1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
The Lord said to Moses,
2 П освяти Мені кожного перворідного, що розкриває всяку утробу серед Ізраїлевих синів, серед людини й серед худоби, для Мене воно!
Sanctify (consecrate, set apart) to Me all the firstborn; whatever is first to open the womb among the Israelites, both of man and of beast, is Mine.
3 І сказав Мойсей до народу: Пам'ятайте той день, коли ви вийшли з Єгипту, із дому рабства! Бо силою руки Господь вивів вас ізвідти; і не будете їсти квашеного.
And Moses said to the people, remember this day in which you came out from Egypt, out of the house of bondage and bondmen, for by strength of hand the Lord brought you out from this place; no leavened bread shall be eaten.
4 В и виходите сьогодні, у місяці авіві.
This day you go forth in the month Abib.
5 І станеться, коли Господь уведе тебе до краю ханаанеянина, і хіттеянина, й амореянина, і хіввеянина, й євусеянина, що про нього присягнув був батькам твоїм, щоб дати тобі Край, який тече молоком та медом, то ти будеш служити ту службу того місяця.
And when the Lord brings you into the land of the Canaanites, Hittites, Amorites, Hivites, and Jebusites, which He promised and swore to your fathers to give you, a land flowing with milk and honey, you shall keep this service in this month.
6 С ім день будеш їсти опрісноки, а дня сьомого свято для Господа!
Seven days you shall eat unleavened bread and the seventh day shall be a feast to the Lord.
7 О прісноки будуть їстися сім тих день, і не побачиться в тебе квашене, і не побачиться в тебе квашене в усім Краї твоїм!
Unleavened bread shall be eaten for seven days; no leavened bread shall be seen with you, neither shall there be leaven in all your territory.
8 І оповіси синові своєму того дня, говорячи: Це для того, що вчинив мені Господь, коли я виходив із Єгипту.
You shall explain to your son on that day, This is done because of what the Lord did for me when I came out of Egypt.
9 І буде тобі це за знака на руці твоїй, і за пам'ятку між очима твоїми, щоб Господній Закон був в устах твоїх, бо сильною рукою Господь вивів тебе із Єгипту.
It shall be as a sign to you upon your hand and as a memorial between your eyes, that the law of the Lord may be in your mouth; for with a strong hand the Lord has brought you out of Egypt.
10 І будеш додержуватися цієї постанови в означенім часі її з року в рік.
You shall therefore keep this ordinance at this time from year to year.
11 І станеться, коли введе тебе Господь до землі ханаанеянина, як присяг був тобі та батькам твоїм, і дасть її тобі,
And when the Lord brings you into the land of the Canaanites, as He promised and swore to you and your fathers, and shall give it to you,
12 т о відділиш усе, що розкриває утробу, для Господа, і все перворідне худоби, що буде в тебе, самці для Господа!
You shall set apart to the Lord all that first opens the womb. All the firstlings of your livestock that are males shall be the Lord’s.
13 А кожного віслюка, що розкриває утробу, викупиш овечкою; а коли не викупиш, то зламай йому шию. І кожного перворідного людського серед синів твоїх викупиш.
Every firstborn of a donkey you shall redeem by a lamb, or if you will not redeem it, then you shall break its neck; and every firstborn among your sons shall you redeem.
14 І станеться, коли взавтра запитає тебе син твій, говорячи: Що то? то відповіси йому: Силою Своєї руки вивів нас Господь із Єгипту, із дому рабства.
And when, in time to come, your son asks you, What does this mean? You shall say to him, By strength of hand the Lord brought us out from Egypt, from the house of bondage and bondmen.
15 І сталося, коли фараон учинив запеклим своє серце, щоб не відпустити нас, то Господь повбивав усіх перворідних в єгипетськім краї, від перворідного людського й аж до перворідного худоби. Тому то я приношу в жертву Господеві все чоловічої статі, що розкриває утробу, а кожного перворідного синів своїх викупляю.
For when Pharaoh stubbornly refused to let us go, the Lord slew all the firstborn in the land of Egypt, both the firstborn of man and of livestock. Therefore I sacrifice to the Lord all the males that first open the womb; but all the firstborn of my sons I redeem.
16 І станеться це за знака на руці твоїй, і за пов'язку поміж очима твоїми, бо силою Своєї руки вивів нас Господь із Єгипту.
And it shall be as a reminder upon your hand or as frontlets between your eyes, for by a strong hand the Lord brought us out of Egypt.
17 І сталося, коли фараон відпустив був той народ, то Бог не повів їх дорогою землі филистимської, хоч була близька вона. Бо Бог сказав: Щоб не пожалкував той народ, коли він побачить війну, і не вернувся до Єгипту.
When Pharaoh let the people go, God led them not by way of the land of the Philistines, although that was nearer; for God said, Lest the people change their purpose when they see war and return to Egypt.
18 І повів Бог той народ окружною дорогою пустині аж до Червоного моря. І вийшли Ізраїлеві сини з єгипетського краю узброєні.
But God led the people around by way of the wilderness toward the Red Sea. And the Israelites went up marshaled out of the land of Egypt.
19 А Мойсей забрав із собою кості Йосипа, бо присягою той закляв був Ізраїлевих синів, кажучи: Напевно згадає Бог вас, і ви винесете з собою кості мої звідси.
And Moses took the bones of Joseph with him, for had strictly sworn the Israelites, saying, Surely God will be with you, and you must carry my bones away from here with you.
20 І вони рушили з Суккоту, і розтаборилися в Етам, на границі пустині.
They journeyed from Succoth and encamped at Etham on the edge of the wilderness.
21 А Господь ішов перед ними вдень у стовпі хмари, щоб провадити їх дорогою, а вночі в стовпі огню, щоб світити їм, щоб ішли вдень та вночі.
The Lord went before them by day in a pillar of cloud to lead them along the way and by night in a pillar of fire to give them light, that they might travel by day and by night.
22 Н е відступав удень стовп хмари тієї, а вночі стовп огню з-перед обличчя народу!
The pillar of cloud by day and the pillar of fire by night did not depart from before the people.