1 І сталося, що зостарівсь Ісак, і затемнились очі йому, і він не бачив. І покликав він старшого сина свого Ісава, і промовив до нього: Мій сину! А той відказав йому: Ось я!

Когда Исаак состарился и глаза его так ослабли, что он ничего больше не видел, он позвал Исава, своего старшего сына, и сказал ему: – Сын мой! – Я здесь, – ответил Исав.

2 І промовив до нього Ісак: Оце я зостарівся, не знаю дня смерти своєї...

Исаак сказал: – Я уже стар, и не знаю дня смерти.

3 А тепер візьми знаряддя своє, сагайдака свого й лука свого, та й вийди на поле, і злови мені здобич мисливську.

Возьми же свое оружие – колчан и лук – и выйди в поле добыть мне дичи.

4 І зготуй мені наїдок смачний, як я люблю, і принеси мені, і нехай я з'їм, щоб поблагословила тебе душа моя, поки помру.

Приготовь мою любимую еду и принеси мне поесть, чтобы я благословил тебя перед смертью.

5 А Ревека чула, як говорив Ісак до Ісава, сина свого. І пішов Ісав на поле, щоб зловити й принести здобич мисливську.

Ревекка слышала, как Исаак говорил со своим сыном Исавом, и когда Исав ушел в поле, чтобы настрелять и принести дичи,

6 А Ревека сказала Якову, синові своєму, говорячи: Ось я чула, як твій батько казав до Ісава, брата твого, говорячи:

Ревекка сказала своему сыну Иакову: – Я слышала, как твой отец сказал твоему брату Исаву:

7 П ринеси но здобич мисливську мені, і зроби мені наїдок смачний, нехай з'їм, і поблагословлю тебе перед лицем Господнім перед смертю своєю.

«Принеси дичи и приготовь мне вкусной еды, чтобы я благословил тебя перед Господом, прежде чем умру».

8 А тепер, сину мій, послухай мого голосу, те, що я розкажу тобі.

Слушай же меня внимательно, сын мой, и делай, как я тебе скажу.

9 І ди до отари, і візьми мені звідти двоє добрих козлят, а я їх приготую, як наїдок смачний для батька твого, як він любить.

Пойди к стаду и принеси мне двух лучших козлят, чтобы мне приготовить вкусную еду для твоего отца, такую, как он любит.

10 І принесеш батькові своєму, і буде він їсти, щоб поблагословити тебе перед смертю своєю.

Потом отнеси ее отцу, он поест и благословит тебя перед смертью.

11 І промовив Яків до Ревеки, матері своєї: Таж брат мій Ісав чоловік волохатий, а я чоловік гладенький!

Иаков сказал Ревекке, своей матери: – Но мой брат Исав весь волосат, а у меня кожа гладкая.

12 М оже обмацає мене батько мій, і я стану в очах його як обманець, і спроваджу на себе прокляття, а не благословення...

Что, если отец ощупает меня? Я окажусь перед ним обманщиком и скорее навлеку на себя проклятие, а не благословение.

13 І сказала йому його мати: На мені прокляття твоє, сину мій! Тільки послухай слів моїх, та йди принеси мені.

Мать сказала ему: – Проклятие пусть будет на мне, сын мой, а ты делай, как я говорю: пойди и принеси козлят.

14 І пішов він, і взяв, і приніс своїй матері. І зробила мати його наїдок смачний, як любив його батько.

Он пошел, взял козлят и принес их матери, и она приготовила вкусную еду, такую, как любил его отец.

15 І взяла Ревека гарні вбрання свого старшого сина Ісава, що були в домі з нею, і вбрала молодшого сина свого Якова.

Потом Ревекка взяла лучшую одежду своего старшего сына Исава, какая была у нее в доме, и надела на младшего, Иакова,

16 А шкури козлят наділа на руки йому, і на гладеньку шию його.

а его руки и гладкую часть шеи покрыла шкурами козлят.

17 І дала смачний наїдок та хліб, що вона спорядила, у руку Якова, сина свого.

Затем она дала своему сыну Иакову вкусную еду и хлеб, которые приготовила.

18 І прибув він до батька свого та й сказав: Батьку мій! А той відказав: Ось я. Хто ти, мій сину?

Он пришел к отцу и сказал: – Отец мой. – Вот я, – ответил тот. – Ты который из моих сыновей?

