1 А Ізраїлеві сини ще більше чинили зло в Господніх очах, а Егуд умер.

После того как Ехуд умер, израильтяне снова стали творить зло в глазах Господа.

2 І передав їх Господь у руку Явіна, царя ханаанського, що царював у Гацорі. А зверхником його війська був Сісера, і він сидів у Харошет-Ґаґґоїмі.

И Господь отдал их в руки Иавина, царя Ханаана, который правил в городе Хацоре. Начальником его войска был Сисара, который жил в Харошет-Гоиме.

3 І кликали Ізраїлеві сини до Господа, бо той мав дев'ятсот залізних колесниць, і він сильно утискав Ізраїлевих синів двадцять літ.

У него было девятьсот железных колесниц, и он жестоко притеснял израильтян в течении двадцати лет. Поэтому они воззвали к Господу о помощи.

4 А Девора пророчиця, жінка Лаппідота, вона судила Ізраїля того часу.

В то время судьей в Израиле была пророчица Девора, жена Лаппидота.

5 І сиділа вона під Девориною Пальмою, між Рамою та між Бет-Елом в Єфремових горах, а Ізраїлеві сини приходили до неї на суд.

Она сидела под пальмой Деворы, между Рамой и Вефилем в нагорьях Ефрема, и израильтяне приходили к ней решать свои тяжбы.

6 І вона послала й покликала Барака, Авіноамового сина, з Кедешу Нефталимового. І сказала до нього: Ось наказав Господь, Бог Ізраїлів: Іди, зійдеш на гору фавор, і візьмеш з собою десять тисяч чоловіка з синів Нефталимових та з синів Завулонових.

Она послала за Вараком, сыном Авиноама, из Кедеша, что в земле Неффалима, и сказала ему: – Господь, Бог Израиля, повелевает тебе: «Иди, возьми с собой десять тысяч человек из рода Неффалима и Завулона, и веди их на гору Фавор.

7 А я приведу до тебе, до Кішонської долини, Сісеру, начальника Явінового війська, і колесниці його, і натовп його, та й дам його в твою руку.

Я приведу Сисару, начальника войска Иавина, с его колесницами и воинами к реке Кишону и отдам его в твои руки».

8 І сказав до неї Барак: Якщо ти підеш зо мною, то піду, а якщо не підеш зо мною, не піду.

Варак сказал ей: – Если ты пойдешь со мной, то пойду и я, а если ты со мной не пойдешь, то и я не пойду.

9 А вона відказала: Піти піду з тобою, тільки не буде твоя слава на тій дорозі, якою ти підеш, бо в руку жінки Господь передасть Сісеру. І встала Девора, і пішла з Бараком до Кедешу.

– Хорошо, – сказала Девора, – я пойду с тобой. Но этот путь не приведет тебя к славе, потому что Господь отдаст Сисару в руки женщины. И Девора пошла с Вараком в Кедеш,

10 І скликав Барак Завулона та Нефталима до Кедешу, і пішло за ним десять тисяч чоловіка. І пішла з ним Девора.

где он призвал Завулона и Неффалима. За ним последовало десять тысяч человек, и Девора также пошла с ним.

11 А кенеянин Хевер відділився від Каїна, з Ховавових синів, Мойсеєвого тестя, і розклав намета свого аж до Елону в Цаананімі, що при Кедеші.

Кеней Хевер отделился от остальных кенеев, потомков Ховава, шурина Моисея, и разбил свой шатер у великого дерева, что в Цаананниме, рядом с Кедешом.

12 І донесли Сісері, що Барак, син Авіноамів, зійшов на гору Фавор.

Когда Сисаре донесли, что Варак, сын Авиноама, поднялся на гору Фавор,

13 І скликав Сісера всі свої колесниці, дев'ятсот залізних колесниць, та ввесь народ, що з ним, з Харошет-Ґаґґоїму до кішонської долини.

