1 А щодо ідольських жертов, то ми знаємо, що всі маємо знання. Знання ж надимає, любов же будує!

Теперь к вопросу о пище, принесенной в жертву идолам. Мы знаем, что «все из нас обладают знанием», но знание делает людей гордыми, а любовь назидает.

2 К оли хто думає, ніби щось знає, той нічого не знає ще так, як знати повинно.

Тот, кто думает, что он что-то знает, на самом деле еще не знает так, как ему следовало бы знать.

3 К оли ж любить хто Бога, той пізнаний Ним.

Но кто любит Бога, тот познан Им.

4 Т ож про споживання ідольських жертов ми знаємо, що ідол у світі ніщо, і що іншого Бога нема, окрім Бога Одного.

Итак, о пище, принесенной в жертву идолам. Всем нам известно, что идолы, которым мир поклоняется, ничего не значат, и что нет другого Бога, кроме Единого.

5 Б о хоч і існують так звані боги чи на небі, чи то на землі, як існує багато богів і багато панів,

И хотя есть так называемые «боги», будь то на небе или на земле (а в мире действительно много разных «богов» и «господ»),

6 т а для нас один Бог Отець, що з Нього походить усе, ми ж для Нього, і один Господь Ісус Христос, що все сталося Ним, і ми Ним.

но для нас есть только один Бог – Отец, Которым все было сотворено и для Которого мы и живем, и только один Господь – Иисус Христос, через Которого все было сотворено и через Которого мы получили жизнь.

7 Т а не всі таке мають знання, бо деякі мають призвичаєння до ідола й досі, і їдять, як ідольську жертву, і їхнє сумління, бувши недуже, споганюється.

Но не всем еще это известно. Некоторые настолько привыкли к идолам, что, когда они едят такую пищу, они до сих пор думают о ней, как о жертве, принесенной идолам, и при этом их слабая совесть внушает им, что они нечисты.

8 Ї жа ж нас до Бога не зближує: бо коли не їмо, то нічого не тратимо, а коли ми їмо, то не набуваєм нічого.

Но пища не помогает приблизиться к Богу. Нам не становится хуже, если мы не едим чего-то, и не становится лучше, если мы едим.

9 А ле стережіться, щоб ця ваша воля не стала якось за спотикання слабим!

Смотрите, однако, чтобы ваша свобода в выборе пищи не стала камнем преткновения для слабых.

10 К оли бо хто бачить тебе, маючого знання, як ти в ідольській божниці сидиш за столом, чи ж сумління його, бувши слабе, не буде спонукане їсти ідольські жертви?

Потому что если кто-то увидит, что ты при всем твоем знании ешь в языческом храме, то и он со своей слабой совестью вслед за тобой станет есть пищу, принесенную в жертву идолам.

11 І через знання твоє згине недужий твій брат, що за нього Христос був умер!

А значит, твое знание погубит слабого брата, за которого умер Христос.

12 Г рішачи так проти братів та вражаючи їхнє слабе сумління, ви проти Христа грішите.

Согрешая таким образом против братьев и раня их слабую совесть, вы согрешаете против Христа.

13 О сь тому, коли їжа спокушує брата мого, то повік я не їстиму м'яса, щоб не спокусити брата свого!

Поэтому, если из-за моей пищи может согрешить мой брат, я лучше не буду есть мяса вообще, чтобы этим не ввести брата в грех.