1 С ин мудрий приймає картання від батька, а насмішник докору не слухає.

Мудрый сын принимает наставление своего отца, а глумливый упреков не слушает.

2 З плоду уст чоловік споживає добро, а жадоба зрадливих насильство.

От плода своих уст человек вкушает благо, а лживые тяготеют к жестокости.

3 Х то уста свої стереже, той душу свою береже, а хто губи свої розпускає, на того погибіль.

Стерегущий уста хранит свою жизнь, а говорящий опрометчиво себя погубит.

4 П ожадає душа лінюха, та даремно, душа ж роботящих насититься.

Лентяй желает и ничего не получает, а желания усердного исполняются до конца.

5 Н енавидить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоромлює.

Праведник ненавидит ложь, а неправедные приносят срам и бесчестие.

6 П раведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погублює грішника.

Праведность хранит тех, чей путь прям, а нечестие губит грешника.

7 Д ехто вдає багача, хоч нічого не має, а дехто вдає бідака, хоч маєток великий у нього.

Один притворяется богатым, но ничего не имеет; другой притворяется бедным, будучи очень богат.

8 В икуп за душу людини багатство її, а вбогий й докору не чує.

Богатством можно выкупить жизнь человека, а бедняку и не угрожает никто.

9 С вітло праведних весело світить, а світильник безбожних погасне.

Свет праведных светит весело, а светильник нечестивых гаснет.

10 Т ільки сварка пихою зчиняється, а мудрість із тими, хто радиться.

Высокомерие только рождает ссоры, а мудрость у тех, кто внимает советам.

11 Б агатство, заскоро здобуте, поменшується, хто ж збирає помалу примножує.

Тает богатство, что быстро нажито, а копящий мало-помалу накопит много.

12 З адовга надія недуга для серця, а бажання, що сповнюється, це дерево життя.

Не сбывающаяся надежда томит сердце, а сбывшееся желание – дерево жизни.

13 Х то погорджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолужиться.

Презирающий наставление сам себя губит, а чтущий заповедь будет вознагражден.

14 Н аука премудрого криниця життя, щоб віддалитися від пасток смерти.

Учение мудрых – источник жизни, отводящий от сетей смерти.

15 Д обрий розум приносить приємність, а дорога зрадливих погуба для них.

Здравый разум вызывает расположение, а путь вероломных ведет к погибели.

16 К ожен розумний за мудрістю робить, а безумний глупоту показує.

Всякий разумный поступает со знанием, а глупец выказывает свою дурость.

17 Б езбожний посол у нещастя впаде, а вірний посол немов лік.

Жди от плохого посла беды, а от верного вестника – исцеления.

18 Х то ламає поуку убозтво та ганьба тому, а хто береже осторогу шанований він.

Бедность и стыд пренебрегающему наставлением, а внимающего упреку почтят.

19 В иконане побажання приємне душі, а вступитись від зла то огида безумним.

Сладко душе сбывшееся желание, а глупцам противно от зла отвернуться.

20 Х то з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде.

Кто общается с мудрыми, сам станет мудр, а спутник глупцов попадет в беду.

21 Г рішників зло доганяє, а праведним Бог надолужить добром.

Несчастье преследует грешника, а благополучие – награда для праведных.

22 Д обрий лишає спадок і онукам, маєток же грішника схований буде для праведного.

Добрый человек оставит наследство детям своих детей, а богатство грешных копится для праведных.

23 У богому буде багато поживи і з поля невправного, та деякі гинуть з безправ'я.

Много хлеба может дать и поле бедняка, но несправедливость отнимает у него урожай.

24 Х то стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання.

Жалеющий розгу не любит своего сына, а кто любит, прилежно его наказывает.

25 П раведний їсть, скільки схоче душа, живіт же безбожників завсіди брак відчуває.

Праведник досыта будет есть, а нечестивый – ходить голодным.