1 І говорив Саул до свого сина Йонатана та до всіх своїх рабів, щоб убити Давида. Та Йонатан, син Саулів, дуже кохав Давида.

Саул повелел своему сыну Ионафану и всем слугам убить Давида. Но Ионафан был очень привязан к Давиду

2 І розповів Йонатан Давидові, говорячи: Батько мій Саул хоче вбити тебе. А тепер уранці стережися, сиди в укритті, і сховайся.

и предупредил его: − Мой отец Саул ищет возможности убить тебя. Завтра утром берегись; спрячься в укрытие и оставайся там.

3 А я вийду, і стану при своєму батькові на полі, де ти будеш, і я буду говорити про тебе до свого батька. І що побачу, те розповім тобі.

Я выйду в поле и встану рядом с отцом там, где будешь ты; я буду говорить с ним о тебе и перескажу тебе все, что узнаю.

4 І говорив Йонатан своєму батькові Саулові добре про Давида, і сказав йому: Нехай не згрішить цар проти раба свого, проти Давида, бо не згрішив він проти тебе, а вчинки його дуже добрі для тебе.

Ионафан говорил своему отцу Саулу о Давиде только хорошее и сказал ему: − Пусть царь не грешит против своего слуги Давида, потому что Давид не согрешил против тебя и потому что своими делами он сослужил тебе большую службу.

5 І наражав він на небезпеку життя своє, і вбив филистимлянина, і Господь учинив велике спасіння для всього Ізраїля. Ти це бачив та радів. І для чого згрішиш ти проти невинної крови, бажаючи вбити Давида безпричинно?

Он рисковал жизнью, когда сразил филистимлянина. Господь одержал для всего Израиля великую победу, и ты радовался, видя это. Зачем тебе грешить против невиновного человека, убив Давида без всякой причины?

6 І послухався Саул Йонатанового голосу. І Саул присягнув: Як живий Господь, не буде той убитий!

Саул послушался Ионафана и дал клятву: − Верно, как то, что Господь жив, Давид не будет предан смерти.

7 І покликав Йонатан Давида, і переказав йому Йонатан усі ті слова. І привів Йонатан Давида до Саула, і він був перед ним, як давніше.

Ионафан позвал Давида и передал ему весь разговор. Он привел его к Саулу, и Давид остался у Саула, как и прежде. Побег Давида

8 А війна була далі. І вийшов Давид, воював з филистимлянами, та й завдав їм велику поразку, і вони повтікали перед ним.

Опять началась война, и Давид вышел сражаться с филистимлянами. Он нанес им такое поражение, что они бежали от него.

9 А злий дух від Господа був на Саулі, і він сидів у своїм домі, і спис його в руці його, а Давид грав рукою.

Злой дух от Господа напал на Саула, когда тот сидел у себя дома с копьем в руках, а Давид играл на арфе.

10 А Саул хотів ударити списом у Давида, прибити його до стіни, та відхилився той перед Саулом, і він увігнав списа в стіну, а Давид утік, і був урятований тієї ночі.

Саул попытался пригвоздить Давида к стене своим копьем, но Давид увернулся от него, и копье вонзилось в стену. В ту ночь Давид убежал и спасся.

11 І послав Саул посланців до Давидового дому, щоб стерегли його й щоб убили його вранці. І розповіла Давидові його жінка Мелхола, говорячи: Якщо ти не врятуєш свого життя цієї ночі, то взавтра ти будеш забитий.

Саул послал людей в дом Давида, чтобы выследить и убить его утром. Но Михаль, жена Давида, предупредила его: − Если сегодня вечером ты не спасешься бегством, завтра тебя убьют.

12 І Мелхола спустила Давида через вікно, і він пішов і втік, і врятувався.

Михаль спустила Давида через окно, и он убежал и спасся.

13 І взяла Мелхола домашнього божка, і поклала до ліжка, а подушку з козячого волосу поклала в головах його, та й прикрила плащем.

Тогда Михаль взяла истукан, положила его на кровать, накрыла ему голову покрывалом из козьей шерсти и закутала его одеждой.

14 І послав Саул посланців, щоб узяти Давида, а вона сказала: Він хворий!

Когда Саул прислал людей, чтобы схватить Давида, Михаль сказала: − Он болен.

15 І послав Саул тих посланців побачити Давида, говорячи: Принесіть його в ліжку до мене, щоб забити його!

Тогда Саул послал людей посмотреть на Давида и сказал им: − Принесите его ко мне прямо на постели, чтобы я убил его.

16 І ввійшли ті посланці, аж ось у ліжку домашній божок, а в головах його подушка з козячого волосу!

Но когда те пришли, они обнаружили в постели истукан, а на голове у него – покрывало из козьей шерсти.

17 І сказав Саул до Мелхоли: Нащо ти так обманила мене, і відпустила мого ворога, і він урятувався? А Мелхола відказала Саулові: Він сказав мені: Відпусти мене, бо інакше вб'ю тебе!

Саул сказал Михаль: − Зачем ты обманула меня и отпустила моего врага, чтобы он спасся? Михаль ответила ему: − Он сказал мне: «Отпусти меня, или я убью тебя!» Саул у пророков в Раме

18 А Давид утік і врятувався. І прийшов він до Самуїла до Рами, і розповів йому все, що зробив йому Саул. І пішов він та Самуїл, та й осілися в Найоті.

Когда Давид убежал и спасся, он пришел к Самуилу в Раму и рассказал ему все, что сделал Саул. После этого они с Самуилом ушли в Найот и оставались там.

19 І розповіджено Саулові, говорячи: Ось Давид у Найоті в Рамі.

Саула известили: «Давид в Найоте, в Раме»,

20 І послав Саул посланців, щоб узяли Давида. І вони побачили громаду пророків, що пророкувала, а Самуїл стояв над ними. І на Саулових посланців злинув Дух Божий, і пророкували й вони.

и он послал людей, чтобы схватить его. Но когда они увидели группу пророков, которые пророчествовали, и Самуила, который возглавлял их, Дух Божий сошел на людей Саула, и они также стали пророчествовать.

21 І розповіли про це Саулові. І послав він інших посланців, та пророкували також і вони. А Саул послав посланців ще третіх, та пророкували й вони.

Саулу сказали об этом, и он послал еще людей, но и они также стали пророчествовать. Саул послал людей в третий раз, но и те стали пророчествовать.

22 І пішов і він до Рами, і прийшов аж до великої ями, що в Сеху, і запитав, і сказав: Де Самуїл та Давид? А запитаний відказав: Ось у Найоті в Рамі.

Наконец, он сам отправился в Раму и пришел к огромному колодцу в Сеху. Он спросил: − Где Самуил и Давид? − Они в Найоте, в Раме, − ответил ему кто-то.

23 І пішов він туди до Найоту в Рамі. І злинув Божий Дух також на нього, і він усе пророкував, аж поки не прийшов у Найот у Рамі.

Саул пошел в Найот в Раме. Но Дух Божий сошел и на него, и он шел, пророчествуя, пока не пришел в Найот.

24 І зняв і він одежу свою, і пророкував і він перед Самуїлом, і лежав нагий цілий той день та цілу ніч. Тому то й говорять: Чи й Саул між пророками?

Он снял одежду и также стал пророчествовать перед Самуилом. Он лежал обнаженным весь день и всю ночь. Вот почему люди говорят: «Разве и Саул среди пророков?»