1 І Господь промовляв до Мойсея в Сінайській пустині другого року по виході з єгипетського краю, першого місця, говорячи:

Господь говорил с Моисеем в Синайской пустыне в первом месяце второго года после исхода из Египта. Он сказал:

2 І нехай справлять Ізраїлеві сини Пасху в означений час.

– Пусть израильтяне празднуют Пасху в положенное время.

3 Ч отирнадцятого дня цього місяця надвечір справите її означеного часу його, за всіма постановами її та за всіма уставами її спорядите її.

Празднуйте ее в назначенное время, вечером, в четырнадцатый день этого месяца по всем ее правилам и обычаям.

4 І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів, щоб справили Пасху.

Моисей велел израильтянам праздновать Пасху,

5 І справили вони Пасху першого місяця, чотирнадцятого дня місяця надвечір у Сінайській пустині, усе, як Господь наказав був Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини.

и они сделали это в Синайской пустыне вечером, в четырнадцатый день первого месяца. Израильтяне сделали все точно так, как повелел Моисею Господь.

6 Т а були люди, що були нечисті від дотику до тіла померлої людини, і не могли справити Пасху того дня. І прийшли вони того дня до Мойсея й до Аарона,

Но некоторые из них не смогли отпраздновать Пасху в тот день, потому что осквернились, прикоснувшись к мертвому телу. В тот же день они пришли к Моисею и Аарону

7 т а й сказали ті люди до нього: Ми нечисті через дотик до тіла померлої людини. Чому ми будемо позбавлені ласки принести жертву Господню означеного часу серед Ізраїлевих синів?

и сказали Моисею: – Мы осквернились, прикоснувшись к мертвому телу, но зачем отрешать нас от общего жертвоприношения Господу в назначенное время?

8 І сказав до них Мойсей: Постійте, а я послухаю, що Господь накаже про вас.

Моисей ответил им: – Ждите, пока я не узнаю, что повелит о вас Господь.

9 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

Господь сказал Моисею:

10 П ромовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Кожен чоловік із вас, або з ваших нащадків, коли буде нечистий через дотик до мертвого тіла, або буде в далекій дорозі, то й він справить Пасху для Господа.

– Скажи израильтянам: «Если кто из вас или ваших потомков осквернится, прикоснувшись к покойнику, или будет в дальней дороге, он все же может праздновать Господню Пасху.

11 М ісяця другого, чотирнадцятого дня надвечір спорядять вони її, з опрісноками та з гірким зіллям будуть їсти її.

Пусть он празднует ее в четырнадцатый день второго месяца, вечером. Пусть он съест ягненка с пресным хлебом и горькими травами,

12 Н е позоставлять із неї до ранку, а костей не зламають у ній, за повною постановою Пасхи справлять її.

не оставляя ничего от него до утра и не ломая ни одной из костей. Празднуя Пасху, пусть он соблюдает ее установления.

13 А чоловік, який чистий, а в дорозі не є, і стримається споряджати Пасху, то буде винищена душа та з народу її, бо Господньої жервти він не приніс означеного часу її. Гріх свій понесе той чоловік!

Но если человек, который чист и не находится в пути, не отпразднует Пасхи, он будет исторгнут из своего народа, потому что не принес Господу приношения в назначенное время. Он подлежит наказанию.

14 А коли перебуватиме з вами приходько, то справить він Пасху для Господа, за постановою про Пасху та за уставом про неї, так зробить. Постанова одна буде для вас, і для приходька, і для тубільця землі.

Если живущий у вас чужеземец захочет отпраздновать Господню Пасху, пусть он исполняет ее правила и обычаи. Пусть у вас будут одинаковые правила и для поселенца, и для уроженца страны». Облако над скинией

15 А того дня, коли поставлено скинію, хмара покрила скинію над ковчегом свідоцтва. А ввечорі було над скинією, як подоба огню, аж до ранку.

В тот день, когда была поставлена скиния, шатер свидетельства, ее покрыло облако. С вечера до утра пребывало оно над скинией и походило на огонь.

16 Т ак завжди бувало: удень покривала його та хмара, а вночі подоба огню.

Так было всегда: облако покрывало ее днем, а по ночам оно походило на огонь.

17 І коли підіймалася хмара з-над скинії, то потому рушали Ізраїлеві сини, а на тому місці, на якому хмара ставала, там таборували Ізраїлеві сини.

Когда облако поднималось от шатра, израильтяне трогались в путь. Там, где облако останавливалось, израильтяне разбивали лагерь.

18 Н а Господній наказ рушали Ізраїлеві сини, і на Господній наказ таборували. Усі ті дні, коли хмара перебувала над скинією, вони таборували.

По повелению Господа израильтяне трогались в путь, и по Его повелению разбивали лагерь. Пока облако стояло над скинией, они оставались в лагере.

19 А коли хмара багато днів позоставалася над скинією, то Ізраїлеві сини виконували Господню сторожу, і не рушали.

Даже если облако оставалось над скинией длительное время, израильтяне слушались Господа и не трогались в путь.

20 І бувало, що хмара була над скинією полічені дні, то вони на Господній наказ таборували, і на Господній наказ рушали.

Иногда облако было над скинией лишь несколько дней. Лишь по повелению Господа они стояли лагерем, и по Его повелению трогались в путь.

21 І бувало, що хмара була від вечора аж до ранку, а підіймалася хмара вранці, то рушали вони. Або день і ніч була, і підіймалася хмара, то рушали вони.

Иногда облако стояло только с вечера и до утра, а когда утром оно поднималось, они трогались в путь. Днем или ночью, когда бы облако ни поднималось, они трогались в путь.

22 А бо два дні, або місяць, або рік хмара була над нею, над скинією, Ізраїлеві сини таборували, і не рушали, а коли вона підіймалась, рушали вони.

Два дня, месяц или дольше – сколько бы облако ни стояло над скинией, израильтяне оставались в лагере и не трогались в путь. Но когда оно поднималось, они трогались в путь.

23 Н а Господній наказ таборували вони, і на Господній наказ рушали вони. Вони виконували Господню сторожу на Господній наказ через Мойсея.

По повелению Господа они разбивали лагерь, и по Его повелению трогались в путь. Они слушались Господа, исполняя повеления, которые Господь давал через Моисея.