1 П ісля того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов.

Later on there was a Jewish festival (feast) for which Jesus went up to Jerusalem.

2 А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Віфесда по-єврейському зветься, що мала п'ять ґанків.

Now there is in Jerusalem a pool near the Sheep Gate. This pool in the Hebrew is called Bethesda, having five porches (alcoves, colonnades, doorways).

3 У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали, щоб воду порушено.

In these lay a great number of sick folk—some blind, some crippled, and some paralyzed (shriveled up)— waiting for the bubbling up of the water.

4 Б о Ангол Господній часами спускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший улазив, як воду порушено, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворобу.

For an angel of the Lord went down at appointed seasons into the pool and moved and stirred up the water; whoever then first, after the stirring up of the water, stepped in was cured of whatever disease with which he was afflicted.

5 А був там один чоловік, що тридцять і вісім років був недужим.

There was a certain man there who had suffered with a deep-seated and lingering disorder for thirty-eight years.

6 Я к Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він часу слабує, говорить до нього: Хочеш бути здоровим?

When Jesus noticed him lying there, knowing that he had already been a long time in that condition, He said to him, Do you want to become well?

7 В ідповів Йому хворий: Пане, я не маю людини, щоб вона, як порушено воду, до купальні всадила мене. А коли я приходжу, то передо мною вже інший улазить.

The invalid answered, Sir, I have nobody when the water is moving to put me into the pool; but while I am trying to come myself, somebody else steps down ahead of me.

8 Г оворить до нього Ісус: Уставай, візьми ложе своє та й ходи!

Jesus said to him, Get up! Pick up your bed (sleeping pad) and walk!

9 І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє та й ходив. Того ж дня субота була,

Instantly the man became well and recovered his strength and picked up his bed and walked. But that happened on the Sabbath.

10 т ому то сказали юдеї вздоровленому: Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого.

So the Jews kept saying to the man who had been healed, It is the Sabbath, and you have no right to pick up your bed.

11 А він відповів їм: Хто мене вздоровив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє та й ходи.

He answered them, The Man Who healed me and gave me back my strength, He Himself said to me, Pick up your bed and walk!

12 А вони запитали його: Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє та й ходи?

They asked him, Who is the Man Who told you, Pick up your bed and walk?

13 Т а не знав уздоровлений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від народу, що був на тім місці.

Now the invalid who had been healed did not know who it was, for Jesus had quietly gone away, since there was a crowd in the place.

14 П ісля того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: Ось видужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!

Afterward, when Jesus found him in the temple, He said to him, See, you are well! Stop sinning or something worse may happen to you.

15 Ч оловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоровив його, то Ісус.

The man went away and told the Jews that it was Jesus Who had made him well.

16 І тому зачали юдеї переслідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу.

For this reason the Jews began to persecute (annoy, torment) Jesus and sought to kill Him, because He was doing these things on the Sabbath.

17 А Ісус відповів їм: Отець Мій працює аж досі, працюю і Я.

But Jesus answered them, My Father has worked until now, and I, too, must be at work.

18 І тому то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу порушував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим роблячись Богові рівним.

This made the Jews more determined than ever to kill Him; because He not only was breaking (weakening, violating) the Sabbath, but He actually was speaking of God as being His own Father, making Himself equal with God.

19 В ідповів же Ісус і сказав їм: Поправді, поправді кажу вам: Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець; бо що робить Він, те так само й Син робить.

So Jesus answered them by saying, I assure you, most solemnly I tell you, the Son is able to do nothing of Himself (of His own accord); but He is able to do only what He sees the Father doing, for whatever the Father does is what the Son does in the same way.

20 Б о Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, Йому. І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивувались.

The Father dearly loves the Son and discloses to (shows) Him everything that He Himself does. And He will disclose to Him (let Him see) greater things yet than these, so that you may marvel and be full of wonder and astonishment.

21 Б о як мертвих Отець воскрешає й оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює.

Just as the Father raises up the dead and gives them life, even so the Son also gives life to whomever He wills and is pleased to give it.

22 Б о Отець і не судить нікого, а ввесь суд віддав Синові,

Even the Father judges no one, for He has given all judgment (the last judgment and the whole business of judging) entirely into the hands of the Son,

23 щ об усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що послав Його.

So that all men may give honor (reverence, homage) to the Son just as they give honor to the Father. whoever does not honor the Son does not honor the Father, Who has sent Him.

