1 П риповісті Соломона, сина Давидового, царя Ізраїлевого,

Притчи Соломона, сына Давидова, царя Израиля:

2 щ об пізнати премудрість і карність, щоб зрозуміти розсудні слова,

да принесут они мудрость и наставление и да помогут осмыслить разумные высказывания;

3 щ об прийняти напоумлення мудрости, праведности, і права й простоти,

да научат они правилам благоразумной жизни, праведности, справедливости и честности

4 щ об мудрости дати простодушним, юнакові пізнання й розважність.

и дадут простакам проницательность, и юным – знание и рассудительность;

5 Х ай послухає мудрий і примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок,

пусть послушают мудрые и умножат познания, и пусть разумные получат советы;

6 щ об пізнати ту приповість та загадкове говорення, слова мудреців та їхні загадки.

да уразумеют они пословицы и притчи, слова мудрецов и загадки их.

7 С трах Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням.

Страх перед Господом – начало мудрости, только глупцы презирают мудрость и наставление. Наставления в мудрости Предостережение от соблазна

8 П ослухай, мій сину, напучення батька свого, і не відкидай науки матері своєї,

Сын мой, послушай наставление своего отца и не отвергай поучения своей матери.

9 в они бо хороший вінок для твоєї голови, і прикраса на шию твою.

Они будут прекрасным венком на твоей голове и ожерельем на твоей шее.

10 М ій сину, як грішники будуть тебе намовляти, то з ними не згоджуйся ти!

Сын мой, если грешники соблазняют тебя, не поддавайся им.

11 Я кщо скажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно засядьмо на неповинного,

Если скажут они: «Идем с нами, устроим засаду для пролития крови, без причины подстережем невинного,

12 ж ивих поковтаймо ми їх, як шеол, та здорових, як тих, які сходять до гробу!

живьем их проглотим, как мир мертвых, целиком – как тех, кто нисходит в пропасть;

13 М и знайдемо всіляке багатство цінне, переповнимо здобиччю наші хати.

награбим всевозможных дорогих вещей и наполним дома свои добычей.

14 Ж еребок свій ти кинеш із нами, буде саква одна для всіх нас,

Бросай с нами жребий, общая будет у нас мошна», –

15 с ину мій, не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки,

то не ходи с ними, сын мой, не вставай на путь их.

16 б о біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!

Ведь их ноги бегут к злу, спешат они на пролитие крови.

17 Б ож надармо поставлена сітка на очах усього крилатого:

Как бессмысленно ставить сеть на глазах у всех птиц,

18 т о вони на кров власну чатують, засідають на душу свою!

но эти люди устраивают засаду для пролития своей же крови, подстерегают самих же себя!

19 Т акі то дороги усіх, хто заздрий чужого добра: воно бере душу свого власника!

Таковы пути всех, кто жаждет преступной добычи; она отнимает жизнь у завладевших ею. Предостережение не отвергать мудрости

20 К личе мудрість на вулиці, на площах свій голос дає,

Мудрость восклицает на улицах, возвышает свой голос на площадях;

21 н а шумливих місцях проповідує, у місті при входах до брам вона каже слова свої:

на углах шумных улиц кричит она и при входе в городские ворота держит речь:

22 Д оки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання?

«До каких же пор вы, простаки, будете любить свою простоту? Сколько же еще глумливые будут наслаждаться насмешками, а глупцы – ненавидеть знание?

23 З верніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої!

Если бы вы ответили на мой укор, я излила бы на вас мой дух и открыла бы вам свои мысли.

24 Б о кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався!

Но раз вы отвергли меня, когда я призывала, и никто не внимал, когда я протягивала вам руку;

25 І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли!

раз вы пренебрегли всеми моими советами и не приняли моего укора,

26 Т ож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх.

то и я в свой черед посмеюсь над вашей бедой, поиздеваюсь, когда поразит вас ужас, –

27 К оли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас,

когда поразит вас ужас, как буря, и беда пронесется над вами, как вихрь, когда горе и скорбь вас подавят.

28 т оді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене,

Тогда будут звать меня, но я не отвечу; будут искать меня, но не найдут.

29 з а те, що науку зненавиділи, і не вибрали страху Господнього,

Раз они знание возненавидели и страх перед Господом не избрали,

30 н е хотіли поради моєї, погорджували всіма моїми докорами!

раз мой совет не приняли и укор мой с презрением отвергли –

31 І тому хай їдять вони з плоду дороги своєї, а з порад своїх хай насищаються,

то они будут есть плоды своего пути и получат сполна от своих замыслов.

32 б о відступство безумних заб'є їх, і безпечність безтямних їх вигубить!

Ведь своенравие убьет простаков, и беспечность погубит глупцов,

33 А хто мене слухає, той буде жити безпечно, і буде спокійний від страху перед злом!

но слушающий меня будет жить безопасно и спокойно, не страшась беды».