1 О тож, святі брати, учасники небесного покликання, уважайте на Апостола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса,

Поэтому вы, святые братья, призванные Небом, смотрите на Иисуса, Посланника и Первосвященника, Которого мы исповедуем.

2 щ о вірний Тому, Хто настановив Його, як був і Мойсей у всім домі Його,

Он был верен Поручившему Ему служение так же, как и Моисей был верен во всем доме Божьем.

3 б о гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівничий має більшу честь, аніж дім.

Иисус, однако, удостоен большей славы, чем Моисей, так же, как и строителю дома оказывается больше чести, чем самому дому.

4 У сякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, то Бог.

Конечно, у каждого дома есть свой строитель, Бог же – строитель всего.

5 І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було.

Моисей был верным служителем во всем доме Божьем, и его служение указывало на то, что должно было быть возвещено в будущем.

6 Х ристос же, як Син, у Його домі. А дім Його ми, коли тільки відвагу й похвалу надії додержимо певними аж до кінця.

А Христос как верный Сын управляет домом Божьим. И дом Его – мы, если сохраним до конца смелость и надежду, которой хвалимся. Предостережение о неверии

7 Т ому то, як каже Дух Святий: Сьогодні, як голос Його ви почуєте,

Поэтому, как говорит Святой Дух: «Сегодня, если услышите Его голос,

8 н е робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань, за дня випробовування на пустині,

то не ожесточайте ваших сердец, как вы делали это при вашем восстании, в день испытания в пустыне,

9 д е Мене випробовували отці ваші, Мене випробовували, і бачили працю Мою сорок років.

где испытывали и проверяли Меня ваши отцы, хотя и видели Мои дела на протяжении сорока лет.

10 Ч ерез це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блудять серцем, вони не пізнали доріг Моїх,

Поэтому Я и гневался на это поколение и сказал: “Сердца их всегда заблуждаются, они не знают Моих путей.

11 т ому Я присягнув був у гніві Своїм, що вони до Мого відпочинку не ввійдуть!

Поэтому Я поклялся в гневе Моем: они не войдут в Мой покой!”».

12 С тережіться, брати, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!

Братья, берегитесь, чтобы ни у кого из вас сердце не стало злым и неверным и чтобы оно не отвернулось от живого Бога.

13 А ле кожного дня заохочуйте один одного, доки зветься Сьогодні, щоб запеклим не став котрий з вас через підступ гріха.

Ободряйте друг друга каждый день, пока это слово «сегодня» будет иметь еще к нам отношение, чтобы грех никого не ввел в обольщение, и не ожесточил кого-либо из вас.

14 Б о ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затримаємо певним аж до кінця,

Мы стали сотоварищами Христа, если только мы до конца сохраним нашу твердую веру, которую мы имели вначале.

15 а ж поки говориться: Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань!

Об этом сказано так: «Сегодня, если услышите Его голос, то не ожесточайте ваших сердец, как вы это делали при вашем восстании».

16 К отрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм?

Кто же были эти мятежники? Не все ли те, кто вышел из Египта под руководством Моисея?

17 Н а кого ж Він гнівався був сорок років? Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні кості в пустині полягли?

На кого гневался Бог в течение сорока лет? Разве не на тех, кто согрешал и чьи тела пали в пустыне?

18 П роти кого Він був присягався, що не ввійдуть вони до Його відпочинку, як не проти неслухняних?

Кому Бог клялся в том, что они не войдут в Его покой? Разве не тем, кто не был Ему послушен?

19 І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство.

И мы видим, что они не могли войти из-за своего неверия.