24 П оправді, поправді кажу вам: Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, життя вічне той має, і на суд не приходить, але перейшов він від смерти в життя.

I assure you, most solemnly I tell you, the person whose ears are open to My words and believes and trusts in and clings to and relies on Him Who sent Me has (possesses now) eternal life. And he does not come into judgment, but he has already passed over out of death into life.

25 П оправді, поправді кажу вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть.

Believe Me when I assure you, most solemnly I tell you, the time is coming and is here now when the dead shall hear the voice of the Son of God and those who hear it shall live.

26 Б о як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі.

For even as the Father has life in Himself and is self-existent, so He has given to the Son to have life in Himself and be self-existent.

27 І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він Людський Син.

And He has given Him authority and granted Him power to execute (exercise, practice) judgment because He is a Son of man.

28 Н е дивуйтесь цьому, бо надходить година, коли всі, хто в гробах, Його голос почують,

Do not be surprised and wonder at this, for the time is coming when all those who are in the tombs shall hear His voice,

29 і повиходять ті, що чинили добро, на воскресення життя, а котрі зло чинили, на воскресення Суду.

And they shall come out—those who have practiced doing good to the resurrection of life, and those who have done evil will be raised for judgment.

30 Я нічого не можу робити Сам від Себе. Як Я чую, суджу, і Мій суд справедливий, не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.

I am able to do nothing from Myself. Even as I hear, I judge, and My judgment is right (just, righteous), because I do not seek or consult My own will but only the will and pleasure of the Father Who sent Me.

31 К оли свідчу про Себе Я Сам, то свідоцтво Моє неправдиве.

If I alone testify in My behalf, My testimony is not valid and cannot be worth anything.

32 Є Інший, Хто свідчить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідоцтво, яким свідчить про Мене.

There is Another Who testifies concerning Me, and I know and am certain that His evidence on My behalf is true and valid.

33 В и послали були до Івана, і він свідчив про правду.

You yourselves have sent to John and he has been a witness to the truth.

34 Т а Я не від людини свідоцтва приймаю, але це говорю, щоб були ви спасені.

But I do not receive human witness; but I simply mention all these things in order that you may be saved (made and kept safe and sound).

35 В ін світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли потішитись світлом його.

John was the lamp that kept on burning and shining, and you were willing for a while to delight (sun) yourselves in his light.

36 А ле Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню, самі свідчать про Мене, що Отець Мене послав!

But I have as My witness something greater (weightier, higher, better) than that of John; for the works that the Father has appointed Me to accomplish and finish, the very same works that I am now doing, are a witness and proof that the Father has sent Me.

37 Т а й Отець, що послав Мене, Сам засвідчив про Мене; але ви ані голосу Його не чули ніколи, ані виду Його не бачили.

And the Father Who sent Me has Himself testified concerning Me. Not one of you has ever given ear to His voice or seen His form (His face—what He is like).

38 Н авіть слова Його ви не маєте, щоб у вас перебувало, бо не вірите в Того, Кого Він послав.

And you have not His word (His thought) living in your hearts, because you do not believe and adhere to and trust in and rely on Him Whom He has sent.

39 Д ослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про Мене!

You search and investigate and pore over the Scriptures diligently, because you suppose and trust that you have eternal life through them. And these testify about Me!

40 Т а до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.

And still you are not willing to come to Me, so that you might have life.

41 В ід людей не приймаю Я слави,

I receive not glory from men,

42 а ле вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте.

But I know you and recognize and understand that you have not the love of God in you.

43 Я прийшов у Ймення Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж прийде інший у ймення своє, того приймете ви.

I have come in My Father’s name and with His power, and you do not receive Me; but if another comes in his own name and his own power and with no other authority but himself, you will receive him and give him your approval.

44 Я к ви можете вірувати, коли славу один від одного приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не прагнете ви?

How is it possible for you to believe, you who receive praise and honor and glory from one another, and yet do not seek the praise and honor and glory which come from Him Who alone is God?

45 Н е думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, є, хто вас винуватити буде, Мойсей, що на нього надієтесь ви!

Put out of your minds the thought and do not suppose that I will accuse you before the Father. There is one who accuses you—it is Moses, the very one on whom you have built your hopes.

46 К оли б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.

For if you believed and relied on Moses, you would believe and rely on Me, for he wrote about Me.

47 Я кщо писанням його ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм?

But if you do not believe and trust his writings, how then will you believe and trust My teachings?