19 А Яків промовив до батька свого: Я Ісав перворідний. Я зробив, як сказав ти мені. Уставай, сядь і попоїж із здобичі мисливської, щоб душа твоя поблагословила мене.

Иаков сказал отцу: – Я – Исав, твой первенец. Я сделал, как ты сказал. Прошу, приподнимись, сядь и поешь моей дичи, чтобы ты мог благословить меня.

20 І сказав Ісак до сина свого: Як це ти так швидко знайшов, сину мій? А той відказав: Бо мені допоміг Господь, Бог твій.

Исаак спросил сына: – Как же ты нашел ее так быстро, сын мой? – Господь, твой Бог, даровал мне успех, – ответил он.

21 І промовив Ісак до Якова: Підійди но, і нехай я обмацаю тебе, сину мій, чи ти це син мій Ісав, чи ні.

Исаак сказал Иакову: – Подойди ближе, чтобы мне ощупать тебя, сын мой, действительно ли ты мой сын Исав или нет.

22 І підійшов Яків до Ісака, батька свого. А той обмацав його та й сказав: Голос голос Яковів, а руки руки Ісавові.

Иаков подошел ближе к своему отцу Исааку, который ощупал его и сказал: – Голос – как голос Иакова, но руки – как руки Исава.

23 І не впізнав він його, бо були його руки як руки Ісава, брата його, волохаті, і поблагословив він його.

Он не узнал его, потому что руки у него были волосатые, как у Исава, и он благословил его.

24 І сказав він: То ти син мій Ісав? А той відказав: Я.

– Действительно ли ты сын мой Исав? – спросил Исаак, и он ответил: – Да, это я.

25 І промовив Ісак: Подай же мені, і нехай з'їм з мисливської здобичі сина мого, щоб поблагословила тебе душа моя. І подав він йому, і він їв, і приніс йому вина, і він пив.

Исаак сказал: – Сын мой, поднеси мне твою дичь поближе, и я поем, а потом благословлю тебя. Иаков дал ему еду, и он поел, принес вина, и он выпил.

26 І промовив до нього Ісак, його батько: Підійди ж, і поцілуй мене, сину мій!

Потом его отец Исаак сказал ему: – Подойди, сын мой, и поцелуй меня.

27 І він підійшов, і поцілував його. А той понюхав запах вбрання його, і поблагословив його, та й сказав: Дивись, запах сина мого немов запах поля, що його Господь благословив!

Он подошел и поцеловал его. Исаак почувствовал запах его одежды и благословил его, сказав: – Ах, запах моего сына – как запах поля, которое благословил Господь.

28 І хай Бог тобі дасть з роси Неба, і з ситости землі, і збіжжя багато й вина молодого!

Пусть даст тебе Бог от небесной росы и от плодородия земли в изобилии зерна и молодого вина.

29 Н ехай тобі служать народи, і народи нехай тобі кланяються! Будь паном для братів своїх, і нехай тобі кланяються сини матері твоєї. Хто тебе проклинає проклятий, а хто поблагословить тебе благословенний!.

Да служат тебе племена, и да поклонятся тебе народы. Будь господином над твоими братьями, и да склонятся перед тобой сыновья твоей матери. Да будет проклят проклинающий тебя, а благословляющий да будет благословен.

30 І сталося, як закінчив був Ісак благословляти Якова, і сталося, тільки но вийшов був Яків від обличчя Ісака, батька свого, аж Ісав, його брат, прийшов з полювання свого...

Как только Исаак закончил благословение и едва лишь Иаков вышел от отца, как пришел с охоты его брат Исав.

31 І також він приготовив наїдок смачний, і батьку своєму приніс. І сказав він до батька свого: Нехай встане мій батько, і хай їсть із здобичі мисливської сина свого, щоб душа твоя благословила мене!

Он тоже приготовил вкусной еды и принес отцу. Он сказал ему: – Отец, приподнимись, сядь и поешь моей дичи, а потом благослови меня.

32 І озвався до нього Ісак, його батько: Хто ти? А той відказав: Я син твій, твій перворідний Ісав.

Его отец Исаак спросил: – Кто ты? – Я твой сын, – ответил он, – твой первенец, Исав.

33 І Ісак затремтів тремтінням аж надто великим, та й сказав: Хто ж тоді той, що мисливську здобич зловив, і до мене приніс, а я попоїв від усього, поки прийшов ти, і я поблагословив його? І він буде благословенний!

