1 І сказав Господь до Мойсея: Увійди до фараона, і говори до нього: Так сказав Господь, Бог євреїв: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені!

Господь сказал Моисею: – Пойди к фараону и скажи ему: «Так говорит Господь, Бог евреев: Отпусти Мой народ поклониться Мне.

2 Б о коли ти відмовишся відпустити, і будеш держати їх ще,

Если ты откажешься и будешь удерживать их дальше,

3 т о ось Господня рука буде на худобі твоїй, що на полі, на конях, на ослах, на верблюдах, на худобі великій і дрібній, моровиця дуже тяжка.

рука Господа поразит страшным мором твой скот в поле: лошадей, ослов, верблюдов, быков и коров, овец и коз.

4 І відділить Господь між худобою Ізраїля й між худобою Єгипту, і не загине нічого зо всього, що належить Ізраїлевим синам.

Но между скотом Израиля и Египта Господь сделает различие: у израильтян не падет ни одно животное».

5 І призначив Господь усталений час, кажучи: Узавтра Господь зробить цю річ у цім краї.

Господь назначил время, сказав: – Завтра Господь сделает так в этой земле.

6 І зробив Господь ту річ назавтра, і вигинула вся єгипетська худоба, а з худоби Ізраїлевих синів не згинуло ані одне.

На следующий день Господь так и сделал. Весь скот египтян пал; но у израильтян не пало ни одно животное.

7 І послав фараон довідатись, а ось не згинуло з худоби Ізраїлевої ані одне! І стало фараонове серце запеклим, і не відпустив він народу того!

Фараон послал людей, чтобы проверить это, и узнал, что ни одно животное израильтян не пало. Но его сердце так и осталось упрямым, и он не отпустил народ. Шестое наказание: нарывы

8 І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: Візьміть собі повні ваші жмені сажі з печі, і нехай Мойсей кине її до неба на очах фараонових.

Господь сказал Моисею и Аарону: – Возьмите по полной пригоршне золы из печи. Пусть Моисей бросит ее в воздух на глазах у фараона.

9 І стане вона курявою над усією єгипетською землею, а на людині й скотині стане гнояками, що кинуться прищами в усьому єгипетському краї.

Она тонкой пылью будет витать над всем Египтом, и по всей стране на людях и на скоте появятся гнойные нарывы.

10 І набрали вони сажі з печі, та й стали перед фараоновим лицем. І кинув її Мойсей до неба, і стали прищуваті гнояки, що кинулися на людині й на скотині.

Они взяли золу из печи и предстали перед фараоном. Моисей бросил золу в воздух, и на людях и скоте появились гнойные нарывы.

11 А чарівники не могли стати перед Мойсеєм через гнояки, бо гнояк той був на чарівниках і на всіх єгиптянах.

Чародеи не смогли появиться перед Моисеем из-за нарывов, которые появились на них и на всех египтянах.

12 І вчинив запеклим Господь фараонове серце, і він не послухався їх, як говорив був Господь до Мойсея.

Но Господь сделал сердце фараона упрямым, и он не послушал Моисея и Аарона, как Господь и сказал Моисею. Седьмое наказание: град

13 І сказав Господь до Мойсея: Устань рано вранці, і стань перед лицем фараоновим та й скажи йому: Отак сказав Господь, Бог євреїв: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені!

Господь сказал Моисею: – Поднимись завтра рано утром, иди к фараону и скажи ему: «Так говорит Господь, Бог евреев: Отпусти Мой народ поклониться Мне.

14 Б о цим разом Я пошлю всі урази Мої на серце твоє, і на рабів твоїх, і на народ твій, щоб ти знав, що немає на всій землі Такого, як Я!

На этот раз Я накажу тебя, твоих приближенных и твой народ самыми страшными карами, чтобы ты знал: нет на земле подобного Мне.

15 Б о тепер, коли б Я простягнув Свою руку, то побив би тебе та народ твій мором, і ти був би вигублений із землі.

Я мог бы занести руку и поразить тебя и твой народ мором, который смел бы вас с лица земли.

16 А ле Я для того залишив тебе, щоб показати тобі Мою силу, і щоб оповідали про Ймення Моє по всій землі.

Но Я возвысил тебя для того, чтобы показать тебе Мою силу и чтобы Имя Мое стало известно по всей земле.

17 Т и ще опираєшся проти народу Мого, щоб їх не відпустити.

Ты все еще против Моего народа и не отпускаешь его.