Сисара собрал свои девятьсот железных колесниц и всех своих людей из Харошет-Гоима возле реки Кишона.

14 І сказала Девора до Барака: Уставай, бо це той день, коли Господь дав Сісеру в твою руку. Ось Господь вийшов перед тобою. І зійшов Барак з гори Фавор, а за ним десять тисяч чоловіка.

Тогда Девора сказала Вараку: – Иди! Это день, когда Господь отдал Сисару в твои руки. Разве Сам Господь не идет перед тобой? И Варак спустился с горы Фавор, а вслед за ним десять тысяч человек.

15 І Господь привів у замішання Сісеру, і всі колесниці та ввесь той табір вістрям меча перед Бараком. І зійшов Сісера з колесниці, і побіг пішки.

Господь привел Сисару и все его колесницы и войско в замешательство перед мечом Варака, и Сисара, сойдя с колесницы, бежал пешим.

16 А Барак гнався за колесницями та за табором аж до Харошет-Ґаґґоїму. І впав увесь табір Сісерин від вістря меча, не позосталось ані одного.

Варак преследовал его колесницы и войско до самого Харошет-Гоима. Все воины Сисары пали от меча; в живых не осталось никого.

17 А Сісера втік пішки до намету Яїли, жінки кенеянина Хевера, бо був мир між Явіном, царем Гацору, та між домом кенеянина Хевера.

Но Сисара побежал к шатру Иаили, жены кенея Хевера, потому что между Иавином, царем Хацора, и кланом кенея Хевера был мир.

18 І вийшла Яїл навпроти Сісери, і сказала до нього: Зайди, пане мій, зайди до мене, не бійся! І він зайшов до неї до намету, і вона накрила його килимом.

Иаиль вышла навстречу Сисаре и сказала ему: – Заходи, мой господин, заходи ко мне. Не бойся. Он вошел в ее шатер, и она укрыла его ковром.

19 І сказав він до неї: Напій мене трохи водою, бо я спрагнений. І відкрила вона молочного бурдюка, і напоїла його, та й накрила його.

– Я хочу пить, – сказал он. – Пожалуйста, дай мне воды. Она открыла бурдюк с молоком, дала ему напиться и укрыла его.

20 І сказав він до неї: Стань при вході намету. І якщо хто ввійде й запитає тебе та скаже: Чи є тут хто? то ти відповіси: Нема.

– Встань у входа в шатер, – сказал он ей. – Если кто-нибудь придет и спросит у тебя: «Есть ли кто здесь?», скажи: «Нет».

21 І взяла Яїл, жінка Хеверона, наметового кілка, і взяла в свою руку молотка, і підійшла тихо до нього, та й всадила того кілка в його скроню, аж у землю. А він спав, змучений, і він помер.

Но Иаиль, жена Хевера, взяла колышек от шатра и молоток и тихо подошла к нему, когда он, утомившись, уснул. Она пронзила ему висок так, что приколола его к земле, и он умер.

22 А ось Барак женеться за Сісерою. І вийшла Яїл навпроти нього й сказала йому: Іди, і я покажу тобі того чоловіка, що ти шукаєш. І ввійшов він до неї, а ось Сісера лежить мертвий, а кілок у скроні його!...

Когда появился Варак, который гнался за Сисарой, Иаиль вышла к нему навстречу. – Идем, – сказала она, – я покажу тебе человека, которого ты ищешь. Он вошел в ее шатер – там лежал мертвый Сисара, и висок его был пронзен колом.

23 Т ак приборкав Бог того дня Явіна, царя ханаанського, перед Ізраїлевими синами.

В тот день Бог даровал израильтянам победу над ханаанским царем Иавином.

24 А рука Ізраїлевих синів була все тяжча над Явіном, царем ханаанським, аж поки вони вигубили Явіна, царя ханаанського.

Рука израильтян над ним становилась все сильнее и сильнее, пока они не уничтожили его.