1 І сталося, як увесь народ закінчив переходити Йордан, то сказав Господь до Ісуса, говорячи:

Когда весь народ переправился через Иордан, Господь сказал Иисусу:

2 В ізьміть собі з народу дванадцять мужів, по одному мужеві з племени.

– Выберите из народа двенадцать человек, по одному из каждого рода,

3 І накажете їм, говорячи: Винесіть звідси, із середини Йордану, із місця, де міцно стояли ноги священиків, дванадцять каменів, і перенесете їх із собою, і покладете їх на нічлігу, що в ньому будете ночувати цієї ночі.

и велите им взять двенадцать камней из середины Иордана, оттуда, где стояли священники, перенести их с собой и положить их там, где вы остановитесь сегодня вечером на ночлег.

4 І покликав Ісус тих дванадцятьох мужів, що настановив з Ізраїлевих синів, по одному мужеві з племени,

Иисус позвал двенадцать человек, которых он назначил из израильтян, по одному из каждого рода,

5 т а й сказав їм Ісус: Підіть перед ковчегом Господа, Бога вашого, до середини Йордану, і підійміть собі кожен на плече своє одного каменя за числом племен Ізраїлевих синів,

и сказал им: – Пройдите перед ковчегом Господа, вашего Бога, на середину Иордана. Пусть каждый из вас возьмет на плечи по одному камню, по числу родов израильтян.

6 щ об то було знаком між вами, коли взавтра запитають ваші сини, говорячи: Що це в вас за каміння?

Они будут служить вам памятным знаком. В будущем, когда ваши дети спросят вас: «Что значат эти камни?», –

7 т о скажете їм, що була відділена йорданська вода перед ковчегом Господнього заповіту, коли він переходив в Йордані, була відділена йорданська вода. І будуть ті каміння за пам'ятку для Ізраїлевих синів аж навіки.

скажите им, что воды реки иссякли перед ковчегом завета Господа, когда его переправляли через Иордан. Эти камни будут у народа Израиля памятным знаком навеки.

8 І зробили Ізраїлеві сини так, як наказав Ісус, і понесли вони дванадцять каменів із середини Йордану, як говорив Господь до Ісуса, за числом племен Ізраїлевих синів. І перенесли їх із собою до нічлігу, та й поклали їх там.

Израильтяне сделали так, как велел им Иисус. Они взяли из середины Иордана двенадцать камней, по числу родов израильтян, как сказал Иисусу Господь. Они перенесли их с собой в лагерь, где и положили их.

9 А інших дванадцять каменів поставив Ісус в середині Йордану на місці, де стояли ноги священиків, що несли ковчега заповіту, і вони там аж до дня цього.

(Иисус поставил также двенадцать камней в середине Иордана, где стояли священники, которые несли ковчег завета. Эти камни там и до сих пор.)

10 А священики, що несли ковчега, стояли в середині Йордану аж до закінчення всього, що Господь наказав був Ісусові сказати народові, згідно з усім тим, що наказав був Мойсей Ісусові. А народ квапився і переходив.

А священники, которые несли ковчег, стояли в середине Иордана, пока не исполнилось все, что Господь повелел Иисусу сказать народу, – как Моисей велел Иисусу. Народ же поспешно переправлялся,

11 І сталося, як увесь народ скінчив переходити, то перейшов Господній ковчег та священики перед народом.

и как только все переправились, переправился и ковчег Господа и священники, идущие перед народом.

12 І перейшли Рувимові сини й сини Ґадові та половина племени Манасіїного, озброєні до бою, перед Ізраїлевими синами, як Мойсей говорив був до них.

Вооруженные рувимиты, гадиты и половина рода Манассии переправились перед израильтянами, как велел им раньше Моисей.

13 К оло сорока тисяч озброєних вояків перейшли перед Господнім лицем на війну до єрихонських степів.

Около сорока тысяч вооруженных для битвы переправилось перед Господом в долину Иерихона, чтобы воевать.

14 Т ого дня звеличив Господь Ісуса на очах усього Ізраїля, і стали боятися його, як боялися Мойсея по всі дні його життя.

В тот день Господь возвысил Иисуса в глазах всего Израиля, и они чтили его во все дни его жизни, как чтили Моисея.

15 І сказав Господь до Ісуса, говорячи:

И Господь сказал Иисусу:

16 Н акажи священикам, що носять ковчега заповіту, і нехай вони вийдуть з Йордану.

– Вели священникам, которые несут ковчег свидетельства, выйти из Иордана.

17 І наказав Ісус священикам, говорячи: Вийдіть з Йордану!

Иисус велел священникам: – Выйдите из Иордана.

18 І сталося, коли священики, що несли ковчега Господнього заповіту, вийшли з середини Йордану, а стопи ніг священиків відірвалися від нього, щоб стати на сухому, то вода Йордану вернулася на своє місце, і пішла, як учора-позавчора, по всіх його берегах.

Когда священники, которые несли ковчег завета Господа, вышли из Иордана и стопы их коснулись суши, вода Иордана вернулась на свое место и потекла, затопляя берега, как прежде.

19 А народ вийшов із Йордану десятого дня першого місяця, та й таборував у Ґілґалі, на східньому боці Єрихону.

В десятый день первого месяца народ вышел из Иордана и разбил лагерь в Гилгале на восточной стороне Иерихона.

20 А дванадцять тих каменів, що взяли з Йордану, Ісус поставив у Ґілґалі.

Иисус поставил в Гилгале двенадцать камней, которые они взяли из Иордана.

21 І сказав він до Ізраїлевих синів, говорячи: Коли взавтра запитають вас ваші сини своїх батьків, говорячи: Що це за каміння?

Он сказал израильтянам: – В будущем, когда ваши потомки станут спрашивать своих отцов: «Что означают эти камни?»,

22 т о познайомте ваших синів, говорячи: По сухому перейшов був Ізраїль цей Йордан,

скажите им: «Израиль посуху перешел Иордан».

23 б о Господь, Бог ваш, висушив воду Йордану перед вами, аж поки ви не перейшли, як зробив був Господь, Бог ваш, морю Червоному, яке Він висушив перед нами, аж поки ми не перейшли,

Ведь Господь, ваш Бог, осушил перед вами Иордан, пока вы не переправились. Господь, ваш Бог, сделал с Иорданом то же, что Он сделал с Красным морем, когда Он осушил его перед нами, чтобы мы переправились.

24 щ об усі народи землі пізнали руку Господню, що сильна вона, щоб боялися ви Господа, Бога вашого, по всі дні.

Он сделал это, чтобы все народы земли узнали, что рука Господа сильна, и чтобы вы всегда боялись Господа, вашего Бога.