1 А коли Він скінчив усі слова Свої до народу, що слухав Його, то ввійшов у Капернаум.

Закончив говорить народу, Иисус отправился в Капернаум.

2 У одного ж сотника тяжко раб занедужав, що був дорогий йому, і вмирати вже мав.

Там у одного сотника был болен и лежал при смерти слуга. Сотник очень дорожил этим своим слугой,

3 А коли про Ісуса почув, то послав він до Нього юдейських старших, і благав Його, щоб прийшов, і вздоровив раба його.

и когда он услышал об Иисусе, то послал к Нему иудейских старейшин с просьбой прийти и исцелить его слугу.

4 В они ж прибули до Ісуса, та й ревно благали Його й говорили: Він достойний, щоб Ти це зробив йому.

Старейшины пришли к Иисусу и стали горячо просить Его: – Этот человек заслуживает Твоей помощи,

5 Б о він любить народ наш, та й для нас синагогу поставив.

потому что он любит наш народ, и это он построил нам синагогу.

6 І пішов Ісус із ними. І коли недалеко від дому вже був, сотник друзів послав, щоб сказати Йому: Не турбуйся, о Господи, бо я недостойний, щоб зайшов Ти під стріху мою.

Иисус пошел с ними. Он уже подходил к дому, когда сотник послал к Нему друзей передать: – Господи, не утруждай Себя, так как я не достоин, чтобы Ты вошел под крышу моего дома.

7 Т ому то й себе не вважав я за гідного, щоб до Тебе прийти. Та промов тільки слово, і раб мій одужає.

Я и себя не счел достойным прийти к Тебе. Но скажи лишь слово, и мой слуга выздоровеет.

8 Б о й я людина підвладна, і вояків під собою я маю; і одному кажу: піди, то йде він, а тому: прийди, і приходить, а своєму рабові: зроби теє і зробить.

Ведь и сам я подчиняюсь приказам, и у меня в подчинении тоже есть воины. Я говорю одному: «Ступай!», и он идет, другому: «Ко мне!», и тот приходит. Слуге моему говорю: «Сделай это», и он делает.

9 П очувши ж таке, Ісус здивувався йому, і, звернувшись до натовпу, що йшов слідком за Ним, промовив: Кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшов був такої великої віри!

Иисус, услышав это, удивился и, обернувшись к толпе, шедшей за Ним, сказал: – Говорю вам, что даже в Израиле Я не встречал такой сильной веры.

10 А коли посланці повернулись додому, то знайшли, що одужав той раб!

Когда посланные возвратились в дом, они нашли слугу здоровым. Иисус воскрешает сына вдовы

11 І сталось, наступного дня Він відправивсь у місто, що зветься Наїн, а з Ним ішли учні Його та багато народу.

Вскоре после этого Иисус пошел в город, называемый Наин, с Ним были Его ученики и много других людей.

12 І ось, як до брами міської наблизився Він, виносили вмерлого, одинака в своєї матері, що вдовою була. І з нею був натовп великий із міста.

Когда Он подходил к воротам города, из них выносили умершего, единственного сына у матери, а она была вдовой. Вместе с ней из города выходила большая толпа.

13 Я к Господь же побачив її, то змилосердивсь над нею, і до неї промовив: Не плач!

Когда Господь увидел эту женщину, Он сжалился над ней. – Не плачь, – сказал Он ей.

14 І Він підійшов, і доторкнувся до мар, носії ж зупинились. Тоді Він сказав: Юначе, кажу тобі: встань!

Затем Он подошел и прикоснулся к носилкам. Те, кто нес их, остановились, и Иисус сказал: – Юноша, говорю тебе: встань!

15 І мертвий устав, і почав говорити. І його Він віддав його матері.

Умерший сел и начал говорить, и Иисус передал его матери.

16 А всіх острах пройняв, і Бога хвалили вони й говорили: Великий Пророк з'явився між нами, і зглянувся Бог над народом Своїм!

Всех, кто там был, охватил страх, и люди прославляли Бога: – Великий пророк появился среди нас! Бог посетил Свой народ!

17 І розійшлася ця чутка про Нього по цілій Юдеї, і по всій тій країні.

И молва об Иисусе распространилась по всей Иудее и в окружающих ее землях. Иисус разрешает сомнения Иоанна (Мат. 11: 2-6)

18 П ро все ж те сповістили Івана учні його. І покликав Іван двох із учнів своїх,

Ученики Иоанна рассказали ему обо всех этих событиях. И тогда Иоанн позвал к себе двоих из них

19 і послав їх до Господа з запитом: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?

