1 І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю.

В те дни кесарь Август издал указ о проведении переписи по всей Римской империи.

2 Ц ей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній.

Это была первая перепись, она проводилась в то время, когда Сирией управлял Квириний.

3 І всі йшли записатися, кожен у місто своє.

Поэтому каждый отправился в свой город для регистрации.

4 П ішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового,

Иосиф тоже пошел из галилейского города Назарета в Иудею, в город Давида, называемый Вифлеем, потому что он был потомком Давида.

5 щ об йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна.

Он отправился на перепись вместе с Марией, которая была с ним обручена и ожидала Младенца.

6 І сталось, як були вони там, то настав їй день породити.

В Вифлееме у Марии подошло время родов,

7 І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них...

и она родила своего первенца, запеленала Его и положила в кормушку для скота, потому что для них не нашлось места в гостинице. Ангелы возвещают пастухам Радостную Весть

8 А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою.

Неподалеку были пастухи, которые жили в поле и стерегли ночью свое стадо.

9 А ж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим...

Вдруг перед ними предстал ангел Господа, окруженный сиянием Господней славы. Пастухи очень испугались,

10 Т а Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім.

но ангел сказал им: – Не бойтесь. Я пришел сообщить вам весть, что принесет великую радость всему народу!

11 Б о сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.

Сегодня в городе Давида родился ваш Спаситель – Христос, Господь!

12 А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме.

Вот вам знак: вы найдете Младенца, запеленатого и лежащего в кормушке.

13 І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:

И вдруг к ангелу присоединилось многочисленное небесное воинство, славившее Бога и восклицавшее:

14 С лава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!

– Слава Богу в вышине небес! А на земле мир людям, к которым Он благоволит!

15 І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь.

Когда ангелы ушли от них в небеса, пастухи сказали друг другу: – Пойдем в Вифлеем и посмотрим, что там произошло, о чем это нам объявил Господь.

16 І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.

Они поспешили туда и нашли Марию, Иосифа и Младенца, лежащего в кормушке для скота.

17 А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено.

Когда они Его увидели, то рассказали все, что им было сказано об этом Младенце.

18 І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили...

Все, кто слушал, удивлялись рассказу пастухов,

19 А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм.

а Мария сохраняла все это в своем сердце и размышляла об этом.

20 П астухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.

Пастухи возвратились, прославляя и восхваляя Бога за все, что они видели и слышали: все оказалось точно так, как им и было сказано. Обрезание, наречение имени и посвящение Иисуса

21 К оли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався.

На восьмой день, когда пришло время совершить над Ним обряд обрезания, Его назвали Иисусом, именем, которое ангел дал Ему еще до того, как Он был зачат.

22 А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом,

Когда закончилось время очищения, предписанное Законом Моисея, Мария и Иосиф понесли Младенца в Иерусалим, чтобы посвятить Его Господу,

23 я к у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу,

потому что в Законе Господа написано: «каждый первенец мужского пола должен быть посвящен Господу».

24 і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят.

Они должны были также по Закону Господа принести в жертву пару горлиц или двух молодых голубей. Благословение и пророчество Симеона и Анны

25 І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.

В Иерусалиме в это время был человек, которого звали Симеоном. Он был праведен и благочестив, и с надеждой ожидал Того, Кто принесет утешение для Израиля, и на нем был Святой Дух.

26 І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.

Святой Дух открыл ему, что он не умрет, пока не увидит Господнего Христа.

27 І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним,

Ведомый Святым Духом, Симеон пришел в храм, и когда родители принесли Младенца Иисуса, чтобы совершить над Ним то, что было установлено Законом,

28 т оді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:

Симеон взял Его на руки и благословил Бога, сказав:

29 Н ині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,

– Владыка! Как Ты и обещал, теперь Ты отпускаешь Своего слугу с миром,

30 б о побачили очі мої Спасіння Твоє,

потому что мои глаза увидели спасение Твое,

31 я ке Ти приготував перед всіма народами,

которое Ты приготовил перед лицом всех народов,

32 С вітло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!

свет откровения язычникам и славу народа Твоего Израиля!

33 І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.

Отец и мать удивлялись тому, что было сказано о Нем.

34 А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,

Потом Симеон благословил их и сказал Марии, матери Его: – Он будет причиной падения и возвышения для многих в Израиле и станет знамением, которое будет многими отвергаемо, –

35 і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!

да и тебе самой меч пронзит душу. Через все это откроются тайные мысли многих людей.

36 Б ула й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування,

Там находилась также пророчица Анна, дочь Фануила, из рода Асира. Она была в глубокой старости. Анна прожила семь лет со своим мужем,

37 у дова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами.

а всю остальную жизнь она жила вдовой. Ей было восемьдесят четыре года. Она никогда не покидала храма, день и ночь служа Богу постами и молитвами.

38 І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.

Подойдя в этот момент к тем, кто принес Его, она возблагодарила Бога и говорила о Ребенке всем ожидавшим избавления для Иерусалима. Возвращение в Назарет

39 А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.

Когда родители Иисуса сделали все, что предписывал Закон Господа, они возвратились в Галилею, в свой родной город Назарет.

40 А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала.

Ребенок рос и набирался сил и мудрости, и милость Божья была на Нем. Двенадцатилетний Иисус в храме

41 А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.

Каждый год на праздник Пасхи родители Иисуса ходили в Иерусалим.

42 І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли.

Когда Ему было двенадцать лет, они, как обычно, пошли на праздник.

43 Я к дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того.

После окончания праздника, когда все возвращались домой, Мальчик Иисус остался в Иерусалиме, но Его родители об этом не знали.

44 В они думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими.

Полагая, что Он идет среди других путников, они после целого дня пути стали искать Его среди родственников и знакомых.

45 А ле, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.

Не найдя, они возвратились в Иерусалим искать там.

46 І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх.

Через три дня они нашли Мальчика в храме. Он сидел среди учителей, слушал их и задавал вопросы.

47 У сі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.

Все, кто Его слышал, поражались Его пониманию и Его ответам.

48 І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе...

Родители были изумлены, увидев Его там. – Сынок, почему Ты так с нами поступил? – спросила Его мать. – Твой отец и я беспокоились и искали Тебя.

49 А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?

– Зачем же вы Меня искали? – спросил Он. – Разве вы не знали, что Я должен быть в том, что принадлежит Отцу Моему?

50 Т а не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив.

Но они не поняли, о чем Он им говорил.

51 І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці.

Он возвратился с ними в Назарет и был послушен им. Но все происшедшее Его мать хранила в своем сердце.

52 А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.

Иисус взрослел и становился мудрее. Его любили и люди, и Бог.