1 І Господь промовляв до Мойсея в Сінайській пустині другого року по виході з єгипетського краю, першого місця, говорячи:

The Lord said to Moses in the Wilderness of Sinai in the first month of the second year after they had come out of the land of Egypt,

2 І нехай справлять Ізраїлеві сини Пасху в означений час.

Let the Israelites keep the Passover at its appointed time.

3 Ч отирнадцятого дня цього місяця надвечір справите її означеного часу його, за всіма постановами її та за всіма уставами її спорядите її.

On the fourteenth day of this month in the evening, you shall keep it at its appointed time; according to all its statutes and ordinances you shall keep it.

4 І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів, щоб справили Пасху.

So Moses told the Israelites they should keep the Passover.

5 І справили вони Пасху першого місяця, чотирнадцятого дня місяця надвечір у Сінайській пустині, усе, як Господь наказав був Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини.

And they kept the Passover on the fourteenth day of the first month in the evening in the Wilderness of Sinai; according to all that the Lord commanded Moses, so the Israelites did.

6 Т а були люди, що були нечисті від дотику до тіла померлої людини, і не могли справити Пасху того дня. І прийшли вони того дня до Мойсея й до Аарона,

And there were certain men who were defiled by touching the dead body of a man, so they could not keep the Passover on that day; and they came before Moses and Aaron on that day.

7 т а й сказали ті люди до нього: Ми нечисті через дотик до тіла померлої людини. Чому ми будемо позбавлені ласки принести жертву Господню означеного часу серед Ізраїлевих синів?

Those men said to, We are defiled by touching the dead body. Why are we prevented from offering the Lord’s offering at its appointed time among the Israelites?

8 І сказав до них Мойсей: Постійте, а я послухаю, що Господь накаже про вас.

And Moses said to them, Stand still, and I will hear what the Lord will command concerning you.

9 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

And the Lord said to Moses,

10 П ромовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Кожен чоловік із вас, або з ваших нащадків, коли буде нечистий через дотик до мертвого тіла, або буде в далекій дорозі, то й він справить Пасху для Господа.

Say to the Israelites, If any man of you or of your posterity shall be unclean by reason of touching a dead body or is far off on a journey, still he shall keep the Passover to the Lord.

11 М ісяця другого, чотирнадцятого дня надвечір спорядять вони її, з опрісноками та з гірким зіллям будуть їсти її.

On the fourteenth day of the second month in the evening they shall keep it, and eat it with unleavened bread and bitter herbs.

12 Н е позоставлять із неї до ранку, а костей не зламають у ній, за повною постановою Пасхи справлять її.

They shall leave none of it until the morning nor break any bone of it; according to all the statutes for the Passover they shall keep it.

13 А чоловік, який чистий, а в дорозі не є, і стримається споряджати Пасху, то буде винищена душа та з народу її, бо Господньої жервти він не приніс означеного часу її. Гріх свій понесе той чоловік!

But the man who is clean and is not on a journey, yet does not keep the Passover, that person shall be cut off from among his people because he did not bring the Lord’s offering at its appointed time; that man shall bear his sin.

14 А коли перебуватиме з вами приходько, то справить він Пасху для Господа, за постановою про Пасху та за уставом про неї, так зробить. Постанова одна буде для вас, і для приходька, і для тубільця землі.

And if a stranger sojourns among you and will keep the Passover to the Lord, according to statutes and its ordinances, so shall he do; you shall have one statute both for the temporary resident and for him who was born in the land.

15 А того дня, коли поставлено скинію, хмара покрила скинію над ковчегом свідоцтва. А ввечорі було над скинією, як подоба огню, аж до ранку.

And on the day that the tabernacle was erected, the cloud covered the tabernacle, that is, the Tent of the Testimony; and at evening it was over the tabernacle, having the appearance of fire until the morning.

16 Т ак завжди бувало: удень покривала його та хмара, а вночі подоба огню.

So it was constantly; the cloud covered it by day, and the appearance of fire by night.

17 І коли підіймалася хмара з-над скинії, то потому рушали Ізраїлеві сини, а на тому місці, на якому хмара ставала, там таборували Ізраїлеві сини.

Whenever the cloud was taken up from over the Tent, after that the Israelites journeyed; and in the place where the cloud rested, there the Israelites encamped.

18 Н а Господній наказ рушали Ізраїлеві сини, і на Господній наказ таборували. Усі ті дні, коли хмара перебувала над скинією, вони таборували.

At the Lord’s command the Israelites journeyed, and at command they encamped. As long as the cloud rested upon the tabernacle they remained encamped.

19 А коли хмара багато днів позоставалася над скинією, то Ізраїлеві сини виконували Господню сторожу, і не рушали.

Even when the cloud tarried upon the tabernacle many days, the Israelites kept the Lord’s charge and did not set out.

20 І бувало, що хмара була над скинією полічені дні, то вони на Господній наказ таборували, і на Господній наказ рушали.

And sometimes the cloud was only a few days upon the tabernacle, but according to the command of the Lord they remained encamped, and at His command they journeyed.

21 І бувало, що хмара була від вечора аж до ранку, а підіймалася хмара вранці, то рушали вони. Або день і ніч була, і підіймалася хмара, то рушали вони.

And sometimes the cloud remained from evening only until morning, but when the cloud was taken up, they journeyed; whether it was taken up by day or by night, they journeyed.

22 А бо два дні, або місяць, або рік хмара була над нею, над скинією, Ізраїлеві сини таборували, і не рушали, а коли вона підіймалась, рушали вони.

Whether it was two days or a month or a longer time that the cloud tarried upon the tabernacle, dwelling on it, the Israelites remained encamped; but when it was taken up, they journeyed.

23 Н а Господній наказ таборували вони, і на Господній наказ рушали вони. Вони виконували Господню сторожу на Господній наказ через Мойсея.

At the command of the Lord they remained encamped, and at command they journeyed; they kept the charge of the Lord, at the command of the Lord through Moses.