1 Д ля дириґетна хору. На спів: „Лелії". Давидів. (69-2) Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!

Спаси меня, Боже, потому что воды поднялись до шеи моей!

2 ( 69-3) Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!

Я погряз в глубоком иле, и нет опоры; вошел в глубокие воды, и потоком накрыло меня.

3 ( 69-4) Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!...

Устал я от крика моего, горло мое иссушено. Я выплакал глаза свои в ожидании моего Бога.

4 ( 69-5) Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю!

Ненавидящих меня без всякой причины стало больше, чем волос на моей голове. Умножились враги мои несправедливо меня преследующие. То, чего не отнимал, я должен отдать.

5 ( 69-6) Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!

Боже, Ты знаешь мое безрассудство, и грехи мои от Тебя не сокрыты.

6 ( 69-7) Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже ізраїлів,

Да не смущу я тех, кто надеется на Тебя, Владыка, Господь Сил. Пусть не будут опозорены из-за меня те, кто ищет Тебя, Бог Израиля.

7 ( 69-8) бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!...

Ведь ради Тебя сношу я упреки, и позор покрыл мое лицо.

8 ( 69-9) Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,

Изгоем я стал для братьев моих, чужим для сыновей матери моей,

9 ( 69-10) бо ревність до дому Твойого з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,

потому что ревность о доме Твоем снедает меня, и оскорбления тех, кто злословит Тебя, пали на меня.

10 ( 69-11) і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу...

Когда я плакал и постился, это ставили мне в упрек.

11 ( 69-12) За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:

Когда я одевался в рубище, я был притчей у них на устах.

12 ( 69-13) про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке попиває...

Беседуют обо мне старейшины, сидящие у ворот, и поют обо мне пьяницы.

13 ( 69-14) А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,

А я молюсь Тебе, Господи, во время Твоего благоволения. По Своей великой милости ответь мне, Боже, и в верности Твоей спаси меня.

14 ( 69-15) визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!

Вытащи меня из тины и не дай погрязнуть мне! Дай избавиться от ненавистников моих и от вод глубоких!

15 ( 69-16) Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!

Да не накроет меня потоком вод, и да не поглотит меня глубина, и да не сомкнет надо мной яма пасть свою.

16 ( 69-17) Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,

Ответь мне, Господи, потому что благостна милость Твоя; по обилию милосердия Своего обратись ко мне.

17 ( 69-18) і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,

Не скрывай лица Своего от раба Твоего, ведь я в стесненном положении. Поспеши, ответь мне!

18 ( 69-19) наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!...

Приблизься к душе моей и выкупи ее, от моих врагов спаси меня!

19 ( 69-20) Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!

Ты знаешь, как меня презирают, как бесчестят и позорят меня; все враги мои пред Тобой.

20 ( 69-21) Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов!

Поругание разбило мое сердце, и я сокрушен. Рассчитывал на сострадание, но нет его, на утешителей, но не нашел их.

21 ( 69-22) і жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували...

Дали мне в пищу желчь; при жажде моей уксусом меня напоили.

22 ( 69-23) Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,

Пусть будет стол их перед ними петлей, а процветание – западней.

23 ( 69-24) бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!

Пусть их глаза померкнут, чтобы они не видели, и пусть их спины согнутся навсегда.

24 ( 69-25) Вилий на них Свою ревність, а полум'я гніву Твого нехай їх доганяє!

Пролей на них негодование Свое, и пусть пылающий гнев Твой настигнет их.

25 ( 69-26) Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!

Пусть их жилище будет в запустении; пусть никто в шатрах их больше не живет,

26 ( 69-27) Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою...

потому что они преследуют тех, кого Ты и без того поразил, и говорят о страданиях поверженных Тобою.

27 ( 69-28) Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,

Прибавь грех этот к грехам их, и оправдания пусть не найдут они.

28 ( 69-29) нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!...

Да будут вычеркнуты они из книги жизни и вместе с праведниками да не будут записаны там.

29 ( 69-30) А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,

Я же – угнетен и страдаю. Спасение Твое, Боже, пусть возвысит меня!

30 ( 69-31) і я піснею буду хвалити ім'я Боже, співом вдячним Його величатиму!

Буду хвалить Имя Бога в песне, буду возвеличивать Его с благодарностью.

31 ( 69-32) і буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.

Это будет приятней Господу, нежели вол, нежели молодой бык с рогами и копытами.

32 ( 69-33) Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце,

Когда увидят угнетенные, обрадуются. Ищущие Бога, пусть оживут ваши сердца!

33 ( 69-34) бо до вбогих Господь прислухається, і в'язнями Своїми не гордує Він!

Потому что слышит нуждающихся Господь и узниками Своими не пренебрегает.

34 ( 69-35) Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, що в них рухається,

Да восхвалят Его небеса и земля, моря и все обитающее там,

35 ( 69-36) бо спасе Бог Сіона, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його,

потому что Бог освободит Сион, и восстановит города Иудеи. Его народ будет жить там и владеть ими,

36 ( 69-37) і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить ім'я Його, житимуть в нім!

потомки Его рабов унаследуют их, и любящие Его Имя будут проживать в них.