18 О сь Я взавтра, цього саме часу, зішлю дощем тяженний град, що такого, як він, не бувало в Єгипті від дня його заложення аж до сьогодні.

Так слушай: завтра в это время Я пошлю такой страшный град, какого Египет не знал со времен своего основания.

19 А тепер пошли, позаганяй худобу свою та все, що твоє в полі. Кожна людина й худоба, що буде застукана в полі, і не буде забрана додому, то зійде на них град, і вони повмирають!

Поэтому прикажи отвести скот и все, что у тебя есть в безопасное место. Град будет падать на всех людей и животных, которые останутся в поле без прикрытия, и все они погибнут».

20 Х то з фараонових рабів боявся Господнього слова, той зігнав своїх рабів та свою худобу до домів.

Те приближенные фараона, которые испугались слов Господа, поспешили увести рабов и скот.

21 А хто не звернув свого серця до слова Господнього, той позалишав рабів своїх та худобу свою на полі.

А пренебрегшие им оставили рабов и скот в поле.

22 І сказав Господь до Мойсея: Простягни свою руку до неба, і нехай буде град у всьому єгипетському краї на людину, і на худобу, і на всю польову траву в єгипетській землі!

Господь сказал Моисею: – Подними руку к небу – и град падет на Египет: на людей, на животных и на все, что растет в полях Египта.

23 І простяг Мойсей палицю свою до неба, і Господь дав громи та град. І зійшов на землю огонь, і Господь дощив градом на єгипетську землю.

Моисей поднял посох к небу, и Господь послал гром и град. Молния ударила в землю. Господь обрушил град на землю Египта.

24 І був град, і огонь горів посеред тяженного граду, що не бувало такого, як він, у всім єгипетськім краї, відколи він став був народом.

Повсюду шел град и били молнии. Такой бури не было в Египте со времен его заселения.

25 І повибивав той град у всім єгипетськім краї все, що на полі, від людини аж до худоби! І всю польову рослинність побив той град, а кожне польове дерево поламав!

По всему Египту град поразил на полях и людей, и животных. Град побил все, что росло в полях, и поломал деревья.

26 Т ільки в землі Ґошен, де жили Ізраїлеві сини, не було граду.

Только в земле Гошен, где жили израильтяне, града не было.

27 І послав фараон, і покликав Мойсея та Аарона, та й сказав до них: Згрішив я тим разом! Господь справедливий, а я та народ мій несправедливі!

Фараон послал за Моисеем и Аароном. – На этот раз я согрешил, – сказал он им. – Господь прав, а я и мой народ виновны.

28 Б лагайте Господа, і досить бути Божим громам та градові! А я відпущу вас, і ви більше не залишитеся...

Помолитесь Господу; довольно с нас ужасного грома и града! Я отпущу вас, вам больше не нужно оставаться.

29 І сказав до нього Мойсей: Як вийду я з міста, то простягну руки свої до Господа, громи перестануть, а граду вже не буде, щоб ти знав, що Господня ця земля!

Моисей ответил: – Я выйду из города, воздену руки и помолюсь Господу. Гром утихнет и града больше не будет для того, чтобы ты знал, что хозяин земли – Господь.

30 А ти й раби твої, знаю я, що ви ще не боїтеся перед лицем Господа Бога!

Но я знаю, что ты и твои приближенные по-прежнему не боитесь Господа Бога.

31 А льон та ячмінь був побитий, бо ячмінь дозрівав, а льон цвів.

(Лен и ячмень погибли, потому что в ту пору ячмень колосился, а лен цвел.

32 А пшениця та жито не були вибиті, бо пізні вони.

А пшеница и полба не погибли: они созревают позже.)

33 І вийшов Мойсей від фараона з міста, і простяг руки свої до Господа, і перестали громи та град, а дощ не лив на землю.

Моисей ушел от фараона, вышел из города и воздел руки к Господу. Гром и град прекратились. Дождь больше не проливался на землю.

34 І побачив фараон, що перестав дощ, і град та громи, та й далі грішив. І чинив він запеклим своє серце, він та раби його.

Фараон увидел, что дождь, град и гром прекратились, и опять согрешил: его сердце и сердца его приближенных оставались упрямыми.

35 І стало запеклим фараонове серце, і він не відпустив Ізраїлевих синів, як говорив був Господь через Мойсея.

Сердце фараона исполнилось упрямством, и он не отпустил израильтян, как Господь и говорил через Моисея.