1 І , побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього.

Увидев множество народа, Иисус поднялся на склон горы и сел там. К Нему подошли Его ученики,

2 І , відкривши уста Свої, Він навчати їх став, промовляючи:

и Он начал их учить такими словами:

3 Б лаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне.

– Блаженны нищие духом, потому что им принадлежит Небесное Царство.

4 Б лаженні засмучені, бо вони будуть утішені.

Блаженны плачущие, потому что они будут утешены.

5 Б лаженні лагідні, бо землю вспадкують вони.

Блаженны кроткие, потому что они наследуют землю.

6 Б лаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть.

Блаженны те, кто ощущает голод и жажду по праведности, потому что они насытятся.

7 Б лаженні милостиві, бо помилувані вони будуть.

Блаженны милосердные, потому что и к ним будет проявлено милосердие.

8 Б лаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога.

Блаженны чистые сердцем, потому что они увидят Бога.

9 Б лаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть.

Блаженны миротворцы, потому что они будут названы сынами Божьими.

10 Б лаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне.

Блаженны те, кого преследуют за праведность, потому что Небесное Царство принадлежит им.

11 Б лаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене.

Блаженны вы, когда из-за Меня люди оскорбляют и преследуют вас и говорят о вас всякую ложь.

12 Р адійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.

Ликуйте и веселитесь, потому что вас ждет великая награда на небесах! Ведь точно так же преследовали и пророков, бывших прежде вас. Соль и свет (Мк. 9: 50; Лк. 11: 33; Лк. 14: 34-35)

13 В и сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.

Вы – соль земли. Если соль потеряет свой вкус, то что может опять сделать ее соленой? Она уже ни к чему не пригодна, останется лишь выбросить ее вон, под ноги людям.

14 В и світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори.

Вы – свет мира. Город, стоящий на вершине холма, невозможно скрыть.

15 І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі.

Зажженный светильник не ставят под сосуд, наоборот, его ставят на подставку, чтобы светил всем в доме.

16 О так ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.

Пусть так же свет ваш светит людям, чтобы они видели ваши добрые дела и славили вашего Небесного Отца. О Законе (Лк. 16: 17)

17 Н е подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, Я не руйнувати прийшов, але виконати.

Не думайте, что Я пришел отменить Закон или пророков; Я пришел, чтобы исполнить, а не отменить.

18 П оправді ж кажу вам: доки небо й земля не минеться, ані йота єдина, ані жаден значок із Закону не минеться, аж поки не збудеться все.

Говорю вам истину: пока небо и земля не исчезнут, ни одна малейшая буква, ни одна черточка не исчезнет из Закона – все сбудется.

19 Х то ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчить, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчить, той стане великим у Царстві Небеснім.

Кто нарушит даже самую маленькую заповедь и научит других нарушать ее, тот в Небесном Царстве будет наименьшим, а кто исполнит заповеди и научит этому людей – будет велик в Царстве Небесном.

20 К ажу бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не ввійдете в Царство Небесне!

Говорю вам, что если ваша праведность не превзойдет праведности фарисеев и учителей Закона, вы не войдете в Небесное Царство. О злобе (Лк. 12: 58-59)

21 В и чули, що було стародавнім наказане: Не вбивай, а хто вб'є, підпадає він судові.

Вы знаете, что людям еще в древности было сказано: «Не убивай», и что каждый убийца будет судим.

22 А Я вам кажу, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: рака, підпадає верховному судові, а хто скаже дурний, підпадає геєнні огненній.

Я же говорю вам, что если человек затаил злобу на брата, он будет судим. Кто назовет своего брата ничтожеством, тот будет отвечать перед Высшим Советом, а того, кто обзовет своего брата глупцом, – ждет огонь ада.

23 Т ому, коли принесеш ти до жертівника свого дара, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе,

Поэтому если ты приносишь в дар Богу свою жертву и перед жертвенником вспомнишь, что твой брат обижен на тебя,

24 з алиши отут дара свого перед жертівником, і піди, примирись перше з братом своїм, і тоді повертайся, і принось свого дара.

то оставь свой дар перед жертвенником и пойди вначале помирись с братом, а потом приходи и приноси жертву.

25 З о своїм супротивником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супротивник судді не віддав, а суддя щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язниці не вкинули.

Поторопись помириться со своим обвинителем еще по дороге, до того, как он приведет тебя в суд, иначе тебя передадут судье, тот отдаст тебя под стражу, и тебя заключат в тюрьму.

