that the man of understanding may attain unto sound counsels:

6 щ об пізнати ту приповість та загадкове говорення, слова мудреців та їхні загадки.

To understand a proverb, and a figure, The words of the wise, and their dark sayings.

7 С трах Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням.

The fear of Jehovah is the beginning of knowledge; But the foolish despise wisdom and instruction.

8 П ослухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї,

My son, hear the instruction of thy father, And forsake not the law of thy mother:

9 в они бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою.

For they shall be a chaplet of grace unto thy head, And chains about thy neck.

10 М ій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти!

My son, if sinners entice thee, Consent thou not.

11 Я кщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного,

If they say, Come with us, Let us lay wait for blood; Let us lurk privily for the innocent without cause;

12 ж ивих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу!

Let us swallow them up alive as Sheol, And whole, as those that go down into the pit;

13 М и знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати.

We shall find all precious substance; We shall fill our houses with spoil;

14 Ж еребок свій ти кинеш із нами, буде саква одна для всіх нас,

Thou shalt cast thy lot among us; We will all have one purse:

15 с ину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки,

My son, walk not thou in the way with them; Refrain thy foot from their path:

16 б о біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!

For their feet run to evil, And they make haste to shed blood.

17 Б ож надармо поставлена сітка на очах усього крилатого:

For in vain is the net spread In the sight of any bird:

18 т о вони на кров власну чатують, засідають на душу свою!

And these lay wait for their own blood; They lurk privily for their own lives.

19 Т акі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника!

So are the ways of every one that is greedy of gain; It taketh away the life of the owners thereof.

20 К личе мудрість на вулиці, на площах свій голос дає,

Wisdom crieth aloud in the street; She uttereth her voice in the broad places;

21 н а шумливих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова свої:

She crieth in the chief place of concourse; At the entrance of the gates, In the city, she uttereth her words:

22 Д оки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання?

How long, ye simple ones, will ye love simplicity? And scoffers delight them in scoffing, And fools hate knowledge?

23 З верніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої!

Turn you at my reproof: Behold, I will pour out my spirit upon you; I will make known my words unto you.

24 Б о кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався!

Because I have called, and ye have refused; I have stretched out my hand, and no man hath regarded;

25 І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли!

But ye have set at nought all my counsel, And would none of my reproof:

26 Т ож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх.

I also will laugh in the day of your calamity; I will mock when your fear cometh;

27 К оли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас,

When your fear cometh as a storm, And your calamity cometh on as a whirlwind; When distress and anguish come upon you.

28 т оді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене,

Then will they call upon me, but I will not answer; They will seek me diligently, but they shall not find me:

29 з а те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього,

For that they hated knowledge, And did not choose the fear of Jehovah:

30 н е хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами!

They would none of my counsel; They despised all my reproof.

31 І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються,

Therefore shall they eat of the fruit of their own way, And be filled with their own devices.

32 б о відступство безумних заб'є їх, і безпечність безтямних їх вигубить!

For the backsliding of the simple shall slay them, And the careless ease of fools shall destroy them.

33 А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом!

But whoso hearkeneth unto me shall dwell securely, And shall be quiet without fear of evil.