и послал их к Господу спросить: – Ты ли Тот, Кто должен прийти, или нам ожидать кого-то другого?

20 А мужі, прийшовши до Нього, сказали: Іван Христитель послав нас до Тебе, питаючи: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?

Они пришли к Иисусу и сказали: – Иоанн Креститель послал нас к Тебе спросить: Ты ли Тот, Кто должен прийти, или нам ожидать кого-то другого?

21 А саме тоді багатьох уздоровив був Він від недугів і мук, і від духів злих, і сліпим багатьом вернув зір.

Иисус как раз в это время исцелил множество людей от болезней, недугов, от одержимости злыми духами и многим слепым даровал зрение.

22 І промовив Ісус їм у відповідь: Ідіть, і перекажіть Іванові, що ви бачили й чули: Сліпі прозрівають, криві ходять, очищуються слабі на проказу, і чують глухі, воскресають померлі, убогим звіщається Добра Новина.

И Он ответил посланным: – Пойдите и расскажите Иоанну о том, что вы увидели и услышали: слепые прозревают, хромые ходят, прокаженные очищаются, глухие слышат, мертвые воскресают и бедным возвещается Радостная Весть.

23 І блаженний, хто через Мене спокуси не матиме!

Блажен тот, кто не усомнится во Мне. Свидетельство Иисуса об Иоанне Крестителе (Мат. 11: 7-19)

24 А коли відійшли посланці Іванові, Він почав говорити про Івана народові: На що ви дивитись ходили в пустиню? Чи на очерет, що вітер гойдає його?

Когда посланцы Иоанна ушли, Иисус начал говорить народу об Иоанне: – Что вы ходили смотреть в пустыню? Тростник, колеблемый ветром?

25 Т а на що ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м'які шати одягненого? Аджеж ті, хто одягається славно, і розкішно живе, по палатах царських.

Тогда что же вы ходили смотреть? Человека, одетого в мягкие одежды? Нет, те, кто одевается в дорогую одежду и живет в роскоши, находятся в царских дворцах.

26 Н а що ж ви ходили дивитись? На пророка? Так, кажу вам, навіть більше, аніж на пророка.

Тогда что же вы ходили смотреть? Пророка? Да, и говорю вам, что больше чем пророка.

27 Ц е той, що про нього написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує!

Он тот, о ком написано: «Вот, Я посылаю перед Тобой Моего вестника, который приготовит перед Тобою Твой путь».

28 К ажу вам: Між народженими від жінок нема більшого понад Івана. Та найменший у Божому Царстві той більший за нього.

Говорю вам, среди всех рожденных женщинами нет более великого, чем Иоанн. Но наименьший в Божьем Царстве – больше его.

29 І всі люди, що слухали, і митники визнали Божу волю за слушну, і охристились Івановим хрищенням.

(И весь народ, и даже сборщики налогов, услышав слова Иисуса, признали Божий путь правым, потому что они приняли крещение Иоанна.

30 А фарисеї й законники відкинули Божу волю про себе, і не христились від нього.

Фарисеи же и учители Закона, отказавшись принять крещение от него, отвергли Божью волю.)

31 І промовив Господь: До кого ж уподоблю людей цього роду? І до кого подібні вони?

– С кем тогда Мне сравнить людей этого поколения? – продолжал Иисус. – На кого они похожи?

32 П одібні вони до дітей, що на ринку сидять й один одного кличуть та кажуть: Ми вам грали були, а ви не танцювали, ми співали вам жалібно, та не плакали ви...

Они как дети, которые сидят на площади и кричат друг другу: «Мы играли вам на свирели, а вы не плясали; мы пели вам похоронные песни, а вы не плакали».

33 Б о прийшов Іван Христитель, що хліба не їсть і вина не п'є, а ви кажете: Має він демона.

Смотрите, вот пришел Иоанн Креститель, не ест хлеба и не пьет вина, и вы говорите: «В нем демон».

34 П рийшов же Син Людський, що їсть і п'є, а ви кажете: Чоловік Цей ласун і п'яниця, Він приятель митників і грішників.

Пришел Сын Человеческий, ест и пьет, и вы говорите: «Вот обжора и пьяница, друг сборщиков податей и грешников».