26 П оправді кажу тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси ти й останнього шеляга!

Говорю тебе истину, что ты не выйдешь оттуда, пока не выплатишь все, до последнего гроша. О супружеской верности (Мат. 18: 8-9; Мк. 9: 43-48)

27 В и чули, що сказано: Не чини перелюбу.

Вы слышали, что было сказано: «Не нарушай супружескую верность».

28 А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм.

Я же говорю вам, что тот, кто лишь смотрит на женщину с вожделением, уже нарушил супружескую верность в своем сердце.

29 К оли праве око твоє спокушає тебе, його вибери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.

Если твой правый глаз влечет тебя ко греху, вырви его и отбрось прочь. Лучше тебе потерять часть тела, чем всему телу быть брошенным в ад.

30 І як правиця твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.

И если твоя правая рука влечет тебя ко греху, то отсеки ее и отбрось прочь. Лучше тебе потерять часть тела, чем все твое тело пойдет в ад. О разводе (Мат. 19: 9; Мк. 10: 11-12; Лк. 16: 18)

31 Т акож сказано: Хто дружину свою відпускає, нехай дасть їй листа розводового.

Вам было сказано: «Кто разводится с женой, тот должен выдать ей разводное письмо».

32 А Я вам кажу, що кожен, хто пускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу. І хто з відпущеною побереться, той чинить перелюб.

Я же говорю вам, что каждый, кто разводится со своей женой не по причине ее измены, толкает ее к нарушению супружеской верности, и всякий, кто женится на разведенной женщине, также нарушает супружескую верность. О клятвах

33 Щ е ви чули, що було стародавнім наказане: Не клянись неправдиво, але виконуй клятви свої перед Господом.

Вы слышали, что еще в древности людям было сказано: «Не нарушайте своей клятвы и выполняйте все, в чем вы поклялись Господу».

34 А Я вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол Божий;

Я же говорю вам: не клянитесь вовсе. Не клянитесь ни небом, потому что оно – престол Божий,

35 н і землею, бо підніжок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;

ни землей, потому что она – подножие Его, ни Иерусалимом, потому что это город великого Царя.

36 н е клянись головою своєю, бо навіть однієї волосинки ти не можеш учинити білою чи чорною.

Не клянись своей головой, потому что сам ты даже одного волоска не можешь сделать белым или черным.

37 В аше ж слово хай буде: так-так, ні-ні. А що більше над це, то те від лукавого.

Пусть ваше «да» будет действительно «да» и ваше «нет» – действительно «нет». Все же, что к этому добавлено, – от лукавого. О мщении (Лк. 6: 29-30)

38 В и чули, що сказано: Око за око, і зуб за зуба.

Вы слышали, что было сказано: «Глаз за глаз и зуб за зуб».

39 А Я вам кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, підстав йому й другу.

Я же говорю вам: не мсти сделавшему тебе зло. Кто ударит тебя в правую щеку, то поверни к нему и другую.

40 А хто хоче тебе позивати й забрати сорочку твою, віддай і плаща йому.

Если кто захочет с тобой судиться, чтобы отнять у тебя рубаху, то отдай ему и верхнюю одежду.

41 А хто силувати тебе буде відбути подорожнє на милю одну, іди з ним навіть дві.

Если же кто принудит тебя идти вместе с ним одну милю, иди две.

42 Х то просить у тебе то дай, а хто хоче позичити в тебе не відвертайсь від нього.

Тому же, кто у тебя просит, – дай, и от просящего у тебя в долг – не отворачивайся. Любовь к врагам (Лк. 6: 27-28, 32-36)

43 В и чули, що сказано: Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога.

Вы слышали, что было сказано: «Люби ближнего твоего» и «Ненавидь врага твоего».

44 А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,

Я же говорю вам: любите ваших врагов и молитесь о тех, кто преследует вас,

45 щ об вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.

чтобы вам быть истинными сынами вашего Небесного Отца. Ведь Он повелевает солнцу светить и злым, и добрым и посылает дождь как на праведных, так и на неправедных.

46 К оли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й митники роблять?

Если вы любите тех, кто любит вас, то какая вам за это награда? Не делают ли то же самое даже сборщики налогов?

47 І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що ж особливого робите? Чи й погани не чинять отак?

Если вы приветствуете только ваших братьев, то что в этом особенного? Разве язычники не делают того же?

48 О тож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!

Поэтому будьте совершенны, как совершенен ваш Небесный Отец.