Исаак весь задрожал и сказал: – Кто же был тот другой, который добыл дичи и принес мне? Я ел ее как раз перед твоим приходом и благословил его. Он теперь и будет благословен!

34 Я к Ісав почув слова батька свого, то закричав криком сильним та вельми гірким. І сказав він до батька свого: Поблагослови мене, також мене, батьку мій!

Услышав слова отца, Исав громко и горько закричал, и сказал отцу: – Благослови и меня, и меня тоже, отец!

35 А той відказав: Обманом прийшов був твій брат, та й забрав благословення твоє!

Но тот ответил: – Твой брат пришел с хитростью и отнял у тебя благословение.

36 І промовив Ісав: Тому звалось ім'я його: Яків, і він обманив два рази мене: забрав перворідство моє, а це тепер забрав благословення моє. І сказав він: Чи ти не заховав для мене благословення?

Исав сказал: – Не по праву ли он назван Иаковом? Дважды он обошел меня: взял мое первородство, а теперь и мое благословение! И спросил: – Не осталось ли у тебя благословения и для меня?

37 А Ісак відповів і промовив до Ісава: Тож я вчинив його паном для тебе, та дав йому всіх братів його за рабів. І я забезпечив його хлібом і молодим вином. А що ж тоді тобі я зроблю, сину мій?

Исаак ответил Исаву: – Я сделал его господином над тобой, и всю его родню отдал ему в слуги, и одарил его хлебом и молодым вином. Что же я могу теперь сделать для тебя, мой сын?

38 І сказав Ісав до батька свого: Чи в тебе одне те благословення, батьку мій? Поблагослови мене, також мене, батьку мій! І підніс Ісав голос свій, та й заплакав...

Исав сказал отцу: – У тебя что же, только одно благословение, отец? Благослови и меня, отец! И громко заплакал.

39 І відповів Ісак, батько його, та й промовив до нього: Ото буде садиба твоя без ситости землі, і без роси небесної згори.

Его отец Исаак ответил ему: – Будет обитание твое вдали от плодородия земли, вдали от росы небесной свыше.

40 І зо свого меча будеш жити, і будеш служити ти брату своєму. Та однако коли постараєшся, то зламаєш ярмо його з шиї своєї...

Ты будешь жить мечом и будешь служить своему брату. Но когда ты восстанешь, ты сбросишь его ярмо со своей шеи. Побег Иакова в Харран к Лавану

41 І зненавидів Ісав Якова через благословення, що поблагословив його батько його. І сказав Ісав у серці своєму: Нехай наближаться дні жалоби по батьку моєму, і я вб'ю Якова, брата свого.

Исав затаил злобу на Иакова из-за благословения, которое дал ему отец, и сказал себе: «Дни плача по отцу близки – тогда я убью моего брата Иакова».

42 І розказано Ревеці слова Ісава, її старшого сина. І послала, і покликала Якова, молодшого сина свого, та й сказала до нього: Ось Ісав, брат твій, тішиться тим, що уб'є тебе.

Ревекке передали, что сказал ее старший сын Исав, и она послала за младшим сыном, Иаковом, и сказала ему: – Твой брат Исав утешает себя мыслью убить тебя.

43 А тепер, сину мій, послухай мого голосу, і встань, і втечи собі до Лавана, брата мого, до Харану.

Мой сын, сделай, как я скажу: немедленно беги в Харран к моему брату Лавану.

44 І посидиш у нього кілька часу, аж поки відвернеться лютість твого брата,

Поживи у него какое-то время, пока не утихнет ярость твоего брата;

45 а ж поки відвернеться гнів твого брата від тебе, і він забуде, що ти зробив був йому. Тоді я пошлю й заберу тебе звідти. Чого маю я стратити вас обох одного дня?

когда же гнев твоего брата утихнет, и он забудет то, что ты ему сделал, тогда я пошлю сказать тебе, что пора возвращаться. Зачем мне терять вас обоих в один день?

46 І сказала Ревека Ісакові: Життя мені обридло через дочок Хетових. Коли Яків візьме жінку з дочок Хетових, як ці, з дочок цього Краю, то нащо й жити мені?

Потом Ревекка сказала Исааку: – Я жизни не рада из-за этих дочерей хеттейских. Если и Иаков возьмет себе в жены местную женщину, такую вот хеттеянку, как эти, то зачем мне и жить?