1 Н ад річками Вавилонськими, там ми сиділи та й плакали, коли згадували про Сіона!

By the rivers of Babylon, there we sat down, yes, we wept when we remembered Zion.

2 Н а вербах у ньому повісили ми свої арфи,

On the willow trees in the midst of we hung our harps.

3 с піву бо пісні від нас там жадали були поневолювачі наші, а веселощів наші мучителі: Заспівайте но нам із Сіонських пісень!

For there they who led us captive required of us a song with words, and our tormentors and they who wasted us required of us mirth, saying, Sing us one of the songs of Zion.

4 Я к же зможемо ми заспівати Господнюю пісню в землі чужинця?

How shall we sing the Lord’s song in a strange land?

5 Я кщо я забуду за тебе, о Єрусалиме, хай забуде за мене правиця моя!

If I forget you, O Jerusalem, let my right hand forget its skill.

6 Н ехай мій язик до мого піднебіння прилипне, якщо я не буду тебе пам'ятати, якщо не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою!...

Let my tongue cleave to the roof of my mouth if I remember you not, if I prefer not Jerusalem above my chief joy!

7 П ам'ятай же, о Господи, едомським синам про день Єрусалиму, як кричали вони: Руйнуйте, руйнуйте аж до підвалин його!...

Remember, O Lord, against the Edomites, that they said in the day of Jerusalem’s fall, Down, down to the ground with her!

8 В авилонськая дочко, що маєш і ти ограбована бути, блажен, хто заплатить тобі за твій чин, що ти нам заподіяла!

O Daughter of Babylon, who shall be destroyed, happy and blessed shall he be who requites you as you have served us.

9 Б лажен, хто ухопить та порозбиває об скелю і твої немовлята!...

Happy and blessed shall he be who takes and dashes your little ones against the rock!