1 І вирушив звідти Авраам до краю Неґев поміж Кадешем і поміж Шуром, і оселився часово в Ґерарі.

Оттуда Авраам перебрался в область Негев и поселился между Кадешем и Суром. Он жил пришельцем в Гераре

2 І сказав Авраам на Сарру, жінку свою: Вона сестра моя. І послав Авімелех, цар Ґерару, і взяв Сарру.

и там сказал о своей жене Сарре: «Она – моя сестра». Авимелех, царь Герара, послал за Саррой и взял ее к себе.

3 І прийшов Бог до Авімелеха у сні нічнім, і сказав до нього: Ось ти вмираєш через жінку, яку взяв, бо вона має чоловіка.

Но Бог явился к Авимелеху ночью во сне и сказал ему: – Тебе грозит смерть за женщину, которую ты взял к себе: она замужем.

4 А Авімелех не зближався до неї, і сказав: Господи, чи Ти вб'єш також люд праведний?

Но Авимелех не прикасался к ней, и поэтому он сказал: – Владыка, неужели Ты уничтожишь невинный народ?

5 Ч и ж не він був сказав мені: Вона моя сестра, а вона також вона сказала: Він мій брат. Я те зробив у невинності серця свого й у чистоті рук своїх.

Ведь он мне сказал: «Она – моя сестра», – и она сказала: «Он – мой брат». В этом деле совесть моя чиста и руки невинны.

6 І промовив до нього Бог у сні: І Я знаю, що в чистоті свого серця вчинив ти оце, і Я теж удержав тебе, щоб не згрішив проти Мене. Тому то не дав Я тобі доторкнутись до неї.

Бог сказал ему во сне: – Да, Я знаю, что совесть твоя чиста: это Я удержал тебя от греха против Меня, поэтому и не позволил тебе прикоснуться к ней.

7 А тепер верни жінку цього мужа, бо він пророк, і буде молитися за тебе, і живи. А коли ти не вернеш, то знай, що справді помреш ти й усе, що твоє.

Теперь верни жену мужу, потому что он – пророк, он помолится за тебя, и ты останешься жив. Но если ты не вернешь ее, знай, что тебе и твоим близким не избежать смерти.

8 І встав Авімелех рано вранці, і покликав усіх рабів своїх, та й сказав усі ці слова до їхніх ушей. А люди ті сильно злякалися.

На другой день рано утром Авимелех собрал всех приближенных и рассказал им, что случилось, и они сильно испугались.

9 І закликав Авімелех Авраама, і промовив до нього: Що ти нам учинив? І чим згрішив я проти тебе, що ти приніс на мене й на царство моє великий гріх? Учинки, яких не роблять, ти зо мною вчинив!

Потом Авимелех позвал Авраама и сказал: – Что ты с нами сделал? Какое зло я тебе причинил, что ты навел такую тяжкую вину на меня и мое царство? Ты поступил со мной так, как нельзя поступать.

10 І сказав Авімелех Авраамові: Що ти мав на увазі, що вчинив таку річ?

И Авимелех спросил Авраама: – Что было у тебя на уме, когда ты сделал такое?

11 І сказав Авраам: Бо подумав я: Нема ж страху Божого в місцевості цій, тому вб'ють мене за жінку мою.

Авраам ответил: – Я подумал: «В этом месте, конечно, нет страха Божьего, и они убьют меня за мою жену».

12 І притім вона справді сестра моя, вона дочка батька мого, тільки не дочка матері моєї, і стала за жінку мені.

Кроме того, она действительно моя сестра – дочь моего отца, хотя и не от моей матери; и она стала моей женой.

13 І сталося, коли Бог учинив мене мандрівником з дому батька мого, то сказав я до неї: То буде твоя ласка, яку вчиниш зо мною: у кожній місцевості, куди прийдем, говори ти на мене: він мій брат.

Когда Бог отправил меня странствовать из дома моего отца, я сказал ей: «Окажи мне такую услугу: куда бы мы ни пришли, говори обо мне: “Он мой брат”».

14 І взяв Авімелех дрібну та велику худобу, і рабів та невільниць, та й дав Авраамові. І вернув йому Сарру, жінку його.

Тогда Авимелех привел мелкий и крупный скот, рабов и рабынь, дал их Аврааму; и вернул ему его жену Сарру.

15 І сказав Авімелех: Ось край мій перед обличчям твоїм, осядь там, де тобі до вподоби.

Авимелех сказал: – Моя земля перед тобой: живи, где хочешь.

16 А Саррі сказав: Ось тисячу секлів срібла я дав братові твоєму. Оце тобі накриття на очі перед усіма, хто з тобою. І перед усіма ти оправдана.

Сарре он сказал: – Я даю твоему брату тысячу шекелей серебра, чтобы покрыть твою обиду в глазах всего твоего дома; честь твоя восстановлена.

17 І помолився Авраам Богові, і вздоровив Бог Авімелеха, і жінку його, і невільниць його, і почали вони знову роджати.

Авраам помолился Богу, и Бог исцелил Авимелеха и его жену, и рабынь, чтобы они снова могли иметь детей,

18 Б о справді стримав був Господь кожну утробу Авімелехового дому через Сарру, Авраамову жінку.

потому что Господь закрыл в Авимелеховом доме всякое чрево из-за Авраамовой жены Сарры.