35 І виправдалася мудрість усіма своїми ділами.

Но мудрость оправдана всеми детьми ее. Грешница омывает ноги Иисуса ароматным маслом (Мат. 26: 6-13; Мк. 14: 3-9; Ин. 12: 1-8)

36 А один із фарисеїв просив Його, щоб спожив Він із ним. І, прийшовши до дому того фарисея, Він сів при столі.

Один из фарисеев пригласил Иисуса к себе на обед. Иисус пришел к нему в дом и возлег у стола.

37 І ось жінка одна, що була в місті, грішниця, як дізналась, що, Він у фарисеєвім домі засів при столі, алябастрову пляшечку мира принесла,

В это время одна женщина из этого города, которая была известна как грешница, узнав, что Иисус обедает в доме фарисея, принесла туда алебастровый кувшин, в котором было очень дорогое ароматическое масло.

38 і , припавши до ніг Його ззаду, плачучи, почала обливати слізьми Йому ноги, і волоссям своїм витирала, ноги Йому цілувала та миром мастила...

Женщина встала сзади у ног Иисуса и, плача, обливала Его ноги слезами. Она стала вытирать Ему ноги своими волосами, целовала их и натирала ароматическим маслом.

39 П обачивши це, фарисей, що покликав Його, міркував собі, кажучи: Коли б був Він пророк, Він би знав, хто ото й яка жінка до Нього торкається, бож то грішниця!

Когда фарисей, пригласивший Иисуса, увидел это, он подумал: «Если бы Этот Человек действительно был пророком, то Он бы знал, что женщина, которая к Нему прикасается, – грешница».

40 І озвався Ісус та й говорить до нього: Маю, Симоне, дещо сказати тобі. А той відказав: Кажи, Учителю.

Тогда Иисус сказал ему: – Симон, Я хочу тебе что-то сказать. – Говори, Учитель, – ответил тот.

41 І промовив Ісус: Були два боржники в одного вірителя; один був винен п'ятсот динаріїв, а другий п'ятдесят.

– Два человека были должны одному и тому же заимодавцу, – начал Иисус. – Один должен был пятьсот динариев, а другой – пятьдесят.

42 Я к вони ж не могли заплатити, простив він обом. Скажи ж, котрий із них більше полюбить його?

И тому, и другому было нечем вернуть долг, и кредитор простил долг им обоим. Кто из них, по-твоему, будет больше любить его?

43 В ідповів Симон, говорячи: Думаю, той, кому більше простив. І сказав Він йому: Розсудив ти правдиво.

Симон ответил: – Я думаю, тот, кому был прощен больший долг. – Ты правильно рассудил, – сказал Иисус.

44 І , обернувшись до жінки, Він промовив до Симона: Чи ти бачиш цю жінку? Я прибув у твій дім, ти на ноги Мої не подав і води, а вона окропила слізьми Мої ноги й обтерла волоссям своїм.

И, повернувшись к женщине, сказал Симону: – Ты видишь эту женщину? Я пришел в твой дом, и ты не дал Мне даже воды, чтобы вымыть ноги, а она омыла Мои ноги слезами и вытерла своими волосами!

45 П оцілунку не дав ти Мені, а вона, відколи ввійшов Я, Мої ноги цілує невпинно.

Ты даже не поцеловал Меня при встрече, а эта женщина, с тех пор как Я вошел в дом, не перестает целовать Мне ноги.

46 Г олови ти Моєї оливою не намастив, а вона миром ноги мої намастила...

Ты не помазал Мне голову маслом, а она драгоценным ароматическим маслом помазала Мне ноги.

47 О сь тому говорю Я тобі: Численні гріхи її прощені, бо багато вона полюбила. Кому ж мало прощається, такий мало любить.

Поэтому Я говорю тебе: ей прощены все грехи, из-за этого она и возлюбила так сильно. А тот, кому мало прощено, и любит мало.

48 А до неї промовив: Прощаються тобі гріхи!

Потом Иисус сказал женщине: – Твои грехи прощены.

49 А ті, що сиділи з Ним при столі, почали гомоніти про себе: Хто ж це Такий, що прощає й гріхи?

Но другие гости, возлежащие за столом, начали переговариваться: – Кто Он такой, что даже грехи прощает?

50 А до жінки сказав Він: Твоя віра спасла тебе, іди з миром собі!

Иисус же сказал женщине: – Твоя вера спасла тебя, иди с миром.