1 І присягнув Ізраїльтянин в Міцпі, говорячи: Жоден із нас не дасть своєї дочки Веніяминові за жінку!

Now the men of Israel had sworn at Mizpah, None of us shall give his daughter in marriage to Benjamin.

2 І посходився народ до Бет-Елу, та й сидів там аж до вечора перед Божим лицем. І піднесли вони голос свій, та й плакали плачем великим.

And the Israelites came to the house of God and sat there until evening before God and lifted up their voices and wept bitterly.

3 І сказали вони: Чому, Господи, Боже Ізраїлів, сталося це між Ізраїлем, щоб сьогодні бракувало з Ізраїля одне плем'я?

And they said, O Lord, the God of Israel, why has this come to pass in Israel, that there should be today one tribe lacking in Israel?

4 І сталося назавтра, і встав рано народ, та й збудували жертівника, і принесли цілопалення та мирні жертви.

And next morning the people rose early, and built there an altar, and offered burnt offerings and peace offerings.

5 І сказали Ізраїлеві сини: Хто зо всіх Ізраїлевих племен не ввійшов до зборів до Господа? Бо та присяга була велика на того, хто не прийшов до Господа, до Міцпи, говорячи: Такий буде конче забитий.

And the Israelites said, Which among all the tribes of Israel did not come up with the assembly to the Lord? For they had taken a great oath concerning him who did not come up to the Lord to Mizpah, saying, He shall surely die.

6 І жалували Ізраїлеві сини за Веніямином, своїм братом, та й сказали: Сьогодні відрубане з Ізраїля одне плем'я!

And the Israelites changed their purpose for the Benjamites their kinsmen and said, There is one tribe cut off from Israel today.

7 Щ о ми зробимо їм, позосталим, щодо жінок? А ми присягнули Господом, що не дамо їм із дочок наших за жінок.

What shall we do for wives for those who are left, seeing we have sworn by the Lord that we will not give them our daughters as wives?

8 І сказали вони: Яке одне з Ізраїлевих племен не прийшло до Господа до Міцпи? Аж ось виявилось, що з Явешу ґілеадського ніхто не приходив до табору на збори.

And they said, Which one is there of the tribes of Israel that did not come up to Mizpah to the Lord? And behold, no one had come to the camp from Jabesh-gilead, to the assembly.

9 І був переглянений народ, а оце не було там нікого з мешканців Явешу ґілеадського!

For when the people were mustered, behold, not one of the citizens of Jabesh-gilead was there.

10 І послала громада туди дванадцять тисяч чоловіка хоробрих людей, і наказали їм, говорячи: Ідіть, і повбиваєте мешканців ґілеадського Явешу вістрям меча, і жінок і дітей.

And the congregation sent there 12, 000 of the bravest men, saying, Go and smite the inhabitants of Jabesh-gilead with the sword, also the women and the little ones.

11 А це та річ, що ви зробите: Кожного чоловіка та кожну жінку, що пізнала чоловіка, зробите закляттям.

And this is what you shall do; utterly destroy every male and every woman who is not a virgin.

12 І знайшли вони з мешканців ґілеадського Явешу чотири сотні дівчат паннів, що не пізнали чоловіка, і спровадили їх до табору в Шіло, що в ханаанському Краї.

And they found among the inhabitants of Jabesh-gilead 400 young virgins, who had known no man by lying with him; and they brought them to the camp at Shiloh, which is in the land of Canaan.

13 І послала вся та громада, а ті говорили до Веніяминових синів, що в Села-Ріммоні, та й кликнули їм: Мир!

And the whole congregation sent word to the Benjamites who were at the rock of Rimmon and invited them to be friendly with them.

14 І вернувся Веніямин того часу, і дали їм тих жінок, яких позоставили при житті, із жінок ґілеадського Явешу. Та не знайшли їм досить.

And Benjamin returned at that time, and they gave them the women whom they had saved alive of the women of Jabesh-gilead; and yet there were not enough for them.

15 А народ той жалував за Веніямином, бо Господь зробив пролома в Ізраїлевих племенах.

And the people had compassion on Benjamin, because the Lord had made a breach in the tribes of Israel.

16 І сказали старші громади: Що ми зробимо позосталим щодо жінок? Бо вигублена жінка з Веніямина.

Then the elders of the congregation said, What shall we do for wives for those who are left, since the women of Benjamin are destroyed?

17 І сказали вони: Останки насліддя для Веніямина, і не буде витерте плем'я з Ізраїля.

And they said, There must be an inheritance for the survivors of Benjamin, so that a tribe shall not be wiped out of Israel.

18 А ми не можемо дати їм жінок із наших дочок, бо Ізраїлеві сини присягли, говорячи: Проклятий, хто дає жінку Веніяминові!

But we cannot give them wives of our daughters, for the Israelites have sworn, Cursed be he who gives a wife to Benjamin.

19 І сказали вони: Ось буває рік-у-рік свято Господнє в Шіло, що на північ від Бет-Елу, на схід сонця від дороги, що провадить з Бет-Елу до Сихему, і з півдня від Левони.

So they said, Behold, there is the yearly feast of the Lord at Shiloh, which is north of Bethel, on the east of the highway that goes up from Bethel to Shechem and south of Lebonah.

20 І наказали вони Веніяминовим синам, говорячи: Ідіть, і будете чатувати в виноградниках.

So they commanded the Benjamites, Go and lie in wait in the vineyards,

21 І побачите, аж ось дочки Шіла вийдуть танцювати танці, то ви вийдете з виноградників, та й схопите собі кожен свою жінку з дочок Шіла, і підете в Веніяминів край.

And watch; if the daughters of Shiloh come out to dance in the dances, then come out of the vineyards and catch every man his wife from the daughters of Shiloh and go to the land of Benjamin.

22 І буде, коли їхні батьки або їхні брати прийдуть до нас сваритися, то ми скажемо їм: Змилуйтеся над ними, бо не взяли ми для кожного з них жінку на війні, і ви не дали їж, тому цього часу ви винні.

And when their fathers or their brothers come to us to complain, we will say to them, Grant them graciously unto us, because we did not reserve a wife for each of them in battle, neither did you give wives to them, for that would have made you guilty.

23 І зробили так Веніяминові сини, і взяли жінок за числом своїм із тих, що танцювали, що їх вони викрали. І пішли вони, і вернулися до наділу свого, і побудували міста, та й осілися в них.

And the Benjamites did so and took wives, according to their number, from the dancers whom they carried off; then they went and returned to their inheritance and repaired the towns and dwelt in them.

24 І порозходилися звідти Ізраїлеві сини того часу кожен до племени свого та до роду свого, і пішли звідти кожен до спадку свого.

And the Israelites left there then, every man to his tribe and family, and they went out from there every man to his inheritance.

25 Т ого часу не було царя в Ізраїлі, кожен робив, що здавалося правдивим в його очах!

In those days there was no king in Israel; every man did what was right in his own eyes.